Масонство у Львові

3774
Масонство у Львові

Перша масонська ложа у Львові виникла 1758 року. Львівська ложа “Трьох богинь” була другою масонською ложею в Україні.

Саме з того часу на львівських будинках почали з’являтись масонські символи. Одним із перших став будинок на куті площі Ринок та вулиці Краківської. Саме на цьому будинку з’явилось зображення “всевидючого ока” в оточенні бутонів рож. Попри те, що будинок неодноразово змінював господаря, символ не знищили. 

Члени ложі “Трьох богинь” підкорялись рішенням Варшавської ложі “Трьох орлів”, отримували ступені та градуси. Всього відомо 33 масонські ступені. У Львівському ставропігійському інституті досі зберігається документ, датований 1777 роком, що є дипломом для отримання масонського градуса, однак ім’я господаря цього документа ретельно затерте. 

вул.Джохара Дудаєва, 9
вул.Джохара Дудаєва, 9

Із входженням Галичини до складу Австрійської імперії масонство опиняється поза законом. А через 10 років його взагалі забороняють, а учасників таємних засідань переслідують та заарештовують. Львів, як столиця Галичини та Лодомерії, стає центром боротьби з масонством. Однією з перших жертв “полювання на масонів” стає львівський губерніальний радник Шенацер, який у 1794 році влаштував на своїй квартирі таємні збори товариства “Масонська лош”. Водночас, попри переслідування та арешти, інтерес до масонства зростає, все більше охоплюючи львівську аристократію та міщанство. Беручи участь у діяльності таких організацій, молодь робила свій внесок у справу перемоги Наполеона над Австрійською імперією. Завдяки цьому польські легіонери на деякий час звільнили Львів від австрійських військ. 

вул. Вітовського, 20
вул. Вітовського, 20

У 1812 році центром масонства на Галичині стає родина князя Чарторийського, дружина якого створила перший жіночий масонський клуб. Документи зберегли ім’я ще одного львівського масона — секретаря апеляційного суду, радника Лукевича. Приналежність його до братства “вільних мулярів” виявили лише по смерті Лукевича, під час обшуку поліцією його квартири у 1820 році. 

Львівські масони були відомі не лише на теренах Польщі, але й поза кордонами держави, зокрема у Петербурзі. На початку 20-х років XIX ст. придворна поліція повідомила генерал-губернаторство у Львові про діяльність ложі “Астрея”, головою якої було обрано графа Василя Мусіна-Пушкіна, відомого антиквара. Австрійських владоможців схвилювала інформація про те, що на Галичині можливе відкриття філії цієї ложі. 

вул.Друкарська, 4
вул.Друкарська, 4

Відома також масонська ложа “Нова Польща”, яка діяла на початку ХІХ ст. у всій Галичині та об’єднувала німців, українців та поляків. Водночас, саме ця ложа стала своєрідною “скринькою Пандори”, адже саме з розділу “Нової Польщі” на польську та русинську (українську) групи починає формуватись основа ідеологічного, а пізніше й етнічного, конфлікту українців та поляків на Галичині.

Зрештою, не лише у Львові діяли масонські клуби — у першій половині XIX ст. у Кракові, Золочеві, Тарнові, Самборі, Заліщиках та багатьох інших містечках Галичини існували не лише окремі масони, а й клуби, що їх об’єднували. Деякі львів’яни, зокрема землевласник А. Домський (торговець тютюном), належав до Великого Сходу Польщі — Варшавської ложі. Був масоном і відомий львів’янин, історик міста Львова, Денис Зубрицький. Став адептом масонерії Богдан Дідицький — галицький москвофільський письменник і журналіст. 

масони

Масоном, можливо, був і Іван Франко. І вірш “Каменярі”, який довгий час подавався у шкільних хрестоматіях як приклад революційної творчості поета, насправді є квінтесенцією бачення шляху розвитку масонського руху. Саме слово “каменярі” — це прямий переклад терміну “масони”, “муляри”. “Голос згори”, який звучить у вірші, — не що інше, як воля Абсолюту (Франко був невіруючою людиною у звиклому сенсі цього слова, тобто конфліктував з офіційною Церквою, натомість, це не виключало його віри у Вищий Розум). Гранітна скеля та заклик “лупайте сю скалу” дуже чітко відповідає закликам масонів “гризти граніт науки”, а залізний ланцюг, який прикував автора до “тисяч таких же”, – це клятва, дана під час ініціації. 

У 30-х роках XIX ст. на території Галичини з’являються емісари вільно-мулярських лож, які створюють своєрідну рекламу для масонства. Скажімо, у Жовківському окрузі в маєтку землевласниці Рильської пан Тарчинський агітував львівське панство та передміщан до вступу до таємної організації. 

У 1928 році побачило світ посмертне видання професора Чоловського “Ошарий Львов”, де є розділ “Масонерія у Львові”. Саме там містяться описи нових “масонських храмів”. Одним із наймонументальніших став будинок по вул. 3іморовича,9 (зараз Д. Дудаєва). На цій житловій будівлі ліворуч від храми міститься складний масонський герб, який складається із “зірки Давида”, утвореної циркулем та трикутником, та розбитої колони. 

В роки національно-визвольних змагань у Львові розпочала роботу українська масонська ложа “Єдність”. Масонські традиції були відомі українській інтелігенції ще й тому, що П. Грушевський, С. Петлюра, доля яких так чи інакше пов’язана зі Львовом, були масонами. А першим масоном-українцем, ім’я якого знає Львів, був Іван Хвалибог, жорстоко переслідуваний поліцією у середині XIX ст. 

У 30-х роках інтерес до масонства проявився у літературній творчості відомого львівського журналіста і політика Василя Мудрого. В статті “Сліди масонських ідей в “Енеїді” І. Котляревського” Василь Мудрий доводить, що твір – продукт масонства Івана Котляревського: “Ціла “Енеїда” була написана, мабуть, не для друку, а для ложі, щоби сповнити обов’язок оратора”. 

У 20-х роках нашого століття масонська символіка з’являється як елемент на житловій споруді по вул. Вітовського, 20. Це оригінальне поєднання релігійного та масонського символів на фоні пануючої еклектики. Подібний знак міг з’явитись лише на будівлях, які були причетними до масонерії.

Стежте за нами!