Медична команда Університетської лікарні Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького провела складну реконструктивну операцію 28-річному захиснику Євгену. Чоловік майже два роки перебував у російському полоні, де отримана ним вогнепальна травма обличчя загоювалася без належної медичної допомоги — кістки зрослися неправильно, через що він не міг нормально харчуватися та розмовляти.
Про успішну операцію повідомили в Facebook-акаунті лікарні, пише Суспільне.
## Поранення, полон і повернення додому
Євген розпочав службу в Національній гвардії України у 2022 році. Через два роки, під час обстрілу з мінометів, він дістав поранення в щелепно-лицеву ділянку та був захоплений у полон. Спершу його утримували в Суходольську на Луганщині, згодом перевезли до Орська в Оренбурзькій області Росії.
Відсутність кваліфікованого медичного втручання призвела до того, що уламки нижньої щелепи зрослися у неправильній позиції. Окрім цього, чоловік втратив слух на одне вухо. Деформація щелепи унеможливлювала повноцінне відкривання рота, відкушування та пережовування їжі.
“У полоні про це не думав. Там не було думок взагалі. Ми не знали нічого: чи тебе чекають, чи є куди вертатися”, — поділився спогадами військовий.
## Хід та результат операції
Фахівці Клініки реконструктивно-пластичної хірургії взялися виправити деформацію та повернути щелепі нормальне функціонування.
Керівниця клініки Юлія Медвідь пояснила суть проблеми: через несвоєчасну медичну допомогу кісткові фрагменти нижньої щелепи неправильно зрослися, що спричинило деформацію та порушення її роботи. Завданням хірургів було усунути деформацію оперативним шляхом, відновити коректне положення кісткових елементів та функціональність щелепи.
“Операція минула успішно. Попереду в Євгена період відновлення, щоб він знову міг повноцінно харчуватися, вільно розмовляти та повернутися до звичного життя”, — зазначила лікарка.
## Сім’я як опора у відновленні
Головним джерелом сил для одужання Євген називає свою родину — дружину та трирічну доньку. Відразу після звільнення з полону він зателефонував близьким. Зараз, проходячи лікування в госпіталі, він спілкується з сім’єю телефоном по кілька разів щодня.
Після тривалого періоду невизначеності та відсутності звісток чоловіка підтримує усвідомлення того, що вдома на нього чекають рідні люди.
