24 липня Львів попрощається з трьома загиблими воїнами — Степаном Саламахою, Андрієм Юркевичем та Ігорем Цапом. Церемонія розпочнеться об 11:00 заупокійним богослужінням у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Близько 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська акція прощання. Усіх трьох захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 по вулиці Пасічній.
**Степан Саламаха**, пише ЛМР.
Степан здобув освіту у Підзвіринецькому закладі загальної середньої освіти на Львівщині, а потім закінчив Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування за спеціальністю технік-еколог. До війни працював ландшафтним дизайнером.
Рідні згадують його як щирого патріота — відповідального, доброзичливого, розумного і працьовитого. Степан захоплювався футболом, риболовлею, читав поезію та історичну літературу.
З початком повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист країни. Воював на Херсонському, Миколаївському та Донецькому напрямках — спочатку у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти ВМС, а згодом у 33-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ. За службу відзначений медаллю «Ветеран війни». Після нього залишилися батьки, брат, сестра та родина.
**Андрій Юркевич**
Андрій навчався у львівській школі-інтернаті, згодом здобув робітничу спеціальність у Львівському професійно-технічному училищі. Працював у будівельній сфері.
За словами близьких, він був щедрою, справедливою і товариською людиною з добрим почуттям гумору. Любив футбол, відпочинок на природі у колі друзів і рідних.
У 2024 році Андрій вирушив боронити Україну від російської агресії. Воював на Луганському напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ. Після нього залишилися дружина та донька.
**Ігор Цап**
Ігор закінчив середню школу №73 у Львові, а потім отримав спеціальність складальника верху взуття у Львівському професійному коледжі індустрії краси та моди. Спочатку працював за фахом, пізніше — у деревообробній галузі.
Рідні характеризують його як добру, турботливу людину, для якої сім’я була найвищою цінністю. Дуже любив дітей, у вільний час захоплювався кіно.
У 2024 році Ігор також став до лав захисників України. Воював на Донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. Після нього залишилися батьки, дружина, син, донька, бабуся та родина.
