Які пекельні спеки переживав Львів 100 років тому

А давайте поговоримо про спеку у Львові. Містяни потерпають від невимовно високих температур, що б’ють усі мислимі і немислимі рекорди цього літа, а старші люди зауважують, що раніше такої спекоти не було. Проте, якщо почитати періодику 1920-30-х років, то можна здивуватися – 30, 36, а подекуди і 46-градусна спека панувала у Львові і не тільки у нашому місті, а у всій Европі.

Джерело: Фотографії старого Львова.

Панорама Львова, 1920-1930-ті рр.

На превеликий жаль тоді, як і сьогодні, в такі задушливі дні траплялося багато трагедій і зазвичай такі спекотні періоди закінчувалися буревіями та грозами шаленої сили.

Тож сьогодні пропонуємо почитати про спеку у Львові майже століття тому та її наслідки на сторінках старої преси. Тексти публікацій залишаємо оригінальними.

Буря у Львові і в околиці

Після кількадневої великої спеки яка на сонці доходила до 41° Ц, навістила в четвер 25 липня около 6 години Львів і околицю страшна буря, зі зливою. Вихор виривав дерева з корінням (напр. на Цитаделі). Буря лютувала дві години. Буря спричинила страшні шкоди на полях. (Рада, №34 від 28.07.1929)

Заповідають ще більшу спеку

Спека у Львові й Перемишлі доходить до 30 степенів в тіни. На території Польщі найхолодніше в Білостоці і Слонімі (16°). Заповідають, що від Піренейського півострова надійде незабаром нова горяча филя і що температура підскочить на сонці до 48 степенів. (Правда, №26 від 06.07.1930)

Спека, бурі, пожарі

Минулого тижня навістила наші землі давно небувала спека. У Львові доходило горячо в середу 8 липня до 33 ступнів. Кілька осіб вмерло від пораження сонцем. Богато нещасливих випадків буває на місцях купелі. В Дністрі тоне що дня по кілька осіб. Так само по других ріках. У Варшаві одної днини втопилося у Вислі аж 12 осіб. Ще більше жертв забрали води в Китаю. Там в країні Квантунґ спали великі дощі та спричинили великі виливи рік, прямо потопу. До тепер начислено, що більше, як 4.000 осіб затонуло в водах вилитих рік та потопів.

Велика повінь навістила наші Карпати, де впала велика злива. Найбільше шкоди заподіяла ріка Черемош. В Дністрі, коло Свидови, пов. Заліщики, утонув підчас купелі парубок В. Шулак. Подібною смертю згинув І. Шевчук з Тлустого, що будучи на ярмарку в Устечку, поїхав на кони в Дністер. Посередині ріки кінь скинув Шевчука і він утопився. У Вислі під Торунем купалися дві панночки і почали тонути. На поміч поспішив їм капітан Пановський, однак, захоплений виром, сам утонув. Утонула також одна панночка, Станкевичівна, учениця вчительської семинарії, її товаришку врятували.

Води знищили дороги на просторах Кути —Устеріки та Устєріки Гринява, зносячи мости та прибережні охоронні уладження. У Ферескулі вода забрала будинки місцевої гр.- кат. парохії. Великі шкоди потерпіли також власники побережних ґрунтів. Минулого четверга (9 липня) вибухла в с. Зарваниці пов. Підгайці, велика пожежа, яка знищила 200 господарських будинків. Шкоди виносять понад пів мільйона золотих. 63 господарів зістало без даху над головою. Пожежу викликали діти в час, як всі господарі були в полі при роботі. Рівнож в Косівци пов. Городок, вибухла пожежа. Згоріло 6 хат і 18 господарських забудовань. Шкода виносить понад 20 тис. зол. Вогонь повстав з папіроски.

В ночи 4 липня навістило велике нещастя наше село Глинка пов. Бережани, бо місцями падав град, величини курячого яйця та витовк зовсім все збіжжа, а навіть бараболі. Нещасні селяни хиба мусітимуть йти жебрати хліб для себе і своїх дітий. Також град заподіяв великі шкоди б сусідному селі Золочівка. (Нове село, №29 від 19.07.1931)

Великі спеки

Від кількох днів при кінци місяця липня панували в нас великі спеки. У Львові в полуднє температура доходила до 40° Цельзія. Через спеку багато людей дістало сонішного удару. І так приміром у Давидові біля Львова помер від удару сонця Німець-кольоніст Шляфвірт. У Львові привезли до Каси Хорих кілька дітей, попарених сильно сонцем; одно з них аж до кости. (Правда, №31 від 08.06.1933)

Страшна спека в Европі

В цілій Европі панує страшна спека. В четвер (27. 6) температура виносила в 2 год. пополудні: в Гдині 42°, у Львові 43°, у Варшаві 38°. Подібна, спека панувала в краях південної і середущої Європи, а в Німеччині температура в полуднє доходила до 40°. (Наш прапор, №50 від 04.07.1935)

Спеки і бурі

Попередний тиждень був дуже горячий. У Львові в минулу середу, четвер і пятницю спека доходила до 40 ступнів. Правдива сибірська спека. Разом зі спекою навістили нашу країну жахливі бурі.

Над мікулицькою волостю (Володимирщина) пройшла буря з громами і зливою. В Сілці і Черчицях громи спалили богато господарських будинків і вбили одну особу.

Великі шкоди заподіяла буря на Кремянеччині, а в Пищанці вдарив грім в вежу церкви, яку саме малювали малярі. Маляра поразило, а вежа зачала палитись, але її вгасили. На Холмщині підчас бурі грім вбив якогось Прача. (Нове село, №28 від 12.07.1936)

Африканська спека у Львові

Минула середа була найгорячіша цего року. В полуднє в тіні було 46 ступнів тепла, а на сонці доходило до 50 ступнів. Камяниці розпалились як пекарські печі. Місто якби завмерло. Цілу ніч на четвер люди не спали, а смажились і перевертались. В четвер було хмарно і душно. Пополудні зірвався вітер, що під вечір приніс обильний дощ з градом. Наступного дня, в пятницю раненько через кілька годин падав дуже зливний дощ і настали холодні дні. (Нове село, №32 від 09.08.1936)

Наслідки спеки у Львові

Жахливі спеки (до 45° С) у Львові, дошкулюють мешканцям міста, де розпалені мури ще збільшують нездорову горяч. В останніх днях помітно у Львові велике число захорінь, як нпр масові запалення горла, мигдалків, катар носа та горішних віддихових доріг. Це може виглядає парадоксально, але є фактом, що до шпиталів та клінік зголошуються тепер люди з простудою.

Є це у звязку з надмірним поченням тіла зі спекою. Зморена спекою людина, шукає наглої та сильної прохолоди, а виснажений організм реагує на наглі температури такими проявами, як простуда, катари, ревматичні болі тощо.

Такі масові недуги виступають теж через зменшену природну відпорність людини, визнаженої спекою. З хвилиною коли та відпорність захитається, набирають сили хороботворчі заразні, що нормально нешкідливі живуть на поверхні нашого тіла в його проводах і в нашім окруженні. (Діло, №120 від 03.06.1937)

Спека й сильні буревії

Нечувана спека навістила Сх. Галичину та немає ніякої зміни. Ось приміром в Перемишлі температура дійшла до 52 степенів Цельзія. З цього приводу занедужало багато осіб, а теж і у Львові спека прибирає небувалі розміри. Люди опускають вулиці міста, рух днем слабне.

Метеорольоґічні стації заповідають дальшу спеку, бо з полудневої і полуднево-східньої Европи напливає до Польщі сухе й гаряче повітря. Проте надіються, що спека буде ще більша.

Слід згадати, що впарі з душними днями виступають сильні бурі й градові тучі. Ось у, минулий вівторок вечором лютувала над західньою частиною перемиського повіту сильна буря з градом, що заподіяла великі шкоди. Від громів повстало кільканадцять пожеж, що спричинили шкоду на 20.000 зл. Буря з градом перейшла над північною частиною львівського повіту, де заподіяла на полях і в садах великі шкоди. (Наш прапор, №80 від 24.07.1939)