**Від страху впасти до першого кроку: історія ветерана, який знову вчиться ходити**
38-річний Микола Шемігон родом із Черкащини втратив ногу внаслідок підриву на міні під час виконання бойового завдання на Донеччині. Пройшовши складний шлях реабілітації у львівському Центрі Unbroken, чоловік отримав перший протез, заново навчився ходити і тепер будує плани на мирне майбутнє — повернення до улюбленої професії або власний бізнес, пише Суспільне.
Про це розповіли у пресслужбі Першого медичного об’єднання Львова.
**Шлях на фронт**
До початку військової служби Микола працював програмістом. Однак у листопаді 2024 року він ухвалив рішення приєднатися до лав Збройних сил України. Чоловіка зарахували до 44-ї окремої механізованої бригади, де він обіймав посаду оператора безпілотних літальних апаратів.
**Фатальний крок поблизу Костянтинівки**
Поранення Микола отримав у березні цього року неподалік Костянтинівки на Донеччині. Того дня разом із побратимом він прямував до будівлі, яка напередодні зазнала російського обстрілу — потрібно було перевірити стан обладнання для роботи з дронами.
До мети залишалося декілька кроків, коли Микола наступив на вибуховий пристрій. За його словами, це була стара міна, яка довго пролежала в землі непомітною — доки земля була промерзлою, пересуватися цією територією було безпечно. Але з настанням відлиги ґрунт просів, і нога чоловіка провалилась прямо на міну.
Найбільшого ушкодження зазнала ліва п’ята — вибух повністю зруйнував кістку. Попри тяжкість травми, Микола сподівався зберегти кінцівку. Втім, лікарі в Києві були змушені провести ампутацію.
**Реабілітація у Львові: перші кроки та перші страхи**
На початку літа Микола прибув до Центру Unbroken у Львові, де одразу розпочав роботу з фізичним терапевтом. Найбільшим викликом на початковому етапі, за словами бійця, був страх впасти на кукситу — адже це могло призвести до повторного пошкодження кістки та необхідності вищої ампутації.
Вже через місяць інтенсивних тренувань Микола почав освоювати ходьбу на тимчасовому протезі. Момент, коли він уперше самостійно підвівся на штучній кінцівці, чоловік пам’ятає дуже чітко — тоді з’явилося непереборне бажання відкинути милиці назавжди. Це була мить усвідомлення: він знову здатен ходити, а отже — знову дієздатний і господар власного життя.
**Нові горизонти після реабілітації**
Сьогодні Микола впевнено пересувається на протезі та офіційно завершив реабілітаційний курс. Невдовзі він зможе повернутися до рідних домівок на Черкащині.
Щодо планів на майбутнє — чоловік розмірковує над поверненням до програмування або заснуванням власної справи у сфері ветеранського підприємництва. Окрім професійних амбіцій, Микола мріє створити родину.
