**Ексгумації, ДНК-аналіз і невирішені питання відповідальності — голова УІНП розповів про хід досліджень на місці масової загибелі людей у 1944 році**
На Львівщині, де колись існувало село Гута Пеняцька, тривають спільні українсько-польські дослідження. Фахівці з обох країн проводять пошукові роботи, намагаючись віднайти місця поховань місцевих мешканців, які загинули в лютому 1944 року. Про деталі цих досліджень розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, пише Суспільне.
За його словами, питання про виконавців трагедії досі залишається відкритим. Поширена версія про причетність дивізії СС «Галичина» не підтверджується документально — дослідники встановили, що цей підрозділ на той момент у зазначеному місці не перебував. Натомість відповідальність покладається на українські поліційні формування. Водночас Алфьоров звертає увагу на важливий нюанс: «українськими» вони вважалися лише за географічною ознакою, а не за етнічним складом — подібно до того, як польські поліційні підрозділи не завжди комплектувалися виключно з поляків. На думку очільника УІНП, пошукові роботи та ексгумації є цілком закономірним процесом — як для України, так і для міжнародної практики загалом.
Для прискорення процедур ухвалення рішень при комісії з видачі дозволів на ексгумацію створено президію. Вона матиме повноваження діяти оперативно в нагальних ситуаціях, не очікуючи на скликання повного складу комісії.
Українська сторона запропонувала польським колегам проводити ДНК-дослідження знайдених останків. Більше того, Алфьоров наполягає на тому, щоб аналіз охопив і результати попередніх ексгумацій та перепоховань. На його переконання, саме науковий підхід із застосуванням генетичної ідентифікації здатен дати вичерпні відповіді на ключові питання.
Кінцевою метою всіх ексгумаційних робіт голова УІНП називає гідне перепоховання загиблих. Алфьоров, який сам є колишнім військовослужбовцем, підкреслює, що добре розуміє, що означає для рідних статус «зниклий безвісти». Він запевнив, що жодних зволікань у цьому процесі не передбачається, а всі дії здійснюватимуться відповідно до людських, християнських та загальноєвропейських цінностей.
Очільник інституту також наголосив, що пошукова робота завжди є тривалою та технічно складною. Як приклад він навів розкопки в селі Пужники на Тернопільщині, де пошуки розтяглися на кілька років і вимагали прокладання близько вісімдесяти шурфів та траншей, перш ніж було отримано дозвіл на ексгумацію. Іншим показовим випадком стали розкопки в селі Угли: незважаючи на наявність пам’ятного хреста та орієнтирів щодо можливого розташування братської могили, тисячі квадратних метрів досліджених ділянок не дали жодних знахідок. Проте, за словами Алфьорова, і такий результат має наукову цінність.
Гута Пеняцька — колишнє польське село на Львівщині, яке у 1920–1930-х роках входило до складу Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польської Республіки. 28 лютого 1944 року збройний підрозділ німецької поліції здійснив напад на село: більшість мешканців загинула, а самі будівлі були спалені. Точна кількість жертв досі невідома. Після знищення Гута Пеняцька так і не була відновлена.
