Як українцям утримати інтерес до України за кордоном

Через десять місяців великої війни досі не сталося того, чого всі боялися спочатку — про Україну забудуть. Російсько-українська війна не зникла із західного суспільного дискурсу. Передусім тому, що українці докладають неабияких зусиль, щоб зберегти в закордонному інформаційному просторі наратив про загарбницьку війну РФ в Україні. А ще, хоч бойові дії і проходять на території України, та наслідки воєнних злочинів РФ більшою чи меншою мірою відчуває майже кожна країна світу.

Джерело: Ukraїner.

Утримання постійної уваги — процес складний, однак його результат вартий того. Адже боротьба триває не тільки на лінії фронту. Від рівня підтримки іноземців дуже залежить, наскільки швидко ми виборемо перемогу і скільки життів військових і цивільних збережемо. Світ має розуміти, що ми не можемо поставити війну на паузу, як фільм на Netflix, і безтурботно піти спати.

Утримувати інтерес до України за кордоном можна кількома способами:

  • – поширювати правдиву інформацію в медіа (тим самим протидіючи пропаганді РФ);
  • – публікуючи в соцмережах власні історії життя під час війни, докази воєнних злочинів РФ чи поширюючи якісні матеріали перевірених медіа, — особливо мовою тих країн, до авдиторії
  • яких хочете достукатися;– активно займаючись громадською діяльністю чи волонтерством, щоб допомогти українцям (та іноземцям), які постраждали під час війни чи борються за перемогу України;
  • – влаштовуючи мирні публічні акції та культурні заходи (концерти, фотовиставки, кінопокази, перформанси тощо), що показують, якою Україна була до війни і чому світ не має стояти осторонь.

Медіа

Медіапростір формує громадську думку, впливає на ставлення суспільства до проблем і подій. Новинна стрічка оновлюється щохвилини, тому те, що було сенсацією вчора, вже сьогодні може застаріти і взагалі не афішуватися. Коли інформації забагато, вона швидко забувається і розмиває ціннісні орієнтири. Люди перестають співпереживати жертвам катастроф, втрачають здатність аналізувати дані, бо неможливо перевірити кожну прочитану новину. Скажімо, ще до початку повномасштабної війни, у кінці 2021 року, 68 % українців періодично сумнівалися в тому, чи правдива інформація, отримана ними з медіа чи соцмереж. Однак уже під час великої війни частка спожитого контенту, достовірність якої українці перевіряють, — всього 5 %. Це призводить до того, що люди піддаються маніпуляціям і вірять фейкам.Тому важливо слідкувати за новинами в незаангажованих медіа (хоч іноді й вони можуть помилятися), що поширюють правдиву інформацію.

Варто виділити кілька українських медіа, що висвітлюють достовірні новини українською й англійською мовами. Серед таких ресурсів:
  • – The Kyiv Independent;
  • – Ukraine World;
  • – Hromadske;
  • – The Ukrainians;
  • – Texty.org.ua;
  • – Заборона Медіа,
  • – We are Ukraine.

Із редакціями вказаних медіа можна зв’язатися, щоб надати важливі свідчення, поділитися досвідом чи запропонувати новину. Особливо, якщо у вас випала нагода якийсь час поспілкуватися з іноземцями, передусім медійниками (скажімо, як герой їхніх матеріалів чи фіксер), які часто зсилаються виключно на російські джерела, однобоко висвітлюючи російсько-українську війну. Так трапляється з різних причин, однак ви можете порадити, до кого з українських медійників вони можуть звернутися за порадою чи допомогою в пошуку героїв, експертів, локацій тощо, а ще — пояснити, чому показувати війну в Україні тільки через призму медіа країни-терористки — згубно для їхньої авдиторії та їхньої кар’єри.

ФІКСЕРИ (ВІД АНГЛ. FIXER)

Працівники місцевих ЗМІ, які допомагають іноземним журналістам у підготовці матеріалів.

Медіа — інструмент, вплив якого непомітний і часто недооцінений. Свобода слова — показник зрілості суспільства, тому що більше українці поширюватимуть правдиву інформацію про війну, то менше шансів у РФ залишитися в цій історії непокараною.

Пов’язані з війною в Україні матеріали іншими мовами (передусім англомовні) дуже важливо поширювати серед іноземців, щоб якомога більше людей дізналося правду.

Громадський інформаційний сектор

Низка українських громадських організацій співпрацює із західними партнерами і так протистоїть ворогові на інформаційному фронті.

Український кризовий медіа-центр (УКМЦ) створили в березні 2014 року для зміцнення української державності й підтримки іміджу України за кордоном. Це майданчик взаємодії між українською та міжнародною спільнотою. УКМЦ артикулює українські цінності, захищає національні інтереси у глобальному інформаційному просторі, поширює інформацію в Україні і за кордоном, сприяє медіаграмотності й бореться з дезінформацією.

PR Army — ще один майданчик боротьби на інформаційному фронті. Некомерційна організація створена 24 лютого — за кілька годин після початку повномасштабного російського вторгнення. Українські піарники згуртувалися, щоб разом протистояти Росії на інформаційному фронті, поширювати правду про російсько-українську війну світовій спільноті, підтримувати імідж демократичної та незалежної України. Також команда проєкту наголошує на потребі фінансової і військової допомоги українським захисникам і захисницям та введення необхідних санкцій проти РФ. PR Army має сайт лише англійською мовою.

StopFake — проєкт від громадської організації «Центр Медіареформи» (запущений 2 березня 2014 року). Ініціаторами його створення стали викладачі, випускники та студенти Могилянської школи журналістики та програми для журналістів і редакторів Digital Future of Journalism. StopFake бореться з дезінформацією і пропагандою в ЗМІ. Головна мета — перевірка інформації і посилення медіаграмотності аудиторії. Проєкт доступний 13 мовами.

Центр прав людини ZMINA — організація захищає права й основоположні свободи людини, регулярно проводить адвокаційні заходи в Європі, висвітлює іноземцям ситуацію із захистом прав людини в Україні. Контент доступний українською та англійською мовами.

Соцмережі

У контексті висвітлення війни неможливо оминути соцмережі, що є основним способом розповсюдження новин. За даними дослідження «Української правди», 76,6 % українців користуються соцмережами як джерелом отримання новин. На другому місці — телебачення, а на третьому — інтернет (за винятком соцмереж). Користувачі можуть поширити допис, що стане вірусним, тому його побачать не тільки в Україні, а й за кордоном, особливо, якщо оригінальний текст — англійською або продубльований нею.

Твіттер — популярний майданчик серед журналістів, а також платформа для комунікації політиків і дипломатів. Такі міжнародні видання, як CNN, The New York Times, Deutsche Welle, BBC, також поширюють інформацію у твіттері, адже ця соцмережа — одна з найбільш популярних на Заході. До речі, послуговуються твіттером і українських політики, громадські діячі й волонтери. В перші місяці вторгнення українські інфовійська штурмували закордонних політиків напередодні прийняття важливих рішень, пов’язаних із підтримкою України. А ще досі відстежують пропагандистські вкиди від впливових іноземних твіттер-користувачів — окрім спростування їхньої брехні в коментарях, на такі сторінки часто скаржаться, щоб їх заблокували. Легкий пошук однодумців сприяв появі такого твіттер-поняття як «шакалячий експрес». Ним описують явище, коли багато твіттерян «нападають» на когось із користувачів, якщо той поширює фейки, дезінформацію, кремлівську пропаганду тощо. Тобто так твіттеряни протидіють ворожим вкидам та інформаційно-психологічним операціям (ІПсО). Таку діяльність важливо підтримувати постійно.

Хоч твіттер не настільки популярний в Україні як інстаграм і фейсбук (згідно з дослідженням DataReportal, на початку 2022 року, в інстаграмі — понад 16 млн українських користувачів, у фейсбуці — більше 15 млн, а у твіттері — 910 тис.), у цій соцмережі теж важливо поширювати інформацію (особливо англійською мовою) про події війни, завдані збитки, свідчення про терористичні атаки та ін. Адже твіттером користується дуже багато іноземців — за даними Statista, найбільше користувачів зі США (~80 млн), Японії (~59 млн), Індії (~24 млн), Бразилії (~19 млн), Індонезії та Великої Британії (~18 млн). А ще саме твіттер поки що залишається соцмережею, де алгоритми не так нещадно банять контент буквально за будь-що. Крім відміток впливових постатей і відомих іноземних медіа, в дописах можна додавати хештеги: #RussiaIsATerroristState #StopRussia #StandWithUkraine #StopPutin та ін. Хоча, звісно, на ці хештеги часто реагують і російські боти, скаржачись на такі дописи, що певною мірою теж показує важливість і ефективність інформаційної протидії у твіттері.

Яскравий приклад твіттер-спротиву — феномен Fellas (з англ. другани). Це твіттер-користувачі, які борються з російською пропагандою завдяки гумору й водночас збирають кошти для ЗСУ. Ця мем-спільнота однодумців набула популярності серед іноземців і засвідчила свою дієвість.

Українські твіттер-користувачі також зацькували Ілона Маска за його опитування про те, чий Крим. А ще змусили авторів серіалу «Вікінги: Вальгалла» на Netflix, які назвали київського князя Ярослава Мудрого «правителем Північної Росії», виправити помилку. Тож, як бачимо, кожен твіт — важлива крапля в інформаційному морі. Як висловився блогер DrogbajrReacts, переглядаючи кліп «Стефанія» гурту Kalush Orchestra: «ЗМІ говорять це, ЗМІ говорять те, але я краще почую це від самих людей (українців. — ред.). Бо саме вони проходять крізь це. Саме вони мають розповісти світу, що відбувається насправді».

Популярна серед іноземців (особливо молоді) — китайська соціальна платформа тік-ток. У березні 2022 року сервіс повідомив, що призупинив роботу в Росії, а також посилив протидію дезінформації. Проте в серпні дослідники некомерційної організації Tracking Exposed з’ясували, що попри заборону, в тік-тоці з’являється новий контент для російських користувачів. А у вересні дослідники з NewsGuard виявили, що кожне п’яте відео, яке соцмережа пропонує у стрічці, містить дезінформацію. Тому ця платформа також потребує українських голосів, які поширюватимуть достовірну інформацію.

«Найбільше в тік-тоці «заходить» контент присвячений гумору, розвагам, культурі, мистецтву. Тож українські тіктокери активно використовують ці тренди для того, щоб, скажімо, розповідати про автентичні українські традиції, популяризувати пісні й елементи народних танців. А також знімають відеозамальовки, насміхаючись із «пекельних борошен» та інших недолугих російських ІПсО», — додає Анастасія Бобкова, координаторка SMM-відділу Ukraїner.

«ПЕКЕЛЬНІ БОРОШНА»

Приклад недолугого автоматичного перекладу з російської мови на українську, завдяки якому росіян викрили в поширенні дезінформації. У кінці жовтня 2022 року в соцмережах був псевдофлешмоб #LightOnZelenskyyOff. Українців закликали максимально споживати електроенергію. Боти поширювали текст «Пів країни вже без електро харчування, вже сечі немає терпіти ці пекельні борошна!», з якого почали глузувати українці.

Акції та мітинги за кордоном

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активісти у світі намагаються привертати увагу до війни своїми протестами. Демонстрації допомагають зустрітися з політиками, громадськими діячами, представниками благодійних фондів, інтелектуалами та ін., — це майданчик для відкритих дискусій щодо російських наративів і способів протидії ним. На мітингах часто збирають кошти на благодійність або гуманітарну допомогу українцям (та іноземцям в Україні), які постраждали від великої війни.

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну об’єднало українців у різних куточках світу. Наприклад, громадська організація українців у США Razom For Ukraine — один із основних американських штабів підтримки України, що з 2014 року допомагає протидіяти російській агресії. Організація проводить благодійні ярмарки і збирає кошти на допомогу. За чотири місяці повномасштабної війни фонд Razom For Ukraine зібрав 57 млн доларів.

Громадська організація «Євромайдан Варшава», що проводить протести ще із 2013 року, заблокувала польсько-білоруський кордон для фур, які везли товари з ЄС до Росії. Блокада тривала кілька днів — черга з вантажівок розтягнулася на 55 кілометрів. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький підтримав активістів і вніс пропозицію про повне припинення торгівлі між ЄС та Росією на розгляд Ради Європи.

Якщо не вдається доєднатися до акцій фізично, можна поширювати інформацію про майбутні мітинги, щоб про них дізналося якомога більше людей.

Для українців, які перебувають за кордоном, корисними будуть ресурси StopPutin і StandWithUkraine, на яких публікують анонси з детальною інформацією про час, місце проведення й організаторів мітингів на підтримку України і проти російського вторгнення у різних країнах. Туди також можна внести інформацію про самостійно організовану акцію або ту, якої немає в базі.

Для учасників мітингів є ресурс Posters Against War, де можна безкоштовно завантажити електронні версії тематичних плакатів із гаслами проти війни в Україні, написаними понад 20 мовами світу.

Протестне мистецтво

Крім мистецтва протесту, не менш дієвий спосіб привернення уваги — протест через мистецтво.

Із початку великої війни українські митці висвітлюють ключові події війни, протестують проти жорстокості РФ, продають свої роботи, а виручені кошти передають на допомогу ЗСУ або благодійність. Деякі роботи стають вірусними в соцмережах, їх використовують люди інших країн для протестів проти російської агресії та пропаганди.

Митці з усього світу об’єднуються і своїми роботами нагадують міжнародній спільноті про війну в Україні, проводять фотовиставки, кінопокази, перформанси тощо. Наприклад, влітку у столиці Латвії місцеві митці організовували майстер-клас для всіх охочих із вироблення мозаїчних реплік робіт видатної української художниці Марії Примаченко. Ці роботи передадуть до відновленого історико-краєзнавчого музею, який зруйнували війська РФ. Серед іншого раніше в ньому зберігалася колекція картин Марії Примаченко, частину з яких вдалося врятувати працівникам музею.

Подібні заходи на підтримку України часто влаштовують у країнах Європи. Інформацію про них можна дізнатися на сайті Your Art. Це медіа про українське мистецтво, в якому виходять матеріали українською й англійською мовами, тому їх можна поширювати серед іноземців.

Для митців, які хочуть привернути уваги до війни за допомогою мистецтва, існує організація CEC ArtsLink. Їхня програма Art Prospect Network Residency надає художникам і кураторам можливість проводити дослідження, створювати нові роботи і співпрацювати з мистецькою спільнотою зі всього світу.

Що порадити іноземцям

Якщо іноземці хочуть допомогти українцям або підтримати Україну, краще порадити їм конкретні ресурси, варті уваги й довіри. Як-от благодійні фонди, волонтерські організації, медіа тощо.

Надійними ресурсами для допомоги українській армії є фонди «Повернись живим» та Благодійний фонд Сергія Притули. Вони компетентно допомагають захисникам, регулярно звітуючи про всі доходи й витрати. Так вони роблять Сили оборони ефективнішими, щоб зберегти життя військових і цивільних та протистояти ворогові.

Потужна громадська організація, яка допомагає передусім цивільним — Razom for Ukraine. Її створили українці в США під час Революції гідності, і за майже дев’ять років діяльності ця ГО стала глобальним об’єднанням активістів у США, Канаді, Польщі й Україні.

Розпочата Росією велика війна вплинула на всі галузі життя в Україні, зокрема на економіку й бізнес. Тому важливо підтримувати українських виробників. Для популяризації українського бізнесу на міжнародному ринку існує платформа Spend with Ukraine, на якій зібрані українські бренди, виробники, сервіси тощо. Ще одна платформа з українськими товарами і можливостями підтримки виробників — Support Ukrainian Business.

З іноземцями можна ділитися ресурсом Support Ukraine Now. Він був створений як інформаційний майданчик, але став екосистемою різних проєктів у сферах економіки, дипломатії та соціального забезпечення, до якої можуть долучитися іноземці, щоб допомогти Україні.

Ukraїner як інструмент поширення інформації про Україну

Від початку створення у 2016 році Ukraїner був задуманий як медіапроєкт, що знайомив із Україною не тільки іноземців, а передусім самих українців. Під час повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року проєкт ще й став майданчиком достовірної інформації про повномасштабну війну. Ми створюємо матеріали про російські злочини і маніпуляції, їздимо на деокуповані території, перекладаємо історії багатьма мовами, щоб українці мали більше можливостей бути почутими за кордоном і показати, за що вони борються. Так медіапроєкт має 12 мовних версій на сайті, а також низку акаунтів у соціальних мережах різними мовами.

Які матеріали і як можна використовувати:

  • – ділитися іншомовними матеріалами, опублікованими на сайті чи в соцмережах;
  • – дарувати собі чи друзям книги Ukraїner: Insider 1, фотоальбом Ukraine from above, німецькомовну Ukraine. Unsere Heimat ohne Kreig (створена спільно з видавництвом Bruckmann Verlag);
  • – організовувати тематичні кіно- (фільм «Ukraїner The Movie»), відеопокази (документальні репортажі із серії «Деокупація») або фотовиставки (із пропозиціями пишіть нам у будь-яку із соцмереж проєкту).

 

«Говори, щоб я тебе побачив» — давньогрецька мудрість, яка зараз як ніколи на часі для всіх українців. Один допис у соцмережі може допомогти людині, яка поруч або навіть зібрати сотні тисяч людей на революцію. Тож саме від нас залежить, наскільки довго світ говоритиме про Україну й допомагатиме чинити опір країні-терористці.

Кожна дія цінна, навіть, якщо результат не помітний відразу. Залучення ростиме і його вплив теж. Головне — не мовчати і говорити, щоб побачили, підтримали і допомогли.
Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.