Зоя прасувала білизну, думаючи, чим займеться у вихідні. Прибирання треба зробити, пиріг спекти, обіцяла чоловікові та синові, а ще розібрати речі на балконі.
Але то був не син.
– Здрастуйте, Зоя. Мене звати Олеся. Потрібно поговорити. Це стосується вашого сина Романа.
– Доброго дня. Ну, проходьте, Олесю…
Гостю вона не знала. Невисока, кремезна жінка, приблизно її років.
– Проходьте на кухню. Що сталося, розповідайте…
– А сталося те, що ваш син заробив дитину моїй дочці Діані. І я прошу, щоб він одружився з нею, як порядний чоловік!
Зоя з подивом вислухала Олесю. У сина була дівчина, Катя, мила, чарівна. Декілька разів вони приходили в гості. І все в них було серйозно, як вона знала сина.
– Вибачте, але я вперше чую про Діану. Взагалі – то мій син має дівчину, ми знайомі. Коли він встиг вашій дочці “заробити” дитину?
– Ви що мені не вірите? Та молодь зараз така, не знаєте, чи що? Можуть одночасно локшину на вуха вішати кільком дівчатам! І моя донечка потрапила під його чари! Соромив дівчинку, можна сказати! Вона ж безневинна була! І тут таке!
– Він зустрічався з нею? Як так сталося?
– Та хто його знає, як воно вийшло? Діана тримала все в таємниці. Не казала, що почала зустрічатися з ним. І тут я бачу, що її зле почало ставати вранці, в сон хилить. Я ж не вчора народилась. Переконала її зробити тест. Позитивний. На перевірку сходила, спеціаліст підтвердив.
Дочка й розповіла про Романа. Каже, кохає його давно. І він знав про це. І скористався…
Олеся дістала з кишені носову хустку і почала витирати очі.
– Добре, я поговорю із сином. Залишіть номер телефону.
– І не затягуйте з весіллям! Накоїв справ – нехай відповідає. А інакше…
Жити у вас будуть, звісно, і грошей на весілля жодної копійки не дамо. Скажіть спасибі, що заяву не подали на нього. Чоловік взагалі хотів іти розбиратися з Романом по іншому. Але я вмовила не робити цього. Потрібно вирішувати все цивілізовано. Згодні?
Зоя знизала плечима. Олеся пішла. Зоя нічого не розуміла. Роман закінчував останній курс в університеті, навчався на економічному факультеті, мешкав з ними. Але він мав уже свою квартиру, яку вони з чоловіком купили нещодавно. Там поки що робився ремонт.
Кілька років тому купили синові машину. Єдиний син, є для кого жити. Чоловік Леонід працював на добрій посаді, зарплата завжди була пристойною.
Зоя працювала вчителем іноземних мов, але останні кілька років займалася репетиторством вдома. Також викладала онлайн. Їй подобалося це більше, ніж працювати у школі.
А ось і син прийшов…
– Романе, хто така Діана? Розповідай, що там сталося?
– Мамо… Звідки дізналася?
– Твоя майбутня теща приходила. Каже, дитина у вас буде. Весілля хоче..
– Ось я потрапив… Сам не знаю, як це сталося… Діана вчиться на другому курсі. Знайомі були поверхово. І тут вона почала просити допомогти з курсовою. Я відмовився раз, другий.
Дмитро Мельник, мій одногрупник, покликав мене якось у гості. Приходжу, а в нього Діана сидить. Каже, знайома моя. Потім він у магазин пішов, ми з нею по келиху ігристого випили. Не знаю, як так сталося, але прийшов в себе в ліжку… Я нічого не пам’ятаю, мамо. Чесно. Вперше зі мною таке.
Вона каже, що я перебрав і почав надавати їй знаки уваги, і все сталося… Тепер виявилося, що вона вагітна від мене. Нісенітниця якась. Прям із першого разу вагітна… Хіба так буває? Сказала, що батьки її з дому виставлять, якщо я не одружуся.
– Дивна історія, звісно. А Катя знає про це?
– Не знає. Як їй сказати? Вона ж не повірить мені… Я не хочу, звичайно, одружуватися з цією дівчиною… Я Катю люблю! І що робити, розуму не прикладу…
– Сину, може ти справді перебрав? Та й нічого не пам’ятаєш.. Усяке буває в такому стані…
– Мамо, та що я перший раз чи що? Але ж такого ніколи не було і не могло бути!
– У житті чого тільки не буває. Але якщо це справді твоя дитина, то треба відповідати за вчинок…
– Вона процедуру не хоче робити, переживає, та й мати їй не дозволила б. І батько сказала зі мною поговорить по іншому, якщо не одружуся…
– Ох, наш батько теж у шоці буде… Як і я…
Леонід, вислухавши дружину та сина, виніс вердикт.
– Дитину зробити розуму вистачило – ось і відповідай тепер! Повинен одружитися!
Вирішили зіграти невелике весілля. Але треба спочатку познайомитися з майбутньою невісткою та її батьками.
Зоя була розгублена. Олеся їй не сподобалася, але донька може бути зовсім іншою.
Дізнавшись у Роми їхню адресу, вирішила сходити і спокійно обговорити ситуацію.
Підійшовши до їхнього будинку, Зоя побачила дівчину, яка голосно сварилася з хлопцем.
– Та не можу я з тобою поїхати, як ти не зрозумієш? Мені батьки не вибачать!
– А що зі мною не так, га? Обличчя моє не подобається? То навіщо тоді взагалі зустрічатися почала? Обманювала мене?
– Ой, все, відчепись, мені пора йти!
Дівчина заскочила до під’їзду, до якого прямувала Зоя. Вони разом їхали ліфтом, вийшли на одному поверсі і попрямували в одну квартиру. Тут Зою осяяло.
– Вибачте, а вас не Діана випадково звуть?
– Діана. А що?
– Я мама Романа. Нічого не хочете сказати?
Дівчина зам’ялася.
– Діано, давай вийдемо на вулицю і спокійно поговоримо. Мені здається, тобі є що сказати мені…
Дівчина погодилася.
– Давай тут на лавці і поговоримо, тут тихо, нікого немає. Цей хлопець, з ким ти розмовляла у дворі, твій наречений? Будь ласка, не обманюй мене, скажи як є насправді.
– Розумієте, ми кохаємо один одного з Віктором. Батькам переживала сказати про нього, тому що він з поганої сімʼї. Вони не зрозуміють. І тут я дізналася, що вагітна… І мама здогадалася. Довелося їй розповісти. Вона в шоці була.
Звичайно, заміж вийти за Віктора не дозволила, сказала забути про нього. Процедуру робити також не дозволила.
І тут Дмитро, мій одногрупник якось познайомив мене з вашим сином.
Сказав, з доброї родини хлопець, та й не бідний, квартира своя. Моя мама почула, як ми з ним обговорювали Романа по телефону. І їй прийшла ідея…
Я почала залицятися до Романа, просити допомогти з курсовою, і навіть попросила Дмитра запросити його в гості, і сама прийшла… Потім сказала, що в нас з ним було те саме… А він заснув і нічого не пам’ятає.
Далі ви знаєте… Це мамина витівка. А Вкітор, порядний, за такого не гріх вийти заміж… Так, знаю, що підло і некрасиво, але що робити…
– Так, Діана … Я в шоці. Але ж зараз роблять тести, ваш обман легко можна було б перевірити. Я так і збиралася вчинити, якщо чесно. Дуже каламутна історія.
На що ви сподівалися? Ми справді порядні люди, і готові були влаштувати весілля. Немає слів. Адже у Роми є кохана дівчина, вона нічого не знає, слава Богу! Ти б зруйнувала його життя. І своє. Ви ж чужі люди, як ти жити з ним збиралася?
Значить так. Ідемо зараз до вас і вирішуємо це питання.
Діана знизала плечима.
– Зоя? Діана? – Здивувалася Олеся, побачивши на порозі дочку з майбутньою свекрухою.
– Олесю, про що ви думали, коли вирішили свою дочку видати заміж за Рому? Ну, що у вас в голові? Ще такого мені наговорили… Не соромно?
– Не соромно! Це моя дочка, і я насамперед думаю про її щастя! Так само, як будь-яка інша мати! Діано, ти навіщо розповіла? Розуму зовсім немає! І що тепер робити? Скоро животик буде видно, а ти незаміжня, що ми батькові скажемо?
– Мені немає справи, що ви там вирішите, я піду. Цей підлий вчинок на вашій совісті.
Зоя пішла. І, незважаючи на неприємний осад від розмови з цими жінками, зазнала полегшення. Весілля не буде. Роман залишиться з Катею. Швидше одружився б з нею…
– Синку, дитина не твоя. Побачила Діану, з хлопцем свариться, вона мені розповіла правду. Хотіли тебе “розвести”, одружити. Як вдало я до них прийшла… І, знаєш, чи не час тобі зробити пропозицію Катерині? Чого чекати?
– Фух, мамо, дякую! Сам не свій був весь цей час! Адже знаю, що не могло нічого бути з нею.
– Інший раз думай, коли десь «відпочиваєш» із малознайомою дівчиною, бачиш, як буває, як у серіалах прямий…
Через три місяці Роман та Катерина одружилися. Ремонт у квартирі було закінчено, молоді одразу в’їхали у своє житло.
Якось Зоя зустріла у магазині Олесю. Та відвернулася, вдавши, що не бачить її.
– Олесю, привіт. Як там Діана?
– Привіт, Зоя. В Діани все добре. Віктор зробив їй пропозицію, і його рідня не така вже й погана виявилася. Живе з ним у квартирі, яку Віктор орендував. Син у них має народитися.
Віктор дуже приємна людина виявився, шанобливо до нас ставиться. Про ту історію він не знає, звичайно…
– Ось бачиш, треба було одразу так вчинити…
Олеся закотила очі і пішла, нічого не відповівши…
Часто батьки з найкращих спонукань втручаються в життя дітей, і готові піти на непристойні вчинки. Але життя саме розставить все на місця…
Джерело: Дівочі посиденьки.
