Тридцятого липня Львів прощатиметься із трьома полеглими захисниками України — Олегом Іваськом, Романом Торбою та Олегом Курилом. Церемонія розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, а приблизно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.
Олега Іваська та Романа Торбу поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 по вулиці Пасічній. Місцем вічного спочинку Олега Курила стане Голосківське кладовище, поле 34-В, пише ЛМР.
—
Олег Іваськ навчався у гімназії «Провесінь» Львівської міської ради, після чого здобув фахову передвищу освіту у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну за спеціальністю «Архітектура та внутрішній інтер’єр». Вищу освіту отримав у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Архітектура будівель і споруд» та працював архітектором у приватному підприємстві.
Рідні згадують Олега як спокійну, добру, працьовиту і турботливу людину, яка любила тварин і завжди була готова допомогти іншим. У 2024 році він пішов захищати Батьківщину та боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. По собі Олег залишив дядька, хрещену та рідних.
—
Роман Торба здобував освіту у Балицькому навчально-виховному комплексі Шегинівської сільської ради Яворівського району на Львівщині. Проходив строкову військову службу, а в цивільному житті працював електромонтажником на Львівському автобусному заводі.
За словами близьких, Роман був добрим, щирим і ввічливим, надзвичайно прив’язаним до родини та завжди готовим допомогти матері. У вільний час доглядав за садом і захоплювався малюванням. У 2024 році разом з Олегом Іваськом він вирушив на захист країни та також служив на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади. По собі Роман залишив матір, брата, двоюрідних сестер, двоюрідного брата та рідних.
—
Олег Курило навчався у Поповицькій гімназії Шегинівської сільської ради Яворівського району, після чого закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Проходив строкову військову службу, а згодом продовжив служити у військовій частині А1853, обіймаючи різні посади.
Близькі характеризують Олега як доброго, відповідального та справедливого лідера, який власним прикладом виховував у своїх дітях любов до України. Він мав гарне почуття гумору, захоплювався спортом, зокрема футболом, любив читати та цікавився політикою. З початком повномасштабного вторгнення Олег боронив Україну у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ та був нагороджений численними відзнаками. По собі він залишив дружину, двох доньок із сім’ями та рідних.
