Спалах холери в СРСР був частиною пандемії, яка почалася 1961 р. і давалася взнаки в різних країнах світу. Пік її припав саме на 1970-й. Є дві основні версії того, як збудник хвороби, вібріон Ель-Тор, потрапив на радянську територію: з Ірану через Каспій або з Індії чи Пакистану на торгових кораблях. У липні спалахи холери сталися в Батумі і Астрахані, а в серпні – в Одесі і Керчі.
КДБ УРСР щодня звітував про епідемію в Україні перед КПУ. З найцікавіших повідомлень можна скласти хроніку тих днів. Потрібно розуміти, що повідомлення КДБ – не істина в останній інстанції і дані (наприклад, про кількість жертв) можуть бути неточними. Деякі деталі, відсутні в документах спецслужби, взяті з інших джерел.
Вказані нижче дати – це дні, коли КДБ доповідав у ЦК КПУ. Самі події відбувалися, зазвичай, за 1-2 дні до повідомлення про них або раніше.
4 СЕРПНЯ
Перший тривожний “дзвіночок” з Одеси.
3 серпня в міську лікарню доставили 56-річного Федора Лютикова – сторожа радгоспу ім. Кірова, що на полях зрошення біля обласного центру. У чоловіка підозрювали гострий ентероколіт. Але хворий вважав, що отруївся копченою рибою. Пізно ввечері він помер. Аналізи показали, що у Лютикова була холера.
КДБ звернуло увагу, що недавно до сторожа приїздили родичі з Узбекистану. Сім’ю померлого ізолювали.
Ось як одеський історик Павло Урсу описує ситуацію в місті:
“Можна без жодного перебільшення сказати, що ніч проти 4 серпня 1970 р. багатьом одеським начальникам запам’яталася на все життя. Вже о пів на першу ночі запрацював протиепідемічний штаб осередку хвороби, незабаром у його розпорядження прибула рота солдатів внутрішніх військ для оточення інфекційної лікарні, штабу та інших установ. У цей же час неприємна новина була передана першим особам – секретарю обкому П. Козирю, голові облвиконкому А. Дуднику, головному санітарному лікарю республіки М. Мельнику, який терміново прибув до Одеси, а також начальникам міліції і служби безпеки. Вночі та в першій половині дня 4 серпня були розгорнуті шпиталі для хворих і окремо – для підозрюваних (провізорський), ізолятор для контактних. На Пересип і в район Хаджибейської дороги попрямувала бригада лікарів-інфекціоністів для подвірних обходів”.
5 СЕРПНЯ
У лікарні ізолювали не тільки рідних Лютикова, а й тих, хто спілкувався з ним протягом останніх днів. Будинок померлого охороняє міліція.
За добу в лікарню з підозрою на холеру потрапили ще шестеро людей. У чотирьох результати аналізів виявилися негативні.
Про холеру доповіли особисто першому секретареві ЦК КПУ Петру Шелесту.
Створена в Одесі Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК) вирішує закрити місто. Але виникає друге велике вогнище захворювання – Керч.
6 СЕРПНЯ
В одного з шістьох госпіталізованих напередодні знаходять холеру. Це І. Дашук, який нещодавно прилетів в Одесу із Горького.
До лікарні з ознаками небезпечної хвороби потрапляють ще троє одеситів.
Місцева влада ввела в місті карантин, пише історик Урсу. Виїхати з Одеси можна тільки після обсервації: кілька днів під наглядом лікарів у спеціальному приміщенні – під це виділяли піонерські табори, школи, теплоходи в порту тощо.
Дмитро Урсу згадує, що заходи карантину були половинчастими: місто не оточили, вокзали і порт продовжували працювати. Потрібного ефекту це не дало, зате в місті почалася паніка.
7 СЕРПНЯ
У лікарні з підозрами на холеру вже 12 осіб. П’ять випадків підтверджені. Ще 353 контактних осіб – в ізоляції.
Крім Лютикова, померли ще двоє пацієнтів. Три людини у важкому стані.
Випадки зараження зареєстровані у всіх районах Одеси.
Хвороба перекинулася і на сусідній регіон: 28-річний інженер-будівельник В. Ріхтер, мешканець Первомайська Миколаївської обл., повернувся з одеського відрядження і відразу зліг у лікарні з холерою. Його стан важкий. Імовірно, заразитися встигли його мати і дружина.
8 СЕРПНЯ
До Одещини і Миколаївщини додалися Херсонська і Кримська області.
У Керчі діагноз підтвердився у двох госпіталізованих. 73-річний П. Шаров, імовірно, заразився від батумських рибалок, які прибули в керченський порт. І помер у лікарні.
Із Одеси 6 і 7 серпня на поїздах, автобусах і літаках вивезли 50 тис. людей.
А наступного дня міська влада ввела повноцінний карантин: Одесу та околиці оточили військами і міліцією, обсервація стала обов’язковою для тих, хто виїжджає. Хоча офіційно це рішення ніде не публікувалося.
Одночасно КДБ УРСР готується боротися проти чуток і намагається з’ясувати, чи не заразили часом одеситів… вороги:
“У КДБ при РМ УРСР і УКДБ створені спеціальні оперативні групи. Вживаються заходи до запобігання можливих небажаних процесів і проявів, поширення провокаційних і панічних чуток. … Органи КДБ республіки вивчають версію про можливе занесення інфекції у ворожих цілях”.
10 СЕРПНЯ
У лікарнях країни – сотні пацієнтів із підозрою на холеру. Підтверджені випадки ще в Запорізькій і Чернігівській областях, непідтверджені – ще в шести регіонах. Більшість хворих – уже не в Одесі, а в Керчі.
Вранці на карантин закрили Керч.
Затримані 17 поїздів із Одеси, на холеру перевірили півтори тисячі пасажирів. П’ятьох зняли з потяга і відправили до лікарень.
КДБ переказує повідомлення про холеру, трансльовані українською мовою через “Радіо Свобода” і “Голос Америки”. Для радянських громадян “ворожі голоси” до кінця епідемії будуть єдиним джерелом інформації про холеру. Місцеві ж газети, радіо і телебачення мимохідь, обтічно і без конкретики згадують про “гострі кишкові інфекції”.
“Москалі”, єгиптяни і західні “голоси” – ось кого звинувачували в епідемії!
Чутки, зокрема далекі від реальності і просто абсурдні, – характерна риса будь-якої епідемії. При відсутності офіційної інформації про холеру вони розліталися містами СРСР із перших днів – і з’являлись навіть після того, як поширення інфекції вдалося зупинити.
11 СЕРПНЯ
Помер 33-річний мешканець Черкас А. Миколаїв, який напередодні приїхав із Одеси.
Городяни “негативно висловлюються” про проблеми з водою і продуктами, жахливий стан каналізації – і потрапляють у зведення чекістів.
В Одесі популярною стає така версія: холерний вібріон потрапив у місто морем із Єгипту. Одне з припущень – це радянський армійський інструктор повернувся з єгипетського відрядження. Побутує думка, що, навпаки, винні єгипетські військові, що прибули в СРСР вчитися. На цьому тлі у місті посилюються антиарабські настрої.
“У цьому питанні мене обурює одне, що наші медичні газети і взагалі література дописалися до того, що, мовляв, у нас, у соціалістичному суспільстві, таких захворювань, як чума і холера, бути не може. У зв’язку з цим ніякої профілактики від кишкових захворювань не проводили, не було і ніякого нагляду. Зараз же, як виявилося і як стали вже писати, кишкових захворювань у нас дуже і дуже багато. То де ж логіка? І коли ця тріскотня у нас закінчиться?” – скаржиться на дезінформацію працівник київського авіазаводу М.
“Можливо, до цього ще хтось з іноземців доклав руку”, – вважає один із співробітників видавництва “Дніпро”.
12 СЕРПНЯ
Ще дві смерті в Керчі. За добу ізольовано 1520 людей, які контактували з хворими.
В Одесі знаходять надруковану на машинці хуліганську листівку, підписану ім’ям Брежнєва. Вона закликає городян не піддаватися паніці: “Товариші, будьте мужніми і волелюбними, не збирайтеся швидко вмирати. Ви краще трішки помучтесь, як мучилися колись ваші предки”. А якщо з’явилися ознаки хвороби, автор рекомендує лягати на ліжко і “спокійно помирати”, “тому що холера невиліковна”.
Хто це був? Згодом стане відомо.
Києвом ширяться чутки:
- холеру занесли іноземці;
- епідемія – “акт агресії з боку імперіалістичних держав”;
- в Одесі від холери помирає майже 300 осіб на добу;
- від хвороби помирають і в Києві.
У “підігріванні нездорових настроїв” КДБ звинувачує західні радіостанції: “Фіксуються спроби з-за кордону впливати на поширення панічних чуток”.
13 СЕРПНЯ
Страшна злива в Одесі частково затопила 97 будинків і заливає каналізаційну систему, а це може сприяти поширенню холери.
У Тернополі затримали 50-річного Володимира Палицю. На привокзальній площі він вигукував, що холеру в Одесу завезли “москалі”. Проти нього порушили кримінальну справу.
Із сотень тисяч курортників, яких епідемія застала в Одесі і Керчі (тільки в Одесі їх було майже 300 тис.), поїхала додому невелика частина – не вистачало транспорту. Решта застрягла, невідомо на скільки – поки не скасують карантин. Були й ті, хто на свій страх і ризик намагався прорватися через оточення.
14 СЕРПНЯ
Ще одна людина помирає в Одесі. Кількість жертв холери в республіці сягає 10.
КДБ шукає і вилучає листи, в яких “містяться панічні настрої”.
“Толик. Холерне кільце замкнулося навколо Криму. Кругом паніка і хаос. Карантин 75 днів. Не можу ні про що думати, не можу і писати. Молись за нас…” – мовиться в одному з таких послань із Севастополя в Київ.
Із листа іноземки з Києва до Франції: “Поїздка ця жахлива. Після Москви ми виїхали до Одеси. Це жахливе місто, але через 48 годин нам сказали терміново складати валізу, оскільки в місті епідемія холери і, якщо ми не виїдемо цього ж вечора, місто буде закрите. Нас відправили до Києва. Забула тобі сказати, що від’їзд був жахливим. Люди билися, щоб сісти в поїзд, була паніка, всі боялися, що не зможуть виїхати. Їхали або стоячи, або сидячи на підлозі, не дивлячись на те, що у нас були плацкартні місця. За всю ніч не стулила очей”.
До пошти іноземців – особлива увага. КДБ натякає, що спецслужби з’ясовують, чи не є епідемія ворожою диверсією: “Вивчаються контакти радянських громадян з іноземцями, які відвідували раніше райони осередків захворювань, маршрути пересування іноземців, їхню підозрілу поведінку, можливо виявлявся інтерес до джерел водопостачання, каналізаційних систем і очисних споруд”.
15 СЕРПНЯ
Повідомляють про ще двох жертв холери в Керчі (через день з’ясувалося, що одна людина померла з іншої причини) і однієї – в Одесі.
У поле зору КДБ потрапляє токар заводу “Електроконденсатор” у Білій Церкві Київської обл. П. Поліщук – критикує керівництво країни і підозрює іноземців у причетності до епідемії. Радянський Союз, за словами чоловіка, на шкоду собі допомагає закордонним “друзям” (мовиться про прорадянські режими в Азії й Африці), а ті “завозять нам колорадського жука і холеру”.
16 СЕРПНЯ
На пошті перехопили листа, автор якого розповідає, як виїхав з Одеси до Івано-Франківська: “Слава гнав машину без відпочинку, навкруги на дорогах стояли заслони, але Слава їх обійшов усякими правдами і неправдами. Уже навіть у Чернівцях є випадки захворювання. Всі портові міста вже закриті”.
Автора листа почали шукати, інформацію про порушення карантину передали міліції.
У Чернігові “оперативним шляхом” (найімовірніше, від донощика) чекісти дізналися, що група жінок-вірян похилого віку запропонувала місцевому єпископу Володимиру організувати хресну ходу навколо міста – для захисту від холери.
Згаданий єпископ – Володимир (Віктор Сабодан). 20 років потому він став одним із претендентів на посаду нового патріарха Московського (але під час голосування на Помісному соборі поступився Олексію Рідігеру). З 1992 р. і до своєї смерті в 2014-му Володимир очолював УПЦ МП.
17 СЕРПНЯ
Три смерті від холери: в Одесі, Керчі та Сваляві Закарпатської обл.
У с. Башківці на Тернопільщині 80-річна Анна Яремчук розповіла односельцям, що у неї вдома оновилася ікона. 14 серпня до жінки прийшли майже 70 вірян.
“Дехто з присутніх витлумачив “оновлення” ікони і спалах шлунково-кишкових захворювань як ознаку зміни політичного ладу в країні. При цьому зазначали, що подібні події мали місце напередодні Другої світової війни (літо 1939 р.), унаслідок чого настали великі політичні зміни, “так буде і зараз”, – рапортували співробітники КДБ.
Працівники райради вилучили ікону.
В Одеській обл. люди заробляють, допомагаючи охочим порушити карантин. Житель с. Кошари Михайлов за гроші перевозить охочих на човні через Тилігульський лиман до Миколаївщини. Місцеві, у яких є машини, вивозять людей неконтрольованими шляхами.
Двоє військових із кишинівської частини ППО не могли повернутися з Одеси на службу. Якийсь провідник – не безкоштовно – вивів пішки їх в обхід постів.
КДБ звертає увагу на брак військових для патрулювання місцевості, транспорту для госпіталізації і ліжок для хворих: “14 серпня надійшло 449 заявок на госпіталізацію, задоволено 268, 15 серпня із 345 заявок задоволено 245”.
Дехто з охочих виїхати залишають область на відкритих майданчиках товарних поїздів.
Звинувачення на адресу іноземців, які нібито принесли холеру, змінюються критикою влади, нездатної боротися з епідемією. Особливо обурені приїжджі, які залишилися в карантинних зонах та за два тижні навіть не дочекалися черги на обсервацію. Сотні невдоволених ідуть до будівель парторганів.
18 СЕРПНЯ
В Одесі – чотири нові жертви холери.
КДБ переказує у звітах розмови (зокрема медиків) про те, що епідемія виникла через антисанітарію в Одесі і слабкість системи охорони здоров’я.
“Санітарно-епідеміологічні служби до епідемій не готові, боротися дієво з ними не можуть. Це пояснюється слабким правовим становищем цих служб”, – вважає хірург другої міської лікарні Івано-Франківська Ю. Пилипенко.
“Подумати тільки, що могло б статися, якби ворог застосував у можливій війні бактерії типу холери. Адже народ, медицина зовсім не підготовлені, не знаємо, що таке холера, як із нею боротися”, – міркує працівник Дніпропетровського заводу релейних приладів М. Яновський.
19 СЕРПНЯ
Ще дві смерті в Одесі. Епідемія забрала вже 20 життів.
Курортники, застряглі в місті через карантин, пропонують вийти до обкому партії і вимагати відправити їх додому.
“18 серпня мала місце спроба рушити до будівлі міськкому партії до 160 таких осіб, переважно жінок”.
20 СЕРПНЯ
В аеропорту “Бориспіль” із літака, який прибув 18 серпня з Москви, знімають киянку Л. Шашкун із підозрою на холеру (не підтвердилася). Усіх пасажирів і екіпаж відправляють на обсервацію в готель.
Чутки перебільшують масштаб епідемії.
“У Керчі холера. Не треба війни, ось вам війна. Як людина захворіла, через три години вмирає, заривають її десь у степу. Плавскладові зробили щеплення, а для населення немає вакцини. Дістали десь в Америці трохи. Тут коїться жахливе”, – пише невідомий мешканець Керчі своїй знайомій Ф. Кислій.
Із листа від невідомого відправника з Керчі мешканцеві Майкопа Г. Кузіну: “У нас карантин, від холери помирає щодня по 20 людей, а може, й більше. Лікарі кажуть, із десяти хворих помирає п’ять”.
У Керчі проти місцевого жителя Івана Колтунова, який вивозив людей із зони карантину, порушили кримінальну справу.
21 СЕРПНЯ
В Курчі “бунтують” приїжджі, які не можуть повернутися додому. 20 серпня три сотні людей зібралися в будівлі Орджонікідзевського райвиконкому з вимогою помістити їх в обсерватори або відправити для обсервації за місцем проживання.
22 СЕРПНЯ
Четверо невідомих викрали з пансіонату на березі Керченської протоки двомісний човен і втекли з карантинної зони – човен знайшли у Краснодарському краї.
Влада Керчі просить виділити більше військових і техніки, щоб запобігти втечі.
“Стою в черзі на карантин, але можемо опинитися у вересні, оскільки в першу чергу забирають матерів з малими дітьми та інвалідів, та ще по блату. Маю тобі сказати, що в місті організованості немає. Місцеве керівництво тільки й турбується, як би втриматися на посаді, і тому робить дурниці, через що людям спокою немає. Приїду, про все докладно напишу в ЦК. Нехай вживають заходів до цих горе-організаторів, так званих хазяїв міста”, – обурюється в листі з Одеси якийсь Віктор. Його адресат – мешканець Дніпропетровська на прізвище Кутаков.
Карантин, прибирання на вулицях Одеси та Керчі і масова профілактика за допомогою антибіотика тетрацикліну до кінця серпня 1970-го дали результат: епідемія почала відступати.
24 СЕРПНЯ
Останнє повідомлення КДБ зі статистикою: з 3 серпня діагноз “холера” в Україні підтверджено у 221 людини. 20 із них померли.
Історик Дмитро Урсу, посилаючись на документи СЕС і лікаря інфекційної лікарні Одеси, стверджує, що 20 людей померли на одній тільки Одещині.
Ізольовано 3403 контактних осіб та 62 носія. В Одесі на обсервації перебуває 87 тисяч людей, в Керчі – 9200. Пройшли обсервацію в Одесі 43 700 людей, у Керчі – 5400.
У Керчі 36-річна вчителька з Москви Людмила Авер’янова поскаржилася до МОЗ СРСР через затримку проходження обсервації, збирала під скаргою підписи. “Бесіду” про те, що так чинити не варто, з нею провів голова Орджонікідзевського райвиконкому Керчі:
“Авер’янова розповіла, що це вона робила з метою якнайшвидшого виїзду з міста і зібрала під скаргою 75 підписів. Вона засудила свій вчинок і запевнила, що надалі не допустить подібних дій. Авер’янова попереджена”.
25 СЕРПНЯ
У будівлі Орджонікідзевського райвиконкому Керчі знову зібралися жителі інших міст – понад 1000 осіб. Люди обурені, що член евакуаційної комісії, московський інженер Юрій Ейхенвальд, “нібито зловживає видачею направлень на обсервацію”. Ейхенвальдові почали погрожувати, і міліція прибрала його подалі від невдоволених.
У керченській школі-інтернаті 780 людей на обсервації відмовилися від їжі, коли дізналися, що у когось із обслуговуючого персоналу виявили холерний вібріон. Заспокоювати протестувальників довелося місцевому партійному начальству.
26 СЕРПНЯ
Тиждень без жертв. Та чутки про небувалий розмах епідемії ширяться. Мешканка с. Заріччя Івано-Франківської обл. на ім’я Бахмат розповідає знайомій, що в Одесі за три дні померло 600 людей.
КДБ розшукав автора провокаційної листівки в Одесі, підписаної іменем Брежнєва, про яку повідомляли 12 серпня. Це 16-річний школяр Юрій Руднєв, який підробляв на шкіргалантерейній фабриці і, побачивши друкарську машинку в кабінеті головного механіка, вирішив “розважитися”. Чекісти провели з ним і його батьками профілактичні бесіди.
27 СЕРПНЯ
“У Ленінграді, Ризі говорили, що Одеса оточена колючим дротом і штабелями лежать трупи на вулицях, а здорові люди ходять у комбінезонах із масками… уся Одеса оточена військовими і міліцією … Їхав якийсь голова колгоспу на машині в Одесу в облвиконком, військові йому сказали, що не можна, а він своєму шоферу наказав їхати, а у військових наказ стріляти, солдат хотів вистрілити по колесах машини, потрапив у голову і вбив його”, – писав жительці Івано-Франківська А. Клименко одесит А. Малихін.
Серед працівників київського видавництва “Веселка” з’явилася версія: в країні не вистачає їжі, тому влада вигадали епідемію, щоб зменшити доставку продовольства в місто.
5 ВЕРЕСНЯ
Холера майже зникає з порядку денного: КДБ у звітах наводить лише окремі витяги з листів і розмов.
4 вересня в одеській газеті вперше виходить матеріал, де хвороба названа своїм ім’ям. Для звиклих читати між рядків радянських громадян це був сигнал: найстрашніше позаду.
Але тут із Криму прийшла звістка про 21-у жертву. 63-річний москвич Євген Яцевич приїхав на відпочинок у Планерське (зараз Коктебель). 2 вересня чоловікові стало зле, вночі його відвезли в Феодосійську лікарню, а на ранок він помер. Лікарі спочатку діагностували інфаркт, але результати аналізів показали: це холера.
Карантин не знято, КДБ звітує про кілька серпневих втеч із Криму. Так, робітники Керченського судноремонтного заводу Зеленецький, Черепахін та Цариков переодяглися у форму матросів торговельного флоту, проникли на поромну переправу і спробували відплисти у порт Кавказ Краснодарського краю. Не вийшло – їх затримали, прокуратура порушила кримінальну справу.
8 ВЕРЕСНЯ
Холерний вібріон знаходять у пробах вершків і кефіру з Керченського молокозаводу. Завод закритий на дезінфекцію, його продукцію вилучають із крамниць.
Після цього холера в повідомленнях КДБ не згадується.
16 вересня карантин в Одесі офіційно скасували. Незабаром до звичайного ритму життя повернувся і Керч.
