У Львові активно розширюють мережу різнотравних луків — екологічного та економічно вигідного альтернативного підходу до міського озеленення. Вже зараз такі ділянки існують на Меморіалі Героїв Небесної Сотні, у Саду пам’яті на Тракті Глинянському, на Високому Замку, у сквері Сихівського району та на території ліцею в Рудному. В управлінні екології та природних ресурсів Львівської міськради пояснюють, що подібний підхід допомагає міській екосистемі краще адаптуватися до кліматичних змін.
Наступною локацією стане вулиця Винниченка, де планують висіяти близько 20 видів рослин, характерних для українського степу. Рослинний склад для кожної ділянки підбирається індивідуально з урахуванням особливостей місцевості. Висівання заплановано на кінець осені, пише ЛМР.
Окрім штучно створених, у Львові є й природні різнотравні ділянки. Зокрема, вони збереглися в парку Знесіння, де регулярного косіння не проводять, але періодично видаляють самосів дерев, щоб не допустити заростання степової рослинності. Природні лучні ділянки також є у парку 700-річчя Львова, на Погулянці, у парку Залізна Вода та інших лісопарках Львівської громади.
Фахівці наголошують: різнотравні луки мають суттєві переваги перед традиційними газонами. Їхня розвинена коренева система споживає значно менше води, а здатність затримувати вологу вдвічі вища, ніж у звичайної газонної трави, — що є важливим як під час посух, так і в період підтоплень. Крім того, оскільки лучні рослини можуть бути до 10 разів вищими за газон, вони ефективніше поглинають пил і шкідливі речовини. У плані догляду різнотравні луки також виграють: на відміну від газонів, їх не потрібно косити кілька разів за літо. Якщо правильно сформувати рослинну композицію та дотриматися агротехнічних вимог на початковому етапі, такий вид озеленення стає значно дешевшим за традиційні квітники та газони.
Навколо різнотравних луків існує чимало упереджень. Одне з найпоширеніших — що такі рослини провокують більше алергій. Однак, як пояснює фахівчиня управління екології Оксана Софіянчук, будь-яка рослина під час масового цвітіння може бути алергеном, зокрема береза чи вільха. При цьому рослинність очищує повітря та підтримує біорізноманіття. Не підтверджується і міф про кліщів: їх у різнотравних луках не більше, ніж на коротко скошених газонах, а велика кількість комах-хижаків природно стримує чисельність цих паразитів.
Науковці також звертають увагу на ширший контекст: зменшення контакту міських мешканців із природою та скорочення біорізноманіття пов’язане зі зростанням кількості алергій та астми. Дослідження за участю 118 підлітків зі Східної Фінляндії показало, що мешканці сільської місцевості значно менш чутливі до алергенів порівняно з однолітками з міст. Учені дійшли висновку про прямий зв’язок між урбанізацією та порушеннями імунної системи.
