“Для мене, як і для багатьох інших людей, навчання в університеті пройшло з твердим переконанням, що оцінки вирішують все.
Викладачі та батьки твердили, що висока успішність відкриє перед тобою всі двері цього світу. Високий бал – це ключ до успішного життя.
І я сліпо вірив їхнім словам.
Я пам’ятаю час, коли навчанням я доводив себе до напівживого стану, тільки заради того, щоб отримати високий бал на іспиті.
І мені здавалося, що все це має сенс, але зараз … я б не хотів, щоб моя дитина вчилася так само завзято, як колись я.
Це звучить дивно, але зараз я поясню свою позицію.
1. Ніхто і ніколи не питав мене про мої оцінки
Жоден роботодавець ніколи не цікавився моїми відмітками в університеті!
Ні в одному резюме мені не зустрічалася графа «успішність», але у всіх без винятку був обов’язковий пункт – «досвід роботи».
Ще більш дивним є той факт, що мої навички роботи на комп’ютері та спортивні досягнення додають мені більшої «цінності» при влаштуванні на нову роботу, ніж п’ятірки в заліковій книжці.
2. Я забув все, що вчив в університеті
Моя пам’ять влаштована винятковим чином, я забував весь матеріал відразу ж після здачі іспиту. Коли я вперше прийшов на практику, то зрозумів, що за всі роки навчання в університеті, я нічому так і не навчився.
І хоча мої оцінки говорили про зворотне, в моїй голові була повна каша, уривки знань, які я не знав, як і де застосувати.
Як виявилося, 5 років навчання в університеті на “відмінно” не давали мені ніяких переваг перед іншими «менш» освіченими людьми.
У кінцевому результаті, всього лише за два перші місяці практики я «нахапався» більшої кількості корисних знань і отримав більше професійних навичок, ніж за всі попередні роки погоні за гарними оцінками.
То чи варто було так напружуватися всі ці роки?
3. «Відмінні оцінки» шкодили моєму здоров’ю
Якщо хтось може схоплювати все «на льоту», то я не з числа цих людей. Щоб «вкласти» в свою голову знання, мені доводилося «зубрити» напам’ять матеріал. Перед сесією я вчився по 12- 15 годин на добу.
Пам’ятаю, як «відключався» на парах і в громадському транспорті, через те, що сильно недосипав.
Через хронічну втому моя продуктивність впала, знання не лізли в голову, день проходив як в тумані.
Сьогодні я дивуюся своїй завзятості, наполегливості і посидючості – через силу змушувати себе робити те, від чого тебе нудить. І чомусь впевнений, що не зміг би повторити цей «подвиг» знову.
4. У мене не було часу на інших людей
В університеті в мене була маса можливостей познайомитися з безліччю класних людей. Але я цього не зробив.
Навчання і думки про навчання займали практично весь мій час, у мене не вистачало його навіть на особисті справи і зустрічі з друзями.
Мабуть, найціннішу можливість, яку дає університет – це знайомства.
Університет – це плацдарм для нових відносин і перевірка своїх здібностей заводити нові знайомства і підтримувати їх.
Я помітив наступний цікавий факт: ті люди, які були «душею компанії» за часів навчання, сьогодні добре облаштували своє життя. І серед них зазвичай ті, хто були нечастими гостями в університеті.
Якби у мене був ще один шанс, я б вважав за краще менше зациклюватися на навчанні, а більше часу приділяти особистому розвитку і самовдосконаленню. А «червоний диплом», без жодного жалю, обміняв би на щось корисніше.
5. Всьому, що мені приносить гроші сьогодні, я навчився за межами університету
Ефективне навчання можливе тільки тоді, коли є інтерес. Сучасна освіта цей інтерес вбиває, забиваючи голову всілякими теоретичними фактами, які ніколи не знайдуть свого застосування в реальному житті.
Часом, переглядаючи програми на каналі Discovery, я за годину дізнаюся про щось у світі більше, ніж за 15 років навчання.
Так я вивчив англійську всього за 1,5 роки, коли у мене з’явився інтерес до цієї мови. Хоча, «намагався» вчити його 8 років у школі і ще 5 років в університеті.
Я навчився висловлювати свої думки на папері не на уроках мови, а публікуючи статті у своєму блозі.
Ось поради, які я дам своєму синові, коли він піде в школу:
Різниця між 4 і 5 настільки розмита, що навряд чи серйозним чином позначиться на якості твого життя. Але от, щоб вчитися на 5, слід вкладати куди більше свого часу і сил. Чи варта шкурка вичинки?
Твої рахунки оплачують твої навички, а не оцінки на шматку паперу. Накопичуй досвід, а не позначки. Чим більше у тебе досвіду в різних областях, тим дорожче ти коштуєш.
Червоний диплом не дасть тобі відчутних переваг, чого не скажеш про впливових знайомих. Більше уваги приділяй новим знайомствам і комунікації з іншими людьми, саме вони здатні відкрити перед тобою всі двері світу, але ніяк не твій диплом.
Займайся тим, що має для тебе сенс, а не тим, чого від тебе очікують інші. Тільки завдяки інтересу до справи стануть можливими всі твої великі досягнення”.
© Дмитро Воронцов
Підтримайте проект на Patreon
