Російські війська дедалі частіше застосовують проти України малогабаритні крилаті ракети, які у медіапросторі отримали назву “реактивні дрони”. Попри меншу бойову частину порівняно з класичними крилатими ракетами, ці боєприпаси становлять серйозну небезпеку через можливість їх масованого використання в одній атаці.
Про особливості цієї зброї, різницю з ударними дронами “Шахед” та способи протидії розповів Суспільному професор кафедри історії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук, пише Суспільне.
## Міф про “реактивні дрони”
За словами експерта, термін “реактивний дрон” вводить в оману. Насправді йдеться про класичні крилаті ракети, просто зменшеного розміру.
“Ніяких реактивних дронів не існує. Існують крилаті ракети. Те, що називають реактивними дронами, — це, по суті, крилаті ракети. Якщо ми продовжуємо називати їх реактивними дронами, у нас складається хибне враження, що це щось трошки складніше за звичайний “Шахед”, — наголосив Харук.
Він пояснив, що малогабаритні крилаті ракети суттєво поступаються за розмірами відомим Х-101 та “Калібр” — вони легші, повільніші та мають меншу бойову частину. Точні технічні характеристики — дальність і швидкість польоту — наразі невідомі, оскільки конструкція цих ракет постійно змінюється й удосконалюється.
## Географія ударів розширюється
Спочатку малогабаритні крилаті ракети типу “Герань-4”, “Герань-5” та “Бандероль” застосовувалися переважно проти Києва та інших великих міст. Однак останнім часом зафіксовано влучання у Львові, а також трагічний удар в Івано-Франківську, який призвів до загибелі людей.
“Відповідно, ми повинні виходити з того, що вся територія України не захищена від таких малогабаритних крилатих ракет, так само, як і від звичайних крилатих ракет. Тому потрібно вживати відповідних заходів боротьби”, — зазначив професор.
## Менша потужність, та сама небезпека
Бойова частина малогабаритних крилатих ракет значно поступається за масою традиційним аналогам — у Х-101 та “Калібр” вона сягає 400–450 кілограмів, тоді як у нових ракетах йдеться лише про 70–80 кілограмів, з яких близько 50 кілограмів припадає на вибухівку. За руйнівною силою такі боєприпаси приблизно відповідають ударним дронам із поршневими двигунами.
Попри меншу потужність кожної окремої ракети, головна небезпека полягає саме в масштабах застосування. Серед імовірних цілей — об’єкти енергетичної інфраструктури, дата-центри, логістичні вузли та військові об’єкти.
“Якщо вони збиратимуться лишити Україну без електрики й тепла, то цілі очевидні — ті самі, що й досі: об’єкти енергопостачання. Звичайно, не застраховані й дата-центри, об’єкти логістики та військові об’єкти. Тобто всі ті цілі, по яких росіяни досі завдавали ударів”, — пояснив експерт.
## Дешевизна як головна перевага для агресора
Ключова причина популярності таких ракет у росіян — їхня низька вартість порівняно з традиційними крилатими ракетами. Цього вдається досягти завдяки застосуванню недорогих турбореактивних двигунів китайського виробництва та спрощених систем наведення. Це дозволяє Москві виготовляти такі боєприпаси у великих кількостях і застосовувати їх сотнями під час однієї атаки.
“Ми зустрічаємося з новою загрозою з боку росіян. Ми вже трохи відвикли від традиційних ударів крилатими ракетами “Калібр” чи Х-101, які у 2022–2023 роках були доволі частими гостями в нашому небі. Тепер можуть з’явитися малогабаритні крилаті ракети, і ці удари по Львову та Івано-Франківську — це свого роду розвідка-пристрілка”, — вважає Харук.
## Чим збивати: питання вартості
Професор наголошує, що малогабаритні крилаті ракети цілком можливо перехоплювати — адже раніше вдавалося збивати навіть повноцінні крилаті ракети, зокрема стрілецькою зброєю. Найефективнішими засобами боротьби він вважає переносні зенітно-ракетні комплекси та дрони-перехоплювачі реактивного типу, які діють за принципом зенітних ракет.
Втім, використання дорогих систем для знищення дешевих цілей створює економічний дисбаланс.
“Можна використовувати і звичайні ракети “повітря — повітря”. Річ у тому, що це дороге задоволення. Ракета “Стінгер” коштує 400 тисяч доларів, а ракета малої дальності “повітря — повітря” Sidewinder, яку запускають із F-16, — мільйон доларів. Це величезні кошти. А враховуючи масованість застосування цих малогабаритних ракет, постає питання пошуку достатньо дешевого й масового засобу боротьби з ними”, — пояснив Харук.
За його інформацією, у Києві в останні тижні показник перехоплення малогабаритних крилатих ракет зростав і вже перевищив 80%. Якщо подібного рівня ефективності вдасться досягти й на Львівщині, це вважатиметься суттєвим успіхом у протидії новій загрозі.
