Львівська міська рада вдруге оголосила Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєкт храмового комплексу Ікони Пресвятої Богородиці Скоропослушниці у районі вул. Костя Левицького – вул. Пекарської. Відповідне рішення затвердив виконавчий комітет на засіданні у п’ятницю, 24 жовтня. Попередній конкурс проводили у 2019 році, однак на засідання журі тоді зібралось менше 2/3 від складу, а його результат отримав велику критику та несприйняття як зі сторони архітектурної спільноти, так і широкої громадськості.
Джерело: ZAHID.NET.
У 2019 році вже проводили конкурс на проєкт церкви на вул. Костя Левицького – Пекарській, однак його розкритикувала громадськість
За найкращий проєкт храму переможці конкурсу отримають 250 тис. грн, за друге місце передбачили 150 тис. грн, а за третє – 100 тис. грн та дві заохочувальні премії по 50 тис. грн. Премії переможцям виплачуватимуть за рахунок благодійників. Департаменту архітектури та просторового розвитку має затвердити програму конкурсу та склад журі, а також організувати сам конкурс.
Керуючий справами виконкому Євген Бойко повідомив, що нову церкву побудують на місці вже наявного тимчасового храму, що працює там із 2018 року. Він додав, що результати попереднього конкурсу анулювали через несприйняття проєкту-переможця громадськістю. Благодійники церкви самостійно профінансують проведення конкурсу та її будівництво, тож місто лише організовує конкурс.
Із 2018 року на місці майбутнього храму функціонує тимчасова церква
«Аналізуючи досвід попереднього конкурсу, ми зрозуміли, що, з точки зору сприйняття громадськості, дуже важливу роль відіграє позиціювання цього храму в межах міської структури і, зокрема, те, що він знаходиться в прекрасній зеленій зоні, яка має великий потенціал. Для мешканців довколишньої забудови це єдина рекреаційна зона в межах пішої доступності», – розповів головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
За його словами, храмовий комплекс має бути максимально інтегрований в ландшафт, тому передбачається розробка цілого ареалу з опрацюванням всіх точок доступу, озеленення, громадськими просторами.
«Храм також повинен мати особливу силуетність, бути органічно вписаним в цю рекреаційну зону міста. Попередній конкурс відбувався більше п’яти років тому, і за цей час мислення щодо сакральної архітектури в Україні отримало новий поштовх – ми зараз маємо багато фахових дискусій та конкурсів щодо архітектури пам’яті, зокрема меморіалів, військових поховань, це має свій вплив і на уявлення про те якою може бути українська сакральна архітектура сьогодення», – додав головний архітектор Львова.
Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк) зазначив, що для того, щоб наше місто виглядало в архітектурному плані гармонійно і композиційно, треба, щоб у майбутньому справи будівництва храмів завжди проходили подібні конкурси.
«Особливої ваги цьому питанню додає те, що храм ставиться на території стародавньої частини міста, яке успадкувало різні культурні традиції. Останній раз в історичному ареалі Львова православна церква була зведена в 1897 році, а перед тим православних храмів у місті не було майже два століття. Тому цей конкурс можна вважати історичною подією», – сказав митрополит.
Будівництво нової церкви у вул. Костя Левицького – вул. Пекарської передбачене детальним планом цієї території, який затвердили ще у у 2017 році. Під час обговорення ДПТ мешканці прилеглих вулиць побоювалися, що церква не дбатиме про храм, а нове будівництво в історичному центрі може його спотворити. Однак представники храму переконували, що на першому поверсі церкви облаштують недільну школу, а на другому – сам храм. У будівлі також планували надавати юридичну, психологічну допомогу, організувати дитячі гуртки.
У лютому 2019 року місто оголосило Відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт церкви, в якому перемогли асистенти кафедри архітектурного планування «Львівської політехніки» Ігор Хамара та Євгенов Дацишин, які у 2008 році були серед авторів проєкту комплексу Львівської духовної семінарії Святого Духа. Тоді соцмережах львів’яни неоднозначно відреагували на проект-переможець неоднозначна. Його критикують за надмірну консервативність.
Підтримайте проект на Patreon
