Субота, 26 вересня

Гутне скло на Львівщині: як у селі Красів народжуються вироби з розпеченої маси вагою до дев’яти тонн

У селі Красів на Львівщині відроджують старовинне ремесло — гутне скло. Тут майстри власноруч перетворюють розпечену скляну масу на вироби найрізноманітніших розмірів: від невеличких сувенірних фігурок до масштабних інсталяцій, вага яких сягає кількох тонн. Робота відбувається біля печі, розігрітої до 1200 градусів.

Засновник майстерні Мар’ян Таланчук розповідає, що саме тут, поруч із розпеченою піччю, розгортається головний етап виробництва — видування, формування скла та його підготовка до подальшого відпалювання, пише Суспільне.

За словами майстра, гутне скло — це технологія з багатовіковою історією, де основними інструментами залишаються трубка та вогонь. Форму виробам надають переважно вручну, хоча для деяких предметів застосовують дерев’яні шаблони.

“Сама ідея гутного скла — вона ще з давніх часів, тому що гутні печі — досить давнє ремесло. По суті, практика роботи зі склом з тих часів, коли його винайшли, мало що змінилася. Зараз вона просто додатково якимись методами модернізується, тобто використовуються більш сучасні датчики вимірювання температури”, — пояснює Мар’ян Таланчук.

## Понад десять років у ремеслі

Гутною справою Мар’ян Таланчук займається більше десяти років, а до цього спеціалізувався на вітражах. За його словами, біля печі для роботи потрібно щонайменше двоє фахівців, тож у нього є двоє напарників. Саму піч для виготовлення скла майстер спроектував і збудував самостійно — за його твердженням, аналогів такої конструкції більше немає.

Він також зазначає, що на всю Україну наразі діють лише три майстерні, де професійно видувають гутне скло, — і всі вони розташовані на Львівщині.

“Фактично три майстерні, які працюють з гутним склом, власне, де видувають скло і все, що пов’язано з гутною. Це в Академії мистецтв, у Брюховичах є майстерня і наша майстерня”, — розповідає майстер.

## Від розпеченого скла до готового виробу

Робота з розпеченим склом вимагає швидкості — доки матеріал не втратив потрібну температуру. Проте виготовлення виробу не завершується біля печі: далі скло проходить відпалювання, а потім — холодну обробку, яка включає різання, свердління, шліфування та полірування.

“Після того, коли закінчується робота на печі, в нас йде етап відпалу. Відпал проходить в опічках, де стабільно 510 °C, і скло мусить повільно остигати. Відпал триває фактично до доби. Вже після того, коли скло витягується, його складають на стелажі, і потім вже починається холодна обробка на станках, які пристосовані, власне, для холодної обробки. Це свердління, різка, шліфовка, поліровка”, — розповідає засновник майстерні.

## Від сувенірів до тонних інсталяцій

У майстерні виготовляють як сувенірну продукцію — вази, фруктовниці, декоративні фігурки птахів, так і масштабні індивідуальні проєкти на замовлення.

“Просто видути кульку — це можна затратити 5–10 хвилин, і вона готова, просто скляна кулька. Якщо це кулька якоїсь складнішої форми, то тут вже йдуть питання форми: яка це має бути форма, чи вона мусить бути завжди однакова. Якщо завжди однакова, це вже ми використовуємо дерев’яні форми. Якщо це завжди вручну і все різне, тоді робиться кожен виріб весь вручну і без повторів”, — пояснює Мар’ян Таланчук.

Значну частину роботи майстерні складають масштабні скляні об’єкти для готелів, ресторанів та громадських просторів. Окремі елементи вражають своєю вагою.

“Була стіна, були колони, де більше 9 тонн фактично вага однієї колони скляної була. У нас багато проєктів — це загального громадського користування, це ресторани. В нас навіть люстра була десь біля 4 тонн”, — ділиться майстер.

За весь час роботи майстерні через піч пройшло понад 40 тонн скла. Як підсумовує Мар’ян Таланчук: “Всі об’єкти наші цікаві, тому що вони зроблені з душею і з любов’ю”.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.