Вівторок, 23 квітня

Вербна неділя: історія і традиції світлого свята

Вербна неділю або вхід Господній в Єрусалим – свято, що відзначається напередодні Великодня. 

Вербна неділя присвячена в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим, про який написано у всіх чотирьох Євангеліях. Коли Ісус прибув у місто верхи на віслюку, його зустрічала радісна юрба, яка вітала його пальмовими гілками. Християни пальму замінили вербою.

Коли закінчується Вербна неділя, настає Страсний тиждень. При цьому головні народні обряди тижні пов’язані з вербою і випадають на суботу та неділю.

Вербна неділя 2018: історія і традиції світлого свята

Чому саме верба

У народі верба завжди означала весну і нове життя. Тому вона і стала релігійним символом. Крім того, вербові гілки називають “гілками чесноти”, тому що вони метафорично тягнуться до неба.

Крім того, у Старому Завіті говориться про те, що в храм люди повинні були приносити молоді гілочки верби. Її освячують в суботу на всеношній. Після цього, вербу несуть додому і ставлять у воду: якщо вона пустить коріння – можна висадити в землю, а якщо засохне – ні в якому разі не викидайте їх, можна тільки спалити.

Освяченим гілочкам верби надавали особливого значення – люди вірили в їх очищувальну силу, і в те, що вони допоможуть врятувати худобу від хвороб.

Вербна неділя 2018: історія і традиції світлого свята

Крім того, вербі приписувалася і цілюща сила. Її нирки з’їдали і вірили, що вона допомагає від лихоманки і безпліддя. В народі також вірили, що освячена верба може зупинити літню грозу, а кинута в полум’я, — допомогти при пожежі.

Також існує ще легенда, згідно з якою, колись верба була жінкою, у якої було стільки дітей, що вона посперечалася з Матір’ю-Землею про те, що вона плідним. Мати-Земля, розсердившись, перетворила жінку у вербу.

 
Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.