**5 вересня Львів прощатиметься з двома загиблими воїнами – Любомиром Мируном та Андрієм Никитюком, які віддали життя за незалежність України.**
Церемонія прощання розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Похований захисники будуть на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 по вулиці Пасічній, пише ЛМР.
## Любомир Мирун
Любомир навчався у Львівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті №104, а згодом здобув фах продавця непродовольчих товарів у Львівському професійному коледжі ресторанного бізнесу. Пройшов строкову військову службу.
Протягом трудового шляху працював продавцем, охоронцем, експедитором, вантажником та комплектувальником на різних приватних підприємствах.
За спогадами близьких, Любомир вирізнявся доброзичливістю, щирістю та надзвичайною працьовитістю – завжди був готовий прийти на допомогу. Захоплювався кулінарією, любив проводити час на природі, з великою турботою ставився до тварин.
У 2023 році долучився до захисту України від російської агресії. Обороняв територіальну цілісність держави на Донецькому напрямку у складі військової частини А4438. За військову службу нагороджений медаллю “Ветеран війни”.
У Любомира залишилися сестри, племінники, тітка, похресники та інші родичі.
## Андрій Никитюк
Андрій здобув освіту у середній загальноосвітній школі №30 Львова, після чого навчався на біологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Пізніше пройшов післядипломну підготовку у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Проходив строкову військову службу.
Професійну діяльність розпочав у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни МОЗ України, працював також у Клінічному центрі дитячої медицини Львівської обласної ради. Надалі продовжив наукову кар’єру за кордоном – у Католицькому університеті Левена (Бельгія), Фламандському інституті біотехнологій та компанії “Тіботек”.
Рідні згадують Андрія як інтелігентну, добру та турботливу людину з оптимістичним поглядом на життя, завжди готову допомогти іншим. Він багато читав, стежив за новинками літератури, любив кулінарні експерименти та пошук нових рецептів. Захоплювався велоспортом, любив природу, тварин, цікавився театральним мистецтвом та культурним життям Львова.
З початком повномасштабної війни Андрій став на захист Батьківщини. Воював на Луганському, Херсонському та Донецькому напрямках у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Нагороджений пам’ятною медаллю “За оборону Торецької громади”.
У Андрія залишилися син, хрещена мати, дядько, двоюрідні брат і сестри, племінники, похресниця та інші близькі.