п`ятниця, 21 червня

Нові власники старого Львова

Два комунальні приміщення у самому центрі міста, на вулицях Федорова, 30 та Ужгородській, 6, стали приватними без відома Львівської міської ради. Їх переоформили за одним сценарієм: перепланували, вписали в реєстр нове право власності, а потім за допомогою схем з боргами та іпотекою кілька разів перепродали та виставили на аукціони.

Джерело: Наші гроші. Львів.

Директор комунального підприємства, який відповідав за збереження майна, причиною втрати приміщення називає не халатність, його чи підлеглих, а такий собі збіг обставин. Нібито працівники ЛКП зрідка навідувались за тими адресами і не знали, що там відбувається.

Така схема виведення комунального майна у Львові за допомогою частих перепродажів – не нова. Її використовують, щоб ускладнити процес повернення нерухомості у комунальну власність, як це було, наприклад, у справі «Афери століття».

Ситуація з приміщеннями «Старого Львова» виглядає ще складнішою, адже майно продавали на аукціонах, а це вважається законною підставою для набуття права власності, і її непросто оскаржити в суді.

«Десь так воно і вийшло»

Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» обслуговує будинки у центральній частині міста. В управлінні комунальної власності нам повідомили, що зараз воно орендує 15 приміщень в історичному центрі Львова. А раніше орендувало майно за ще двома адресами, на вулиці Федорова та Ужгородській. Доступу в ці приміщення тепер немає ні ЛКП, ні міська влада.

Як так сталось, директор ЛКП «Старий Львів» Олег Білоус пояснює тим, що в приміщення навідувались не часто:

«Ними не користувалися, як офісними приміщеннями чи майстернями кожен день. Ми їх використовували як складські приміщення. На Федорова ми зберігали піскосуміш, на Ужгородській – стару техніку і меблі. І, відповідно, ті два приміщення були в нас, вони нам були потрібні, а так сталося, що якісь невідомі особи захопили їх. Решта наших службових приміщень – це такі, де є постійно люди. І ніхто собі не дозволить таких речей робити там, де постійно хтось ходить. А тут рідше заходилося, і десь так воно і вийшло», – пояснює Олег Білоус.

Тобто, приміщення у центрі міста, які можна вигідно здати в оренду чи й взагалі продати, ЛКП використовувало як банальний склад. Причому такий, який їм явно не сильно потрібний, раз можна не ходити туди місяцями.

Наприклад, торік Львівська міська рада провела аукціон з приватизації руїн будівлі у дворі на вул. Староєврейській, 31 (сусідній будинок до Федорова, 30) за 900 дол./м². Таким чином, вартість двох втрачених містом приміщень теж може становити не менше 2,5 млн грн.

Одне з приміщень, про яке йде мова, – це лише 12,8 м² на першому поверсі будинку, але з дуже вигідним розташуванням – на вул. Федорова, 30. З липня 2009 року «Старий Львів» орендував його для «службових потреб». Судячи з архівних фотографій, станом на 2017 рік воно перебувало у доволі занедбаному стані.

Стан приміщення на вул. Федорова у 2017 році

У серпні 2021 року договір про оренду спливав, і старий «Старий Львів» мав би повернути приміщення міській раді або ж укласти новий договір про оренду. Втім, як повідомили нам в управлінні комунального майна Львівської міської ради, у квітні під час перевірки посадовці виявили, що там зробили перепланування і ремонт, вибили фасадні двері, а вхід з коридору замурували. Дозволів на ці роботи в міськраді не видавали.

Стан приміщення у 2021 року. Фото з сайту СЕТАМ

З’ясувалося, що три роки тому власник двох квартир в будинку на Федорова, 30 Олексій Маркевич зареєстрував право власності на комунальне приміщення. У реєстрі нерухомості вказано, що запис зробив львівський нотаріус Олександр Моргун на основі висновку дніпровського ПП «ДеКонструктор» про перепланування.

Сучасний вигляд приміщення на вул. Федорова, 30. Фото: Наші гроші. Львів

При цьому під час цього перепланування комунальне приміщення на 12,8 м² об’єднали з частиною сусідньої квартири Маркевича. Таким чином, утворилося нове приміщення на 26,3 м². 

Олексій Маркевич відмовився спілкуватись з журналісткою «Наших грошей. Львів» і заявив, це питання його не стосується. І це певним чином відповідає дійсності, адже у жовтні 2019 року Маркевич позбувся проблемної нерухомості. Він розрахувався цим приміщенням з боргами з Наталією Пронів – відомою львівською невропатологинею, співвласницею клініки «Біомед», якій нібито був винен 150 тис. грн. Наталія Пронів внесла це приміщення до статутного капіталу своєї компанії – ТОВ «Астра-Захід».

Ми зателефонували до Наталії Пронів, і спочатку вона заявила, що не пам’ятає обставин купівлі приміщення на Федорова, а потім взагалі відмовилась коментувати цю ситуацію.

Наталія Пронів теж недовго володіла приміщенням в центрі Львова – у вересні 2021 року виконавча служба виставила його на аукціон через борги її компанії. Під час торгів на майданчику СЕТАМ, де зазвичай продають проблемне майно, приміщення за 3 млн грн купив 21-річний підприємець Давид Павлів. Він вніс його у статутний капітал компанії «Яро-Буд», де на той момент був бенефіціарним власником.

Тепер засновником цієї компанії є не Павлів, а «Шляхіндустрія» – фірма, співвласником якої є відомий львівський бізнесмен та колишній депутат Львівської обласної ради Володимир Креховецький. Він стверджує, що про проблеми з майном вперше почув від журналістки «Наших грошей. Львів».

Зі слів Креховецького, за 2,5 роки (!), поки його компанія володіє цим приміщенням, ніхто з представників ЛКП туди не приходив і не висловлював претензій.

Зараз на Федорова, 30 працює ресторан Escargot. Втім, як каже Креховецький, влітку тут відкриють офіс управляючої компанії «Яро-Буд». Такі компанії займаються обслуговуванням житлових будинків і вважаються альтернативою колишнім ЖЕКам (ЛКП).

«Ви ж розумієте, що роботи у комунальній сфері дуже багато, і ми зацікавлені працювати у Львові. Будь-якій управляючій компанії потрібні офіси, щоб розмістити людей», – сказав він.

Завдяки ланцюжку перепродажів та перепланувань міській раді, яка виявила захоплення цього приміщення доволі пізно, тепер доводиться доводити в суді своє право на майно. З минулого року місто намагається відсудити це приміщення у «Яро-Буду».

Складність цієї справи ще й у тому, що спочатку юристам потрібно довести, що комунальне приміщення справді стало частиною приватизованого, і це затягує увесь процес.

«У цій ситуації вони («Яро-Буд» – ред.) стверджують в суді, що наше приміщення – не те, на яке ми подаємо реєстрацію і техпаспорт, а прибудова у дворі. І так виходить, що ми приносимо у суд свій технічний паспорт, вони приносять свій, який виданий пізніше і теж є чинним – це такий спосіб просто вводити в оману суд», – вважає керівниця управління комунального майна ЛМР Інна Свистун.

Цікаво, що третьою особою у судовій справі є ОСББ «Федорова, 30», яке виступає на стороні відповідача. Керівником цього ОСББ є Олексій Маркевич, з якого і почалась ця історія. Маркевич також керує ОСББ «Староєврейська 29» в сусідньому будинку, де і він, і Наталія Пронів мають по квартирі.

Наприкінці 2022 року Господарський суд Львівської області задовольнив клопотання Львівської міської ради і призначив у цій справі судову експертизу. Вона має підтвердити, що комунальне приміщення площею 12,8 м² справді стало частиною приватизованого. Тоді у мерії буде шанс отримати своє майно назад.

Володимир Креховецький своєю чергою сказав нам, що тепер планує укласти мирову угоду з Львівською міською радою і вирішити конфлікт поза судом.

Заплутати всіх

Історія з приміщенням на Федорова не унікальна. Виявляється, що за ідентичною схемою місто втратило ще одне приміщення площею 57 м² на вул. Ужгородській, 6 (навпроти 1-ї міської клінічної лікарні) у Львові. Про це свідчать дані справи, яку з вересня 2021 року слухає Господарський суд Львівської області.

Як повідомили «Наші гроші. Львів» в управлінні комунальної власності ЛМР, це приміщення більше 12 років орендувало в міськради те ж саме ЛКП «Старий Львів». Однак у червні 2020 року в реєстрі речових прав зареєстрували ще одне право власності – на Романа Бондаровського з Острога. При цьому площа приміщення зросла з 57 м² до 61,9 м².

Стан приміщення на Ужгородській у 2020 році. Джерело: СЕТАМ

Підставою для реєстрації права приватної власності у цій історії став документ понад 10-річної давності – сертифікат відповідності ДАБІ у Львівській області за 2010 рік, де Роман Бондаровський вказаний замовником реконструкції. На основі цього комунальне приміщення перейшло у приватну власність Бондаровського. Уже зараз у судах Львівська міська рада намагається довести, що сертифікат ДАБІ не є підставою для реєстрації права власності.

Незабаром після отримання права власності, у серпні 2020 року, Бондаровський вніс приміщення на Ужгородській у статутний фонд свого новоствореного ТОВ «Фортуна Систем Інвест», де на той момент, за даними Опендатабот, він був бенефіціарним власником. Після цього приміщення на Ужгородській двічі перепродують у СЕТАМі через борги: вперше приміщення купило за 636,1 тис. грн компанія «Неро-Продмаркет».

Наступного року приватизацію цього приміщення виявила Львівська міська рада, юристи якої подали позов до суду, щоб скасувати право приватної власності. Поки тривали перші судові засідання у цій справі «Неро-Продмаркет» уклала договір про іпотеку з ТОВ «Сітіком Естейт», не виплатила її, і приміщення на Ужгородській знову виставили на торги, щоб стягнути борг.

За цей час у приміщенні замінили вікна і почали ремонт, вартість нерухомості зросла, тому його продали вже за 1,8 млн грн. Новим власником приміщення стала компанія «Бонус Плюс Інвест», власником якої є 24-річний бізнесмен з Сокаля Роман Бондар. Він повідомив, що зараз мобілізований і що не займався цим аукціоном особисто. Надати коментар щодо подальшої долі приміщення Роман Бондар відмовився.

Вигляд на приміщення на вул. Ужгородській в кінці січня 2023 року. Фото Наші гроші. Львів

Приватизацію цього приміщення Львівська міська рада виявила, коли на нього уже оформила право власності компанія «Неро-Продмаркет». Зараз юристи міської ради намагаються повернути це приміщення через суд. У березні 2022 року Господарський суд Львівської області відмовив міськраді у задоволенні позову, вважаючи недоведеним те, що приміщення мерії та приватної компанії – одне і те ж.

«Спірне нежитлове приміщення має різну площу та реєстраційні номери у інформації про об’єкт нерухомого майна. Відтак встановити його тотожність шляхом співставлення на «око» є помилковим. Майно повинно мати індивідуально-визначені ознаки, за якими суд може визнати за власником право власності на цю річ», – вказано в рішенні суду, яке потім підтвердив і апеляційний суд.

А у листопаді минулого року Касаційний господарський суд став на сторону Львівської міської ради і скасував попередні рішення судів та направив справу на новий розгляд. Касаційний суд погодився з аргументом юристів мерії, що у цій справі незрозумілі підстави, завдяки яким на приміщення на Ужгородській першочергово оформили приватне право власності у 2020 році. Також суд назвав передчасними висновки про те, що комунальне та приватизоване приміщення – це різні об’єкти.

«Ознак кримінального правопорушення не виявлено»

Директор ЛКП «Старий Львів» Олег Білоус пояснює, що зробив усе можливе в історії із зникненням комунального майна. А саме особисто викликав поліцію, коли на Ужгородській, 6 виявили чужих людей кілька років тому. Cаме тоді начебто вперше й дізнався від поліцейських, що воно вже не комунальне.

«Старий Львів» на запит редакції надав копії його звернень до поліції. Так, щодо приміщення на Ужгородській до поліції писали у червні 2020 року. Натомість стосовно Федорова, 30 листа надіслали правоохоронцям у жовтні 2021 року – за 5 місяців після того, як управління комунальної власності виявило перепланування.

Голова Галицької районної адміністрації Андрій Зозуля теж вважає, що ЛКП зробило все можливе у ситуації із захопленням приміщень. Мовляв, звернулись до поліції – то чого ще хотіти?

«Вони не були під охороною, вони використовувалися за потреби. Наскільки пригадую, на Федорова вони (приватні власники, – ред.) проникли зсередини, а потім поміняли двері, після чого ЛКП змінило замки під свої ключі. Але після того, як виявилася подвійна реєстрація, замки знову змінили… Якщо за результатами наших звернень у правоохоронні органи буде з’ясовано, що в чомусь винне і ЛКП, звичайно, вони понесуть покарання», – заявив Андрій Зозуля, додавши, що долею звернень у поліцію, надісланих більше року тому, ніхто ще не цікавився.

Натомість наша редакція вирішила поцікавитись. І там щось змогли сказати лише про приміщення на Ужгородській. Начальник Львівського районного управління поліції №1 Павло Гарасим повідомив, що «підстав для внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань не було».

«Вжитими заходами на момент перевірки встановити осіб, які могли б вчинити можливі неправомірні дії, не вдалось», – повідомив Павло Гарасим у письмовій відповіді на запит редакції.

Якби в ЛКП справді цікавились долею переданого їм майна, то рішення поліції можна було б оскаржити в суді. Але ніхто цього так і не зробив.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.
ТЕГИ: