Одна жінка, виглянувши у вікно, побачила на вулиці трьох довгобородих старців. Вона їх не знала, але вирішила нагодувати.
– Певно, ви здалеку йдете й хочете їсти? – запитала, вийшовши назустріч.
Однак старенькі, переконавшись, що її чоловіка ще нема вдома, відмовились.
Настав вечір. Чоловік повернувся з роботи й дуже зрадів гостям, попросив негайно ж їх запросити до столу.
– Ми не маємо права йти разом, – знову відмовились ті.
– У чому ж причина? – здивовано спитала господиня.
– Його звуть Багатство, – пояснив один дідок, вказавши праворуч, – а того, що зліва від мене, – Успіх. Мене кличуть Любов. Порадься з чоловіком, кого б ви хотіли бачити в своєму домі.
Чоловік захотів Багатства, але дружина переконала, що краще запросити Успіх. Дочка, що досі тихесенько прислухалася до розмови, підбігла до батьків:
– Любов. Запросіть Любов! Хай у нашій оселі вона панує завжди.
Батьки погодились.
Ми вирішили запросити Любов. Заходьте, будь ласка.
Любов пройшов у двір, а за ним – і його товариші. Помітивши розгубленість і здивування жінки, старці пояснили:
– Успіх й Багатство ходять поодинці. А там, де є Любов, завжди й Успіх, і Багатство.
Підтримайте проект на Patreon
