Федір Лапій – голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, консультант з вакцинації проти COVID-19 у спільних зі Світовим банком проєктах МОЗ. В інтерв’ю Суспільному Житомир він розповів про коливання захворюваності на коронавірус, зростання кількості хворих на кір, появу випадків свинки, епідемічного паротиту та про щеплення, які варто мати дорослим і дітям.
Почнемо з коронавірусу. Хотілося б аби ви коротко зрезюмували, якою була ситуація з COVID-19 протягом року повномасштабного російського вторгнення, як вона змінювалась і якою є зараз?
Ближче до 24 лютого 2022 року у нас вже йшла на спад хвиля COVID-19, але це не означає, що коронавірус зник після 24 лютого 2022 року. І протягом березня 2022 було чимало випадків. Але, оскільки ця інфекція має риси сезонної, тобто є підйом восени, є підйом наприкінці зими – на початку літа, то влітку, звичайно, була певна перерва. Але випадки коронавірусу реєструвалися. Якщо говорити про осінь 2022 року, то, як і було прогнозовано, відбувся підйом наприкінці вересня і в жовтні. Приблизно ми мали в Україні 200 підтверджених випадків смертей від COVID-19 на тиждень – принаймні це те, що потрапляло в статистику. Потім захворюваність пішла на спад до нового року, а вже після нового року, ближче до лютого, вона почала стабільно зростати. І можна сказати, що останні півтора місяця в нас є стабільне зростання захворюваності на COVID-19, і зараз ми маємо 100 випадків смертей на тиждень.
Якщо говорити про три роки пандемії: яким може бути наступний прогноз – захворюваність йде все таки на спад чи стабільно тримається?
Це доволі тяжко спрогнозувати по одній простій причині. Як буде поводити себе вірус-збудник COVID-19 надалі – спеціалісти не можуть сказати чітко. Чи він буде ставати більш агресивним, чи менш, чи ми будемо зараз мати такі підйоми восени незначні і наприкінці зими – на початку весни. Але ми зараз можемо лише констатувати те, що є в даний момент. Хвиля, яку ми зараз маємо, поки що менша порівняно з осінню 2022, яка була ще менша порівняно з кінцем зими 2022 року. І знову ж таки, вона була менша порівняно з осінню 2021 року. Тому ми бачимо, що кількість хворих на COVID-19 з кожною хвилею зменшується. Але зменшується і настороженість населення. Якщо на початку багато людей, маючи симптоми застуди або алергії, йшли і проходили тести, і була й госпіталізація, то зараз, звичайно, менше. І потрібно брати до уваги, що тут у нас є і внутрішньо переміщені особи, є чимало людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. І є чимала частка українців, яка виїхала за кордон. Тож чи можна порівнювати повноцінно статистику до повномасштабного вторгнення і зараз? Ну, принаймні, зараз ми маємо цифри менші.
Якщо говорити про вакцинацію – яка ситуація була з цим, яка зараз і чи наявні вакцини від коронавірусу в Україні?
Вакцин достатньо. Ми маємо вакцини від трьох виробників. Це те, що називається “на різній платформі”. Тобто вакцина, яка містить інактивований вірус – це одна платформа, це векторна вакцина, і третя платформа – це мРНК-вакцина. Це практично всі ті вакцини, які зараз доступні в світі і які можна використовувати в Україні, вони пройшли прекваліфікацію лікарських засобів ВООЗ. Чи достатньо? Якщо говорити не про різномаїття, а про кількість, то на початок березня 2023 року понад вісім мільйонів доз вакцин ми мали. Найбільше було вакцини CoronaVac – понад п’ять з половиною мільйонів доз з хорошим терміном придатності, вакцина Pfizer – близько одного мільйона доз, і вакцина Johnson & Johnson – близько одного мільйона доз. Ці вакцини для дорослих і для дітей від 12 років. Для вікової групи 5 – 11 років ми маємо зараз близько ста тисяч доз вакцини від компанії Pfizer.
Щодо того, як змінювалася ситуація з охопленням вакцинацією – статистика чітко демонструє, що після початку повномасштабного російського вторгнення щодення і щотижнева кількість проведених щеплень зменшилася приблизно вдвічі. Але не зупинялася ні весною, ні влітку, ні восени 2022 року і, звичайно, вона ставала більш інтенсивна. І більше людей приходили на вакцинацію, коли навколо них починали хворіти на коронавірус багато людей. Тобто сама по собі хвороба агітувала людей пройти щеплення.
Яка ситуація зараз в Україні з іншими інфекційними хворобами?
Якраз те, що було прогнозовано, ми про це говорили і в нас було занепокоєння. Бо впродовж останніх років, і знову ж, зважаючи на повномасштабну російську агресію, ми 2022 рік закінчили з досить низькими показниками охоплення вакцинацією дітей – проти кору, проти свинки, проти краснухи, кашлюка і дифтерії та правця і так далі – на рівні 80%. Оптимальний рівень охоплення – це 90-95%. Такий практично рівень охоплення – близько 80%, був у нас і за 2021 рік. Був трохи вищий, але через коронавірус був знижений рівень охоплення. І це є передумовою виникнення спалахів. І якщо говорити про певні так звані хвилі, то в даному випадку в 2017–2019 роках ми мали хвилю кору. Минуло п’ять років, а це якраз інтервал, через який хвиля повертається, маємо 2023 рік і ми вже в Україні відмічаємо в різних регіонах спалахи кору. Кількість хворих на кір, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зростає.
І те, що є особливим у 2023 році – це поява випадків свинки, епідемічного паротиту, в різних регіонах України. Хворіють і діти, і дорослі – невакциновані.
Особливістю прохолодного сезону 2022–2023 року є повернення грипу. Через обмеження щодо COVID-19, ми не мали спалахів грипу в сезони 2020–2021, 2021–2022 років. Але через те, що були зняті багато обмежень, ми відмічали прихід грипу в жовтні 2022 року, він нікуди не зникав і залишався досить таки стабільним. Був спочатку вірус групи B, зараз групи А фіксується і досі. Хворіли і діти, і дорослі. Тобто одночасно з COVID-19 ми мали ще й епідемію грипу.
Як щодо вакцин, які входять до обов’язкового переліку щеплень? Чи є вони доступні?
Є. Звичайно, є певна проблема з тим, що в одних регіонах є запас, наприклад, на три місяці, а в інших чи навіть в окремих амбулаторіях запас вичерпується протягом кількох тижнів – наприклад, проти кору, паротиту, краснухи або проти дифтерії і правця. Але це в межах регіону можна регулювати, робити перерозподіл між медичними закладами – і це завдання органів місцевого управління або Центрів контролю і профілактики інфекційних захворювань. І якщо говорити про те, чи будуть поставки вакцин – будуть. В квітні буде надходження вакцини проти кору, епідемічного паротиту і краснухи, вакцин проти дифтерії і правця. Усе для того, аби не зупиняти процес вакцинації, зважаючи на війну і ті небезпеки, які можуть супроводжувати війну. Як от зростання кількості інфекційних хворих, виникнення спалахів, і вже ми маємо таку ситуацію, коли є більше випадків кору, свинки, правця – з різних причин. Але до цього треба готуватися.
Що зараз можна зробити з тим, що люди, можливо, не так охоче вакцинуються, бо, можливо, думають про якісь інші речі – про повномасштабне вторгнення, своє життя, але не в тому контексті, аби вакцинуватися? Як ми можемо їх стимулювати і доносити до них цю необхідність?
У вашому запитанні вже була відповідь – доносити до них цю необхідність. Першочергово – вустами вашого сімейного лікаря, з яким у вас укладена декларація. Ви можете прийти і нагадати про себе, запитати, чи не потрібно вам пройти ревакцинацію від дифтерії і правця. Тому що елементарно можна отримати травму при посадці картоплі і захворіти. Також, на превеликий жаль, ми мали багато випадків, коли “прилітає” і є поранені, а також усі вогнепальні поранення – тут є небезпека щодо правця.
Окрім того, є випадки компактного проживання, коли люди, тікаючи від жахів війни, приїжджають до родичів і там збудникам хвороб легше передаватися – тому ж самому збуднику дифтерії, який нікуди не зник з України.
Тому варто і про себе лікарям нагадувати, і самим медичним працівникам треба займати проактивну позицію – коли людина приходить на прийом, медпрацівник може перевірити документацію і запропонувати пацієнту пройти щеплення, особливо якщо пацієнт належить до групи ризику, перевірити, чи не потрібно йому пройти ревакцинацію від COVID-19. Особливо якщо вік людини – понад 60 років. Бо саме вони за три роки пандемії є лідерами по смертям. І що осінь 2022 року, що кінець зими – початок весни 2023 року – понад 80% підтверджених випадків смертей від коронавірусу це люди віком понад 60 років, яких потрібно було би захищати. Тобто якщо ви не маєте щеплення – почати вакцинацію, якщо ви мали два щеплення – первинну вакцинацію, але не отримали бустер і минуло вже понад п’ять місяців – зробити перший бустер. Бо сезон COVID-19 ще не закінчився, він буде ще тривати кілька тижнів, і влітку буде відмічатися, але шансів буде менше з ним зустрітися. Але ми точно знаємо і можете перевірити мої слова в майбутньому, що восени 2023 року у нас буде так само зростати захворюваність на COVID-19.
Ви сказали про бустер. Що робити, якщо понад п’ять місяців минуло, бустерна доза ще буде актуальною?
Так. Ми говоримо, що оптимально буде зробити бустер через п’ять місяців. Але якщо ви не зробили це через п’ять місяців і минуло більше часу – не гайте часу і зробіть перший бустер. Якщо минуло чотири місяці від першого бустеру – зробіть другий. Імунна пам’ять від цього не страждає, вона не зникає, але це те, що захистить вас від тяжкого перебігу COVID-19. Не потрібно починати заново вакцинацію, але оновити імунну пам’ять, посилити захист, який слабшає з плином часу, можна і варто зробити.
Хотілося б також попросити вас нагадати, які зараз щеплення варто мати дорослим і дітям, особливо зважаючи на те, що у нас повномасштабна війна з Росією.
Відповідно до календаря щеплень, в дитячому віці держава забезпечує вакцинацією від 10 інфекційних захворювань. Проти туберкульозу – а ми також маємо зростання захворюваності на туберкульоз серед дітей перших років життя. Проти кашлюка, дифтерії і правця, поліомієліту, хіб-інфекції, кору, гепатиту В, епідемічного паротиту та краснухи.
Батьки своїм коштом також можуть захистити дитину від пневмококової інфекції, від вітрянки, від менінгококової інфекції. Я думаю, що глядачі чули про випадки смертей дітей від менінгококової інфекції – вони періодично з’являються. Це дуже швидка, блискавична хвороба, яка може навіть не зовсім розумітися батьками. Бо зранку дитина була здорова, пішла в садочок, ввечері захворіла і смерть відбулася в першу добу від початку захворювання.
Для дорослих календар щеплень передбачає вакцинацію від дифтерії і правця кожних 10 років – це те, що забезпечує держава. Але ми маємо, знову ж таки, вакцинацію від коронавірусної інфекції, яка теж забезпечується державою.
Також, якщо говорити про дорослих, є вакцинація від грипу – особливо для груп ризику і людей віком 60+. Якщо ви не хворіли в дитинстві вітряною віспою – можете провакцинуватися від неї, аби не хворіти нею в дорослому віці. Але, знову ж таки, за власний кошт.
Зважаючи на те, що ми маємо ризик проконтактувати з чиєюсь кров’ю – коли біля тебе прилітає і когось поранять, треба буде допомагати людині, а вона може бути інфікована, наприклад, вірусом гепатиту В.
Ми так само можемо говорити про вакцинацію від пневмококової інфекції для людей віком від 60 років, але вона також не покривається державою.
Підтримайте проект на Patreon
