У Львові відбулися урочистості з нагоди 50-річчя від часу створення Української Гельсінської групи — правозахисного руху, що кинув виклик радянській тоталітарній системі.
Міський голова Львова Андрій Садовий подякував учасникам руху за мужність та особистий приклад у боротьбі за українську державність, пише ЛМР.
«Хочу подякувати вам за служіння, яке ви демонструєте суспільству, спільноті і країні все своє життя. Це важко уявити тим, хто не знає цього радянського монстра — як невелика група людей йшла проти імперії. Без армії, без грошей чи влади. Але ви мали гідність, людяність і Божу ласку, готовність йти і робити», — зазначив він.
За словами міського голови, саме завдяки цим людям вдалося зламати радянську систему, адже за ними пішли тисячі й мільйони українців. Він підкреслив, що досвід гельсінського руху актуальний і сьогодні — особливо коли виникають сумніви щодо здатності України та її війська вистояти у боротьбі за незалежність.
«І коли хтось має сумнів щодо українського майбутнього і запитує, чи ми вистоїмо, чи вистоїть наше військо, маємо приклад Мирослава Мариновича, маємо приклад його соратників і побратимів. І такі річниці мають нагадувати нам і вчити якісно урядувати у своїй країні», — додав Садовий.
Співзасновник Української Гельсінської групи, колишній радянський політв’язень Мирослав Маринович наголосив на важливості осмислення значення гельсінського руху для сучасної України.
«Вшановуючи гельсінський рух, треба усвідомити, що з цього руху є важливим для нас сьогодні. І загалом побачити цей рух як важливий етап великої і тривалої боротьби за українську державність, яка триває і досі та кличе до самопожертви справжніх героїв», — зазначив він.
Ректор Українського католицького університету, доктор філософії Тарас Добко поділився двома головними уроками, які він виніс, вивчаючи діяльність та дух гельсінського руху.
Перший урок, за його словами, стосується ідентичності: вона стає живою і життєдайною, а не обмежуючою чи токсичною, лише якщо ґрунтується на цінностях та моральних принципах. Найяскравіше цей дух проявився під час Революції Гідності на Майдані.
Другий урок — про надію. «Коли ми озираємося на досвід нашого народу — ненависть, дегуманізацію, знецінення людського життя, усвідомлюємо, що з людської точки зору нас могло б і не бути. Але ми є попри все. Це було б неможливо без надії. Це було б неможливо без тих, хто вірив, що Російська імперія чи Радянський Союз не вічні, і розумів, що працювати над майбутнім потрібно вже зараз, тобто 50 років тому», — підсумував Добко.
**Довідково**
Українську Гельсінську групу було створено 9 листопада 1976 року. Її учасники відкрито вимагали від радянської влади дотримання прав людини та національних прав українців згідно з міжнародними зобов’язаннями, зокрема Гельсінськими угодами.
Незважаючи на законність діяльності групи та підтримку з боку західних демократичних країн, її члени постійно зазнавали репресій з боку радянської влади. Особливе роздратування КДБ викликали меморандуми, які поширювалися на Заході — про незаконні арешти, списки політичних в’язнів та умови їхнього утримання у в’язницях.
За свою правозахисну діяльність активісти УГГ заплатили свободою, здоров’ям, а дехто — і власним життям.
