На Львівщині офіційно затвердили спроможну мережу закладів охорони здоров’я, що увійшли до Львівського госпітального округу. З 65 лікарень, що діють на території області, до спроможної мережі включили 37, які діляться на надкластерні, кластерні і загальні. До спроможної мережі також увійшли мережа медзакладів, що надають первинну медичну допомогу, і центр екстреної допомоги та медицини катастроф.
Над формуванням мережі госпітального округу департамент охорони здоров’я почав працювати з 2021 року. Її обговорювали з головами територіальних громад, керівниками медзакладів. Запропоновану департаментом спроможну мережу медзакладів Львівщини нещодано погодило МОЗ і затвердив голова ЛОВА.
Які лікарні області визнано надкластерними, кластерними і загальними? Що буде з лікарнями, які не увійшли у спроможну мережу? Що зміниться для пацієнтів? Чи наблизять такі зміни високоспеціалізовану допомогу до хворих? На ті та інші запитання ZAXID.NET попросив відповісти в. о. директора департаменту охорони здоров’я ЛОВА Наталію Літвінську.
Як виглядає спроможна мережа лікарень Львівщини після погодження МОЗ? Усі пропозиції департаменту щодо формування госпітального округу області було враховано?
У спроможну мережу медзакладів Львівщини увійшно 37 лікарень Львівської області: дев’ять лікарень будуть надкластерними, сім – кластерними і 21 – загальними. Більшість пропозицій, які подавав департамент, враховано, однак є і деякі зміни. Скажімо, Перше ТМО м. Львова департамент пропонував віднести до надкластерних лікарень, утім МОЗ погодило його як кластерний заклад. Друге ТМО м. Львова погоджено МОЗ як загальна лікарня, хоча департамент пропонував його як кластерну лікарню. Як надкластерну дитячу лікарню департамент подавав дитячу лікарню «Охматдит», а МОЗ погодило єдину дитячу лікарню на базі Львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит» і Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Ходорівську міську лікарню віднесено до загальних лікарень, хоч департамент не включав її у спроможну мережу.
А чому Перше ТМО м. Львова не потрапило до надкластерних? Адже це об’єднання нині є потужним медичним центром, в якому надають медичну допомогу найважчим хворим за багатьма напрямами?
Позиція МОЗ така, що надкластерними медзакладами в Україні будуть лише обласні лікарні.
Які лікарні у нас тепер будуть надкластерними?
Дитяча надкластерна лікарня у нас буде лише одна. І вона має бути створена на базі двох дитячих лікарень: Львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит» і Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру.
Надкластерних лікарень для дорослих буде вісім: Львівська обласна клінічна лікарня, Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи, Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львівський обласний лікувально-діагностичний кардіологічний центр, Львівська обласна психіатрична лікарня, Львівська обласна інфекційна лікарня, Львівський регіональний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр і Львівський обласний перинатальний центр.
У надкластерних лікарнях мають надавати медичну допомогу за 28 напрямами медичного обслуговування.
А які лікарні у спроможній мережі визначено кластерними і загальними?
Кластерних є сім, по одній лікарні в кожному районі. До них належить Перше ТМО м. Львова, Дрогобицька міська лікарня № 1, Самбірська центральна лікарня, Буська центральна районна лікарня, Стрийське ТМО, Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради і Новояворівська міська лікарня ім. Юрія Липи. Це багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування, у всіх є відділення екстреної медичної допомоги, для яких за кошти держави шляхом централізованих закупівель придбали комп’ютерні томографи (КТ), відеоскопічні стійки, УЗД і рентген-апарати тощо. Раніше ці лікарні вважалися опорними і держава вклала у них 72 млн грн.
У спроможну мережу увійшла і 21 загальна лікарня (список лікарень нижче- ред.). Ці лікарні будуть найближче до пацієнта, у них будуть надавати допомогу щонайменше за шістьма напрямами. У цих лікарнях має бути анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), неврологія, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія і інфекційне відділення. До них по допомогу звертатимуться пацієнти з неважкими захворюваннями, скажімо, неускладненим переломом руки, підвищеним тиском тощо. Але якщо у цю лікарню звернеться хворий зі скаргами на біль у грудях і ЕКГ покаже інфаркт, там стабілізують його стан і відразу відправлять до найближчої кластерної чи надкластерної лікарні, де хворий зможе отримати спеціалізовану допомогу.
Відповідно до вимог, у надкластерних лікарнях повинні надавати допомогу за 28 напрямами, у кластерних – за 20 і у загальних – за шістьма. Усі медзаклади вже готові з нового року виконувати ці вимоги?
Нині жодна з надкластерних і кластерних лікарень ще не надає медичну допомогу за усіма визначеними напрямами. Утім, їм дається три роки, аби за цей час створити ті напрями, яких у лікарнях ще нема. Коли спливе цей термін, кожні три роки спроможна мережа буде перезатверджуватися. Якщо мездзаклад не буде відповідати вимогам постанови, не надаватиме меддопомогу за базовими напрямами, його місце у спроможній мережі може змінитися: надкластерна лікарня може стати кластерною, кластерна – загальною, а загальна взагалі може опинитися за межами спроможної мережі.
Тому зараз від лікарень вимагають правильно формувати кадрову політику з урахуванням того, які напрями їй треба ще розвивати, правильно формувати потребу у медичному обладнанні, також з урахуванням того, які сервіси лікарня хоче ще розвивати.
Повернімося ще до об’єднання двох дитячих лікарень – «Охматдиту» і Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. На яких умовах і коли має відбутися це об’єднання?
Зараз це питання пропрацьовується власником медзакладів, тобто Львівською обласною радою. Минулого тижня відбулося засідання ЛОР, на яке були запрошені представники двох медзакладів. Їм дано тиждень, щоб вони з колективом обговорили моделі об’єднання. Бажано, щоб це об’єднання відбулося до нового року, бо з 2024 року ці лікарні повинні законтрактуватися з НСЗУ як одна юридична особа.
Із 65 лікарень, що є на Львівщині, у спроможну мережу увійшло 37. А що буде з лікарнями, що не включені у спроможну мережу?
Питання функціонування даних лікарень мають вирішувати їх власники. На даний час нема якоїсь норми, яка б обмежувала їх у контрактуванні з НСЗУ. Але мушу сказати, що частина лікарень, які не увійшли у спроможну мережу, не могли заробити на заробітну плату своїм медпрацівникам та впродовж трьох років отримували дотацію від держави на заробітну плату, але нічого не зробили, аби виправити ситуацію. Деякі називаються лікарнями, а насправді у них функціонує лише відділення надання первинної медичної допомоги, вони просто не змінили назву. Інші мають лише одне або два відділення.
Дотацій від держави у 2023 році для лікарень, які не в змозі виплатити заробітну плату працівникам, вже нема.
Держава буде закуповувати медичне обладнання лише для лікарень, що увійшли у спроможну мережу. МОЗ стоїть на тих позиціях, що у нас не так багато фінансового ресурсу, щоб розпорошувати їх на неспроможні лікарні. Пацієнт повинен отримувати якісну медичну послугу на сучасному обладнанні та перебувати в лікарнях у комфортних умовах. Тому держава буде вкладати кошти лише у ті лікарні, які є спроможними.
Чи вплинуть нові зміни у поділі лікарень на пацієнта? Він і надалі матиме право обирати лікаря і медзаклад, у якому хоче лікуватися?
Для пацієнта нічого не міняється. Коли мова іде про планове лікування, то, маючи скерування, пацієнт має право самостійно обирати лікаря і медзаклад, у якому хоче лікуватися, не лише на Львівщині, а й в Україні. Єдине, що будуть маршрути, складені департаментом, у випадку екстрених випадків. У нас є чітко визначені лікарні, які можуть надавати допомогу при інсультах, інфарктах, гострій хірургічній патології тощо. І «швидка» таких пацієнтів везе у найближчу лікарню, де таким хворим можуть надати спеціалізовану допомогу. У таких випадках не до вибору, пацієнта повинні доставити до лікарні якнайшвидше, бо є ще правило «золотого вікна», коли, до прикладу, можна ввести тромболітик для розчинення тромбу. У таких випадках дуже важливо вчасно надати медичну допомогу. Працівники екстренки чітко знають маршрути, за якими швидко доставляють хворого до лікарні.
***
Перелік загальних лікарень, які увійшли у спроможну мережу:
1.Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги
2. Городоцька центральна лікарня
3. Жовківська лікарня
4.Кам’янко – Бузька центральна районна лікарня
5.Перемишлянська центральна районна лікарня
6.Пустомитівська лікарня
7.Стебницька міська лікарня
8.Трускавецька міська лікарня
9. Золочівська центральна районна лікарня
10. Бродівська центральна міська лікарня
11. Старосамбірська районна лікарня
12.Турківська центральна міська лікарня
13. Миколаївська міська лікарня
14. Сколівська центральна лікарня
15. Новороздільська міська лікарня
16. Жидачівська міська лікарня
17. Ходорівська міська лікарня
18. Радехівська центральна районна лікарня
19. Сокальська районна лікарні
20. Мостиська міська лікарня
21.Яворівська центральна районна лікарня.
