Британські експерти кажуть, що визначили причину нещодавньої хвилі таємничих проблем з печінкою, які вражають маленьких дітей у всьому світі.
Джерело: ВВС.
Ребекка каже, що її син дуже швидко захворів
Дослідження показують, що два поширені віруси повернулися після завершення коронавірусного карантину та спровокували рідкісні, але дуже серйозні випадки гепатиту.
Вважають, що постраждали понад 1000 дітей – багато з них молодше п’яти років – у 35 країнах.
Деякі, зокрема 12 дітей у Британії, потребували трансплантації печінки.
Дві групи дослідників із Лондона та Глазго стверджують, що немовлята, які через ковідні обмеження почали нормально контактувати з довкіллям пізніше, ніж зазвичай, не отримали імунітету до:
- аденовірусу, який зазвичай викликає застуду та розлад шлунку;
- аденоасоційованого вірусу 2 (AAV2), який зазвичай не викликає захворювань і потребує спільного інфікування вірусом-“помічником”, таким як аденовірус, для реплікації.
Це може пояснити, чому у деяких дітей розвинулися незвичайні та тривожні ускладнення з боку печінки.
Трирічний Ноа, який живе в Челмсфорді, графство Ессекс, потребував термінової трансплантації печінки після того, як захворів на небезпечний гепатит.
Його мати, Ребекка Кемерон-Макінтош, каже, що ситуація була жахливою.
“Раніше з ним усе було в порядку, – каже вона. – І раптом це почалося так швидко. Це заскочило нас зненацька”.
“Ми думали, що це маленька проблема, яку легко вирішити, але насправді вона продовжувала зростати”, – додала вона.
Спочатку Ребекка готувалася стати донором печінки для сина, але після серйозної реакції на використані ліки вона опинилася в реанімації.
Ноа поставили в чергу на трансплантацію, і незабаром він отримав новий орган.
Хлопчик одужав, але йому потрібно буде все життя приймати імунодепресанти, щоб запобігти відторгненню нової печінки.
“У цьому є щось справді жахливе, тому що ти дотримуєшся правил, робиш те, що маєш робити, щоб захистити вразливих людей, а потім, якимось жахливим обхідним шляхом, твоя власна дитина стає більш уразливою, тому що ти зробив те, що мав зробити”, – каже Ребекка.
Такі випадки є рідкісними. Більшість дітей, які підхопили ці типи вірусів, швидко одужують.
Незрозуміло, чому у деяких потім розвивається запалення печінки, але певну роль у цьому може зіграти генетика.
Вчені виключили будь-який зв’язок захворювання з вакцинами від коронавірусу чи самим ковідом.
“Під час карантину, коли діти не спілкувалися з іншими, вони не передавали віруси один одному. Вони не виробляли імунітет до звичайних інфекцій, з якими зазвичай стикаються”, – сказала одна з дослідників, професорка Джудіт Бреєр, експертка з вірусології в Університетському коледжі Лондона та лікарні Грейт-Ормонд-стріт.
“Коли обмеження зняли, діти почали активно спілкуватися, віруси почали вільно циркулювати – і вони раптом через відсутність попереднього імунітету зіткнулися з цілою батареєю нових інфекцій”, – додала вона.
Експерти сподіваються, що випадків стає менше, але вони все ще напоготові, раптом з’являться нові.
Професорка Емма Томсон, яка керувала дослідженнями в Університеті Глазго, сказала, що залишається багато запитань без відповідей.
“Терміново необхідні більш масштабні дослідження, щоб дослідити роль AAV2 у випадках педіатричного гепатиту”, – зазначила вона.
“Нам також потрібно краще зрозуміти сезонну циркуляцію AAV2, вірусу, який регулярно не контролюють, – можливо, пік аденовірусної інфекції збігся з піком впливу AAV2, що призводить до незвичайних проявів гепатиту у сприйнятливих маленьких дітей”, – додала експертка.
