Львів поповнився новим культурним осередком — музеєм видатного українського фотографа, кінематографіста та етнографа Юліана Дороша, відкритим просто в тій квартирі, де він колись жив і творив.
В експозиції представлені оцифровані фотографії та негативи митця, мультимедійні інсталяції, а також тематичні добірки його робіт. Особливу цінність становлять автентичні предмети побуту родини — оригінальний креденс, мийка та частина меблів, якими користувалися Дороші. Найбільше автентичних елементів інтер’єру збереглося на кухні, пише ЛМР.
За словами завідувачки музею, фотографки Адріани Довгої, у приміщенні встановлено шість моніторів, на яких відвідувачі можуть переглядати різні тематичні підбірки світлин. Теми регулярно змінюватимуться, тож кожен візит обіцяє нові відкриття. Загалом простір задумано як своєрідну етнографічну експозицію, що поєднує минуле з сучасністю.
Новий музей покликаний не лише зберігати спадщину Дороша, а й стати активним майданчиком для розвитку фотографії та мистецтва. Тут планують проводити виставки української та львівської фотографії, презентувати роботи як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, підтримувати молодих митців, а також організовувати лекції, воркшопи, творчі зустрічі й дискусії.
Представниця міської влади Наталія Бунда зазначила, що квартира свого часу перейшла у комунальну власність міста. Тривалий час тривали пошуки найкращого способу зберегти її історію та сенс. Коли директор Історико-краєзнавчого музею Ігор Тимець запропонував створити тут музей Дороша, ідею підтримали. За її словами, принципово важливо, що музей відкрили саме під час війни — адже мистецтво та культура в цей час стають не лише способом збереження пам’яті, а й джерелом сил і нових смислів для людей.
На церемонії відкриття також погасили спеціально випущену тематичну поштову марку, присвячену Юліану Дорошу та відкриттю музею.
Юліан Дорош (1909–1982) — одна з ключових постатей в історії української фотографії та кінематографу. Уродженець Жидачева на Львівщині, він став співзасновником Українського фотографічного товариства та автором першого фотопідручника українською мовою. Його знімок «Віяльниця» експонувався на Всесвітній виставці у Чикаго 1933 року, а етнографічні фотографії Гуцульщини та Покуття здобули митцеві міжнародне визнання. Дорош також увійшов в історію як автор першого повнометражного художнього фільму в Галичині «До добра і краси», знімав документальні та етнографічні стрічки, фіксував археологічні пам’ятки й сакральну спадщину України.
