Тетяна Помірко зі Львова вперше вийшла на подіум у 60 років — і це стало не примхою, а закономірним підсумком кількох років роботи над собою. Цього року жінці виповниться 63, а вона вже демонструє одяг закордонних брендів, що виходять на український ринок.
Дитинство Тетяни минуло без творчих гуртків — батьки були надто зайняті, щоб водити доньку на заняття. Одного разу мама таки привела її на прослуховування, однак там сказали, що слуху в дівчинки немає. На цьому мрії про сцену завершилися — як тоді здавалося, назавжди, пише Суспільне.
Після школи Тетяна поєднувала роботу з навчанням на вечірньому відділенні Львівської політехніки за фахом теплопостачання, вентиляції та кондиціонування. Потім влаштувалася до науково-дослідного інституту, що обслуговував нафтопереробні заводи. За п’ятнадцять років вона виросла від інженера третьої групи до керівника групи. Паралельно, щоб вижити у складні дев’яності, здобула ще одну спеціальність — фінансиста, і вечорами підробляла бухгалтером. На руках були син і стара мати — часу на себе не залишалося зовсім.
Коли інститут закрився, а діти виросли, Тетяна нарешті згадала про себе. У 53 роки вона записалася на бальні танці. Попри внутрішні побоювання, в групі її прийняли тепло — там танцювали люди різного віку. Невдовзі з’явився партнер, разом вони почали вчити танго й бачату, їздити на танцювальні фестивалі за кордон. Оточення реагувало по-різному: одні підтримували, інші радили краще взяти спиці й в’язати вдома.
Вирішальним поштовхом до подіуму стала розповідь подруги про школу моделей для жінок від 40 років. Навчання тривало півтора місяця — двічі на тиждень жінок вчили позувати, дефілювати, підбирати образи. У групі зібралися представниці різних професій, кожна з власними страхами. Тетяна зізнається: вона йшла туди насамперед, щоб здолати страх спілкування й довести собі, що здатна вчитися новому навіть у поважному віці.
Перший вихід на подіум дався важко — все вивчене раптово вилітало з голови, щойно з’являлися камери. Хвилювання не зникло й досі, але тепер воно не паралізує. Під час дефіле Тетяна дивиться лише в одну точку попереду, не відволікаючись на зал і камери. Порівнюючи свої фотографії трирічної давності з нинішніми, жінка чітко бачить різницю — впевненість, якої раніше не було.
Спочатку вона демонструвала авторські вишиванки, згодом до неї почали звертатися дизайнери різних напрямків. Сьогодні пропозиції для моделей категорії 55+ і 60+ надходять дедалі частіше. Зокрема, на фестивалі Lutsk Fashion Weekend Тетяна представляла сукню французького бренду, що виходить на український ринок.
Змінилося й повсякденне життя. Якщо раніше після роботи вона поспішала додому — прибирати, готувати, мити мамин кришталь, — то тепер бере ті самі кришталеві фужери, шампанське, і разом із чоловіком їде відпочивати на природу. Незнайомі люди помічають її на вулиці, чоловіки запрошують на каву — Тетяна ввічливо відмовляє й посміхається. Вона просто живе так, як хотіла завжди.
