Діти – наше майбутнє. І наше майбутнє більшу частину свого часу проводить у школах, які, будемо чесні, вельми далекі від ідеалу. Уїлл Стентон, відомий активіст, задався питанням, як змінити існуючу систему освіти, щоб діти перестали бути пасивними слухачами і перетворилися на справжніх дослідників …
Уїлл Стентон (Will Stanton)
Письменник і активіст, який присвятив своє життя зміні системи освіти. Автор проекту Education Revolution, в якому розглядається існуюча система освіти і запропонована нова модель, яка звільняє дітей від ідеологічного навіювання, допомагає розкрити потенціал, формує ставлення до них як до живих творчих особистостей.
Сьогодні система освіти більшою мірою вселяє дітям ідеї, а не вчить їх. Насправді, таке траплялося й раніше, причому протягом досить довгого часу. Викладачі переконують молоді мізки прийняти авторитет як істину, а не істину як авторитет. Вчителі розповідають школярам, замість того щоб розмовляти з ними.
Вчителі стають трансляторами інформації. Вони просто бездумно повторюють те, що колись дізналися від своїх вчителів, і ніяк не переробляють інформацію, у тому числі ту, яка пройшла повз критику непоміченою. Діти не є господарями свого навчання. Замість цього їх мізки використовуються як контейнери для зберігання.
Фабрична модель освіти з акцентом на академічному та економічному елітаризмі потоком випускає слухняних робітників для системи, заохочує узгодження кожного кроку на цьому шляху.
Нас не розглядають як складних, творчих, допитливих особистостей, натомість – як деталі одного великого механізму.
Система освіти відфільтровує дослідну частину нашої натури, мета – запобігти незгоді з системою. Системі не потрібні мислителі. Їй не потрібні люди, які ставлять запитання. Їй потрібно населення, яким легко маніпулювати і керувати таким чином, щоб вся влада була зосереджена в руках еліти.
Є ті, хто вважає, що критичному мисленню можна навчити в школі. Сократ, якби він був живий, швидше за все, презирливо розсміявся б, почувши таку заяву. Той самий Сократ, який говорив: «Я не можу нікого нічому навчити, я можу тільки змусити їх думати».
Якщо ми хочемо вирішити проблему виховання в шкільній системі, нам доведеться навчитися ставити питання, а не пропонувати готові відповіді.
Істинне знання можна отримати тільки в процесі дослідження. Дітей потрібно заохочувати шукати відповіді самостійно. Що стосується вчителів, вони повинні забезпечити дітей інструментами та ресурсами, необхідними для вивчення предметів і здійснення власних відкриттів. Одне добре сформульоване питання може надихнути більше, ніж незліченне число заготовлених відповідей. У кожному аспекті наших освітніх досліджень важливо налагодити відкритий діалог з учнями, заохочувати здорові диспути і дозволяти дітям робити висновки самостійно.
Важливість викладання філософії в школах недооцінена. У світі, де більша частина людей працює, ніби бігаючи в колесі з шорами на очах, ми повинні час від часу переоцінювати свої перспективи і дивитися на картину в цілому.
Філософія змушує нас думати, змушує запитувати, змушує споглядати. Без цих навичок людство продовжуватиме діяти на автопілоті, тим самим дозволяючи можновладцям придушувати, гнітити і поневолювати нас в усіх відношеннях.
Ми повинні вчитися думати заново.
За матеріалами: Teaching Children How To Think Instead Of What To Think
Підтримайте проект на Patreon