Гринкевичі платили чиновнику за вплив на оборонні контракти: нові деталі резонансного корупційного провадження
У гучній справі львівських бізнесменів Ігоря та Романа Гринкевичів з’явилися нові підозри. Слідство встановило, що підприємці систематично підкуповували колишнього посадовця Міністерства оборони України, аби той впливав на укладення та фінансування п’яти оборонних контрактів загальною вартістю понад 1,84 мільярда гривень. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора, пише Суспільне.
Згідно з матеріалами розслідування, бізнесмени, що контролювали кілька компаній-постачальників для потреб Збройних сил України, передавали екс-чиновнику неправомірну вигоду в обмін на сприяння при погодженні, укладенні, авансуванні та виконанні державних договорів з підконтрольними їм підприємствами.
Слідчі зафіксували два конкретні епізоди хабарництва: грошові перекази на банківські картки пов’язаних осіб на суму 150 тисяч гривень та оплату проживання, харчування й відпочинку в санаторії на суму понад 290 тисяч гривень. Загалом розмір неправомірної вигоди перевищив 441 тисячу гривень. Доказовою базою слугує, зокрема, переписка між підозрюваними, в якій ті відкрито обговорювали грошові перекази, погодження документів, підписання договорів та авансування контрактів.
Львівським підприємцям інкримінують надання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень службовими особами, тоді як колишньому посадовцю Міноборони — її одержання.
Паралельно обидва бізнесмени з січня 2024 року перебувають під вартою в рамках окремого кримінального провадження — щодо розкрадання понад одного мільярда гривень через постачання неякісної продукції для ЗСУ. Крім того, Ігорю Гринкевичу додатково висунуто обвинувачення у наданні неправомірної вигоди посадовій особі Державного бюро розслідувань.
Ця справа бере початок наприкінці 2023 року, коли ДБР порушило кримінальне провадження через оборудки із закупівлями одягу та білизни для армії. Підконтрольні Ігорю Гринкевичу компанії виграли 23 тендери Міністерства оборони на постачання речового майна загальною вартістю понад 1,5 мільярда гривень. Утім слідство з’ясувало, що до виконання цих замовлень були залучені фірми, які раніше спеціалізувалися на будівництві та не мали ані виробничих, ані складських потужностей для виготовлення й зберігання військового одягу. За попередніми оцінками, це завдало збитків державному бюджету на 1,2 мільярда гривень і фактично зірвало постачання.
Результати слідчих дій виявилися невтішними: шість контрактів були зірвані повністю, ще щонайменше сім виконані лише частково — на склади військових частин надійшли незначні партії товару, проте постачальники отримали повну оплату, ніби виконали всі зобов’язання. Вісім договорів виконувалися із запізненням від трьох до п’яти місяців. Додатково ДБР виявило факти завищення вартості товарів згідно з зовнішньоекономічними контрактами та митними документами.
29 грудня 2023 року Ігоря Гринкевича затримали на спробі дати хабар співробітнику ДБР у розмірі 500 тисяч доларів США — гроші мали посприяти поверненню майна, вилученого у його компаній під час розслідування. Наступного дня йому оголосили підозру у наданні неправомірної вигоди, а суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у понад 429 мільйонів гривень.
На початку 2024 року низка структур публічно дистанціювалася від бізнесмена. Зокрема, Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, де Гринкевич є представником. 17 січня 2024 року слідчі ДБР оголосили підозру Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації. Слідом за цим Міноборони подало заяву про визнання відомства потерпілою стороною у справі та розірвало останній чинний контракт з пов’язаною з бізнесменом компанією “Трейд Лайнс Рітейл”, яка постачала продовольство для армії.
У травні 2024 року досудове розслідування щодо факту спроби підкупу керівника слідчого управління ДБР було завершено. У листопаді того ж року Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ексдиректору одного з департаментів Міноборони — за даними слідства, він незаконно списав Гринкевичу майже 94 мільйони гривень пені за прострочені контракти.
У січні 2025 року завершилося досудове розслідування щодо Ігоря Гринкевича та інших фігурантів справи про неякісний одяг для ЗСУ — прокурори скерували обвинувальний акт до суду.
