Ярослав Мельничук — ветеран війни, кваліфікований стоматолог, хірург і підприємець. До початку повномасштабного вторгнення він успішно працював у стоматології, маючи власну практику та значний досвід у медичному бізнесі. Як стверджує Ярослав, його кар’єра в медицині була практично визначена родинами лікарів, адже у нього багато родичів, які обрали цю професію, зокрема й батько, який також був стоматологом.
«Я, напевно, ще до народження знав, що стану стоматологом. Вся моя родина працює в медицині, і завдяки батькові я здобув необхідні знання, — ділиться Ярослав, пише ЛМР.
Серед своїх досягнень він також зазначає, що надавав стоматологічну допомогу ветеранам, приймаючи військовослужбовців, часто безкоштовно — особливо у випадках термінової хірургії. За його словами, такі добрі справи зазвичай не афішуються, але він переконаний, що варто ділитися подібними прикладами, щоб надихати інших на добрі вчинки.
У перші дні повномасштабного вторгнення Ярослав добровільно пішов до Збройних Сил України, чому, за його словами, сприяло виховання в патріотичній родині. Його бабуся пережила концтабори, а близькі родичі мали стосунок до визвольних рухів.
«Мене виховували в патріотичному дусі. Оскільки я не мав зобов’язань, то після початку війни вирішив стати солдатом, — згадує Ярослав.
Спочатку він прагнув потрапити до бойових частин, але через рекрутера був направлений до територіальної оборони, зокрема у 125-ту бригаду. Довгий час Ярослав не розповідав батькам про своє рішення, і лише напередодні відправлення в зону бойових дій відверто зізнався, що служить.
Протягом 2022-2023 років Ярослав обіймав посаду начальника медичної служби 218-го батальйону 125-ї бригади, працюючи на Харківщині, Сумщині та у Бахмуті. Він зазначає, що в медичній службі швидко довелося адаптувати процеси в умовах війни, адже часу на навчання було обмаль.
«Усі розуміли, що потрібно швидко вчитися та підвищувати свої навички. У нас не було розкоші на зволікання, тому ми прагнули отримати знання якомога швидше, — підкреслює він.
Завдяки офіцерському звання, Ярослава було призначено начальником медичної служби. Найскладніше для нього було переживати втрати та ухвалювати складні рішення, що стосувалися життя і здоров’я його підлеглих.
«Це щоденна моральна напруга. Після повернення додому ти починаєш аналізувати свої рішення і не уникнеш сумнівів щодо їхньої правильності, — говорить ветеран.
На початку 2024 року Ярослава звільнили зі служби через стан здоров’я батьків. Повернення до мирного життя було непростим — перші тижні здається, що все гаразд, але потім виникають роздуми про справедливість і труднощі у спілкуванні з цивільними.
«Мене підтримали рідні, наречена і спорт. Її підтримка була надзвичайно важливою, — зазначає Ярослав.
Ветеран вважає, що після фронту важливо не зупинятись і продовжувати рухатися вперед. Це підштовхнуло його до відновлення родинної стоматологічної практики.
Стоматологічний кабінет у Львові, розташований на вулиці Максимовича, колись належав його батькові. Після його від’їзду на фронт кабінет втратив частину пацієнтів і потребував оновлення. Оскільки батько вже не міг працювати у звичному темпі, Ярослав після демобілізації переоформив справу на себе, відновив кабінет, провів ремонт, оновив обладнання і запровадив нові робочі підходи.
Про програму грантової підтримки для ветеранів «Відвага до бізнесу» Ярослав дізнався від знайомих, спочатку навіть відмовлявся брати участь, але зрештою вирішив скористатися цією можливістю.
Навчаючись за програмою, він отримав 260 тисяч гривень на нове стоматологічне обладнання, зокрема діагностичний мікроскоп. Це дозволило суттєво покращити якість лікування та розширити спектр послуг, адже мікроскоп відкриває нові можливості для точної діагностики.
Ярослав підкреслює важливість постійного розвитку в медицині: «Стоматологія швидко змінюється, і лікарі муслять постійно вдосконалюватися, щоб залишатися конкурентоспроможними».
Сьогодні Ярослав працює лікарем у відділенні нейрохірургії однієї з лікарень та паралельно розвиває свій стоматологічний кабінет. Він також прагне допомагати іншим ветеранам, щоб бути корисним тим, хто повертається з війни.
На думку Ярослава, ветеранам варто користуватися можливостями, які надають місто та партнерські організації. Він закликає не боятися починати щось нове, навіть якщо це здається складним.
«Я — Ярослав зі Львова, і мені вдалося реалізувати свою справу. Не бійтеся, власний бізнес може початися з будь-якої ідеї або навички, — резюмує він.
Ярослав запевняє, що найскладніше вже позаду, тому сміливо йти вперед у нові починання.
