Шість мегарайонів, 67 громад. Карта нових районів і ОТГ Львівщини. Повний список населених пунктів

2399
львівщина львівська область поділ райони

Міністерство розвитку громад та територій (донедавна Мінрегіонбуд) погодило проект нового перспективного плану об’єднання громад Львівщини та утворення нових районів. Отже, на Львівщині планується 67 ОТГ та шість районів (замість 20). Саме на такому варіанті зійшлися області чиновники і експерти та київські урядовці. Його зараз презентують та обговорюють у районах Львівщини.

ZAXID.NET зібрав відгуки про новий перспективний план та наступні кроки щодо його втілення, а також вперше публікує інтерактивну карту нового адмінстративного поділу Львівщини.

Що саме схвалило міністерство

Як повідомила ZAXID.NET керівник департаменту економічної політики ЛОДА Марта Бухтіярова, комісія при Міністерстві розвитку громад та територій погодила пропозиції, подані ЛОДА, щодо нового перспективного плану Львівщини та утворення районів. Це напрацювання міжвідомчої робочої групи чиновників та експертів, яка була створена при ЛОДА ще навесні 2019 року. Зараз обласна держадміністрація отримала лист-відповідь від міністерства: «Міністерством опрацьовано пропозиції Львівської облдержадміністрації та визнано їх такими, які відповідають баченню міністерства щодо моделі адміністративного устрою Львівської області».

Області вдалося відстояти пропозицію щодо створення Стрийського району. Отже, районів буде шість – Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Золочівський, Самбірський. Це найбільша кількість районів серед усіх областей України. Для прикладу, у Київській області планується чотири райони, у Дніпропетровській – п’ять. Також Львівщині вдалося відстояти існування окремих громад. Відтак усього буде 67 громад, а не 61, як раніше пропонували у Кабміні. Новий перспективний план утворення громад та районів ЛОДА вже скерувала в обласну раду для ознайомлення. Зазначимо, досі обласні ради на сесіях затверджували перспективні плани, однак, як анонсують у Кабміні, цю норму невдовзі буде скасовано, законодавчі зміни перебувають на розгляді парламенту.

«Проект перспективного плану поданий в обласну раду «до відома». Очікуємо зміни законодавства, де відпаде потреба затверджувати перспективні плани обласними радами», – пояснила Бухтіярова.

Голова Львівської облради Олександр Ганущин проти того, щоб перспективні плани затверджували без участі обласних рад. «Щоб обласні ради вилучили з цього процесу, потрібне рішення Верховної Ради. Особисто я буду проти цього рішення і вважаю, що воно істотно може послабити довіру до реформи, яка втілюється», – сказав Ганущин у коментарі ZAXID.NET.

Чиновники ЛОДА розпочали обговорення проекту нового перспективного плану у районах. Такі обговорення планують провести у всіх районах упродовж двох-трьох тижнів. На зібрання запрошують сільських, селищних, міських голів, представників районної влади, активістів, депутатів. Наприклад, зі слів посадовиці, обговорення у Кам’янка-Бузькому районі завершилося позитивно, було підтримано запропонований перспективний план з невеликими уточненнями щодо Добротвірської ОТГ.

 

Марта Бухтіярова допускає, що унаслідок обговорень у проект перспективного плану можуть бути внесені зміни, однак незначні. Наступні рішення для завершення реформи – за Верховною Радою. Йдеться про внесення змін до Конституції у частині децентралізації та прийняття закону про засади адміністративно-територіального устрою України.

Таким поворотом реформи задоволені не всі

Не всі представники громад задоволені запропонованим проектом перспективного плану. Нещодавно ГО «Громада та ініцітива» зібрала у Львівській облраді тих, хто невдоволений. Навіть було оголошено про створення Комітету захисту прав громад.

Наприклад, міський голова Стебника Петро Старосольський обурений, що відповідно до нового проекту перспективного плану Стебник має увійти у Дрогобицьку ОТГ, хоча раніше планувалася Стебницька ОТГ. Бідкається, що в законі про добровільне об’єднання громад про маленькі міста нічого не сказано, відтак Стебник перетвориться на мікрорайон Дрогобича. «Села матимуть старост, а Стебник не буде мати міського голови, бо не може бути два міських голови в громаді», – переживає Старосольський.

Голова Новострілищанської ОТГ Жидачівського району Галина Козар обурена тим, що зараз спробують ліквідувати малі ОТГ, які вже створені та діють з 2015 року, їх укрупнюватимуть. «Пам’ятаєте великі колгоспи. Чи було це ефективним? Чи правильно те, що зараз хочуть зробити великі громади? Чи доцільно це для всіх територій? Попри маленьку чисельність, маємо хороший показник доходів на душу населення. Цей показник не враховують, враховують чисельність і площу. Ми взяли на себе відповідальність у 2015 році. Якщо ми зараз чітко говоримо, що знаємо шляхи виходу, дайте нам шанс», – закликає голова громади.

Аналогічна ситуація із Волицькою ОТГ у Мостиському районі. Зі слів депутата, Мостиської міської ради Богдана Чури, Волицька громада об’єднує три села й добре розвивається. Відповідно до нового перспективного плану, ця громада буде ліквідована. Заступник голови Волицької ОТГ Іван Ковалик обурився, що тепер громаду хочуть ліквідувати через малу кількість населення, попри те, що у 2018 році Кабмін визнав її спроможною.

Секретар Бориславської міськради Юрій Химин назвав новий перспективний план «нелогічним та нікчемним». «Виглядає так, що хтось просто пальцем показав у певний населений пункт і сказав, що він буде належати до одної або іншої територіальної громади. Не враховувалося географічне розташування, інфраструктура», – вважає він. Зокрема, Нагуєвичі передбачені у складі Бориславської ОТГ, хоча село історично більше тяжіє до Дрогобича. Окрім того, на його думку, недоцільно створювати Східницьку ОТГ, оскільки Східниця інфраструктурно пов’язана із Бориславом.

Депутат Жовківської райради Богдан Юрдига вважає неправильним скорочення на Жовківщині кількості запланованих громад із семи до чотирьох. «У попередньому перспективному плані була передбачена Куликівська ОТГ, тепер Куликів пропонують приєднати до Дублянської ОТГ. Виникають питання логістики – немає прямого транспортного зв’язку між Дублянами і Куликовом, відстань між якими близько 20 км, – пояснює він. – Планувалася Добросинська ОТГ, тепер планують приєднати до Магерівської ОТГ, яка вже сформована. Мешканцям Добросина та сіл, які мали бути у цій громаді, доведеться їхати 10 км поганою дорогою, щоб отримати послуги в ОТГ».

На думку депутата райради, такий перспективний план стане централізацією та утруднить людям можливість отримати якісні послуги: «Напевно, багато населених пунктів при прийнятті такого рішення чекатиме забуття».

Інші аргументи у сільського голови прилеглих до Львова Сокільників Тараса Сулимка, який продовжує виступати проти об’єднання у Львівську ОТГ, як це передбачає новий перспективний план: «Ми хочемо залишитися селом. Люди з села не хочуть бути міщанами». А присутній на обговоренні мешканець Сокільників Богдан Крук навіть заявив: «Мешканці Сокільників не хочуть бути приєднаними до Львова, тому що Львів нам, окрім сміттєзвалища і цвинтаря, більше нічого не дасть».

Дискусії на місцях тривають і можуть тривати ще довго. Багато експертів наголошують, що остаточні кроки для завершення реформи, яка вважається однією з найуспішніших в Україні, має прийняти Верховна Рада. Цього не наважився зробити парламент попереднього скликання. Міністр розвитку громад та територій Альона Бабак запевнила, що новий уряд продовжуватиме реформу місцевого самоврядування як одну з пріоритетних. Дедлайн визначений. У 2020 році мапа України має складатися лише з об’єднаних громад.

Клікніть по банеру, щоб побачити повний список і склад ОТГ