Як відомо, в Совєтському Союзі сексу не було, але в соціалістичному таборі був. Правда, з перепонами. Коли у 1987 році видали в Польщі підручник «Підготовка до родинного життя» («Przysposobienie do życia w rodzinie»), це викликало скандал. Книжка швидко отримала у народі іншу назву: «Підручник мастурбації і дефлорації».
Джерело: Збруч.
По парафіях почали відбуватися зібрання батьків, де їм демонстрували ілюстрації з того підручника, а через два місяці після його появи підручник вилучили зі шкіл на вимогу костелу. Решту накладу знищили.
Так само і в нас недавно вилучили підручник для 8 класу «Основи здоров’я» через, кажуть, «сексистські твердження», що міні-спідниці провокують ґвалтівників. А ще раніше у 1993 році видавництво «Відродження» видало ілюстровану книжку «Звідки я знайшовся?» Після цього з’явилася велика стаття Ірини Калинець «Турбує проблема морально-етичного становлення нації», яку обурила ця «порнографічна книжечка з огидними малюнками. Частина глобального плану перетворення української нації в націю проклятих Богом хамів». Книжку було знято з продажу.
Того ж року в Польщі відбувся ще один сексуальний скандал: «Gazeta Wyborcza» опублікувала есей Маріуша Щиґля «Онанізм польський», де він підняв питання мастурбації в Польщі, а також подав детальний опис «Маніфесту онаніста» з книги Артура Красіцького «Дрочи, поки молодий», який з гумором захищав мастурбацію, а також цитував письменників, які позитивно її оцінювали: Конвіцький, Генрі Міллер, Кундера, Ґомбровіч, Волкерс, Достоєвський, Філіп Рот… Стаття Щиґля викликала велику бучу. Читачі писали обурені листи: «я була цією статтею цілковито знищена», «як пан сміє писати “Польський онанізм”? Ця назва натякає на те, що всі поляки займаються онанізмом?», «хіба мастурбація – це якраз та тема, яку варто висвітлювати у поважній щоденній газеті?», «це пропаганда збочення». Особисто автору писали: «пес би тобі морду лизав». Дехто навіть повертав номер газети в редакцію.
Стаття обурила навіть тих, хто тієї газети в очі не бачив. Сама «Gazeta Wyborcza» та інші видання публікували статті з різкою критикою як Щиґля, так і Красіцького. Впливові католицькі автори та лікарі стверджували, що мастурбація – це збочення, яке становить загрозу для польського народу. Католицький часопис «Слово» назвав автора «сексуальним єретиком». Як мені це знайоме! Мене теж обзивали збоченцем і порнографом, ба навіть «руйнівником людських душ».
Автор у своїй статті опитав різних хлопців і дівчат про їхній досвід з мастурбацією. Один з хлопців розповів, що після того, як священник на сповіді дуже детально розпитував його, як він онанує, зарікся більше ходити на сповідь. Інший розповів, що в армії цим займаються геть усі. Автор також розкритикував новий підручник, який отримала школа «Заки вибереш…» («Zanim wybierzesz…»), який мав помогти «приготуватися до подружнього життя». Секс там називався «подружнім актом», гомосексуалізм засуджувався, а онанізм «підважував почуття власної значущості» і був «явищем протиприродним». Щиґєль писав, що чимало учнів після прочитання того підручника відчули себе збоченцями і зверталися до лікарів.
Есей Щиґля ввійшов до українського видання його книжки «Неділя, що відбулась у середу» («Темпора, 2013).
Після того скандалу питання сексу висвітлювалися в Польщі лише в окремих часописах, але і проти них виступала Церква, називаючи, наприклад, часопис «Bravo» «зрадою Ісуса». Листи, які надходять і досі до цього часопису, свідчать, що молоді таки бракує сексуальної освіти. Вони навіть ціною «зради Ісуса» запитують: «чи можна завагітніти від спільної купелі в басейні?», «чи можна завагітніти, сидячи з хлопцем на канапі?», «чи правда, що презерватив може викликати імпотенцію?». На всі ці глобальні питання відповідає віртуальна Моніка.
Сексуальна освіта в Польщі, як і в нас, продовжує буксувати. Польська міністерка освіти заявила, що «сексуальна освіта має відбуватися передусім вдома». Отже, знову капуста, лелеки, тичинка і пестик (маточка)… Вона ж таки запросила для роботи в міністерстві «інструктором натурального планування родини» теолога Уршулю Дудзяк. А та поважна цьоця вважає, що психологічними наслідками застосування контрацептивів є «гедонізм, інструментальне трактування людини, узалежнення від сексу, почуття несправедливості і кривди, і схильність до зради». Відтак у сучасних підручниках польська молодь може довідатися, що хлопець – «давець життя, сівач», а тіло дівчини – «ґрунт».
Щось схоже можна надибати і в українських підручниках. Однак наша молодь частіше черпає відомості з інтернету. А там можна прочитати різні дивовижі. Наприклад, що «кожен сперматозоїд еквівалентний 10 000 сторінок інформаційного тексту. Куди ж діваються ці томи інформації? – постає справедливе питання. – Адже це – 2 мільярди томів (!) при 10 статевих актах на місяць».
Вашингтонська бібліотека нехай сховається! Які скарби гинуть! І все в каналізацію! Мільярди томів! Я навіть позичив мікроскопа, аби уважно розгледіти ті 10 000 сторінок інформації. Але побачив тільки щось таке манюсіньке, з хвостиком, на чортика схоже. Або на пуголовка. Але cхудлого. І оце нещастя має бути аж таке розумне? І це при тому, що моя голова в жоден мікроскоп не влізе!
Треба негайно відкрити пункти прийому тих пуголовків і відразу в комп’ютери вводити. Нехай працюють. Як атоми. Хтозна, може бодай від них дочекаємось економічного злету. Але то ще не все. «Оргазм – апофеоз енергетичної прокачки каналів тіла», а «сексуальний акт спричиняє замикання космічного енергетичного кільця». Та справжнє одкровення я вичитав далі: «Матка – це храм Природи… Її можна порівняти з бібліотекою, з величезним читальним залом». І чого вони так на тій бібліотеці зациклилися! Чому не порівняти її з Верховною Радою, де наші депутати в поті чола думають про те, як запліднити яйцеклітини на місцях? Особливо перед новими виборами. Та що далі, то все більше переконуюсь, що то все якийсь бібліотекар писав: «Випадкові акти можна порівняти з читанням книг із бібліотеки сусіда… Виходить, що жінка, яка мала багато контактів з чоловіками, містить у своїй “бібліотеці” всю інформацію не тільки про них самих, але й про їхні сімейні “дерева життя”».
І як після того всього замикати з кимось космічні кільця? Та то ціла біда – з тим храмом спати! Таке враження, що під тобою розкинулися всі премудрості світу. На всяк випадок треба негайно зробити каталог тої книгозбірні, бо ану ж який сусід попросить щось почитати.
22.11.2023
Джерело: Збруч.
