1-го грудня 2009 року у Львові урочисто запустили міський рейковий автобус сполучення Сихів – Підзамче. Однак вже за півроку маршрут вирішили закрити – через нерентабельність та значну завантаженість колій пасажирськими й вантажними поїздами, через що автобус не міг часто курсувати.
Втім, у Львові досі не полишають надії запустити повноцінну міську електричку. Наприклад, в управлінні транспорту та зв’язку міськради Львова роздумували над ідеєю запустити міську електричку з Рясного-2 до Підзамче.
Журналіст сайту 032.ua з’ясовував, наскільки реально у Львові створити умови для запуску міської електрички.
З чого все почалося
Взимку 2009 року у Львові запустили міський рейковий автобус із Сихова до Підзамче. Втім, вже за півроку маршрут закрили – «Львівська залізниця» вважала обслуговування автобуса нерентабельним, адже збитки від роботи маршруту склали більше 2 мільйонів гривень.
На думку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, головна проблема міського рейкового автобуса полягала в малопродуманій системі діяльності транспорту.
“Сам захід був малопропіареним. Про те, що у Львові працює міський рейковий автобус, знала дуже низька кількість людей. Крім того, була погано прорахована собівартість: здається, що ніхто навіть не думав про оптимізацію”, – каже Чаплінський.
Цікаво, що до закриття рейкового автобуса, «Львівська залізниця» та місто розглядали можливість продовжити маршрут залізничного транспорту від головного вокзалу до Рясне-2. Однак цим планам так і не судилося збутися.
Що тепер
У квітні цього року на сайті Єдиної системи місцевих петицій зареєстрували пропозицію від Дмитра Хмарного про запровадження нової системи міського залізничного транспорту у Львові.
Зі слів автора електронної петиції, зараз приміські напрямки обслуговують застарілі автобуси, які перебувають у аварійному стані, часто курсують не за графіком і не за маршрутом, переповнені пасажирами.
“Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони та курсував хоча б в години пік”, – зазначив Дмитро Хмарний.
Чоловік пропонує розробити таку систему залізничного сполучення, за напрямками: Мшана – Залуги, Зашків – Давидів, Пустомити – Запитів. Це може бути шість окремих ліній, які курсуватимуть до головного або приміського вокзалу у Львові, при цьому поїзди прибуватимуть з інтервалом у 30 – 60 хвилин.
А торік управління транспорту спробувало розвинути думку щодо запуску залізничного транспорту від Підзамче до Рясного. Але залізничникам така ідея не сподобалася.
«Справа в тому, що якщо вулицю Шевченка закриють на ремонт, то мешканцям Рясного буде дуже важко їхати чи заїхати в район. Тому, пропрацьовували варіант маршруту залізницею. Ми виїжджали на попередні станції, де могла би курсувати електричка. Але ці станції ні місто, ні залізниця, не розцінювали як пасажирські. Вони в поганому стані. Крім того, все зупинилося на питанні фінансування та моделі співпраці – залізниця не хоче щось робити», – каже провідний спеціаліст відділу паркування та організації дорожнього руху в управлінні транспорту департаменту ЖКГ та інфраструктури ЛМР, Павло Сирватка.
З думкою фахівця погоджується й Юліан Чаплінський, який вважає, що до «Львівської залізниці» треба йти вже з готовою програмою, аби наочно показати, як буде працювати міська електричка.
Як це працює в країнах Європи та як міська електричка може працювати у Львові
В європейських країнах міська електричка – дуже популярна річ. Такий вид залізничного транспорту існує в Австрії, Швейцарії, Франції, Польщі, Данії, Австралії, Великобританії, Італії. По суті – це міська залізниця, де курсують добре знайомі нам пасажирські вагони, транспорт використовує ті самі рейки, а ще може інтегруватися в міжміське сполучення.
Міські електрички за своєю структурою бувають різних типів: лінійними – коли проходять через все місто та сполучаються з позаміськими центрами, а також у формі перетинання – коли формується своєрідне кільце в центрі, або навколо центру міста, інтегруючись разом із метро.
«Мешканці Львова не знають про те, що в генплані міста та прилеглих населених пунктів є колія, перед в’іздом в місто з Києва, що дасть можливість не запускати до Львова вантажні поїзди. Таким чином ми звільнимо залізничну гілку, яка пролягає до Підзамче. Комплексна схема зв’язків мала би мати пов’язувати навколишні зі Львовом села», – зазначає Чаплінський.
За словами Чаплінського, німецькі фахівці, які разом зі львівськими спеціалістами вивчали питання запуску у Львові міської електрички вважають, що можливість швидкого добирання до міста створює додаткові пасажиропотоки, на яке місто не розраховане. Тому, в Німеччині мешканці сіл доїжджають до кордонів міст на автомобілях, а вже потім пересідають на електричку,
«Наша думка така, що міська електричка могла би спокійно інтегрувати станцію Давидів. Там живе дуже багато людей, які їдуть до Львова. А далі відбувається інтеграція з Малеховим, Сороками-Львівськими, Ямпілем, Запитовим, Брюховичами. Колію можна продовжити до Зашкова, Куликова і звичайно, в такі села, як Рудно, Зимна Вода, Басівка, Пустомити. Люди отримали би можливість зручно добиратись не тільки на работу, а й в зону рекреацій: на озеро Наварія, в Брюховичі», – пояснює архітектор.
При цьому, оплата проїзду в міських електричках дорівнювала би тарифам в міському транспорті, а поза містом мали би діяти інші регіональні тарифи.
Як реалізувати проект
Створення такого масштабного проекту займає доволі багато часу. На думку головного архітектора, в реалізації проекту мають бути зацікавлені всі сторони: міська влада, залізниця, мешканці міста, аби не вийшло так, як у 2009 році.
«Мені так здається, що в Україні ще не робили такого масштабного проекту. З іншого боку, ми маємо шанс все підпільно підготувати і потім вистрілити з нашою напрацьованою системою. Бо залізниця не буде прислухатись до просто наших бажань.
Ми всі пам’ятаємо, що колись у Львові хотіли збудувати підземний трамвай. І під час будівництва почала просідати земля, руйнувалися будівлі. Так от, міська електричка є менш затратною за інвестиціями та є дуже хорошою альтернативою метро», – – переконаний головний архітектор Львова.
Пан Чаплінський додає, що у випадку ґрунтовної роботи над проектом міської електрички, необхідно з’ясувати технічні аспекти цього питання, розробити візію поетапного розвитку міської електрички та ретельно продумати її включення в систему громадського транспорту.
«Нам потрібно все це планувати: виділити земельні ділянки, створити хоча-би на рівні ескізних проектів пасажиропотоки, зробити анімацію, зробити піар серед людей. Бо коли політика біжить поперед розуму, ми отримуємо те, що сталося у 2009 році», – вважає Чаплінський.
Наразі ж проект так і залишається лише на рівні обговорень. Очевидно, що львів’янам та мешканцям навколишніх міст та містечок найближчим часом сподіватися на реалізацію задуму не варто.
