Вже завтра, вранці о 11:00, у Гарнізонному храмі святого апостолів Петра і Павла відбудеться чин похорону двох героїв, які віддали свої життя заради захисту Батьківщини. О 11:30 на площі Ринок пройде загальноміська церемонія прощання з військовими.
Андрія Марчука поховають на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань 87, а Ігоря Сеймівського — на Голосківському кладовищі, поле 34-В, пише ЛМР.
Андрій Марчук навчався у середній загальноосвітній школі в місті Хмельницький, потім здобув професію зварювальника в професійному училищі та навчався на юридичному факультеті вищого навчального закладу. По закінченні навчання проходив строкову військову службу. Працював в Управлінні патрульної поліції Хмельницької області, а також зварювальником на приватних підприємствах.
За словами родичів, Андрій був талановитою, доброю, щирою та веселою людиною, відданим сином, чоловіком і онуком. Він захоплювався виготовленням люстр і світильників, любив проводити час на природі та будував плани на майбутнє, будучи патріотом своєї країни. Із початком повномасштабного вторгнення російських військ Андрій став на захист України, служачи в 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура».
У Андрія залишились бабуся, дружина та родина.
Ігор Сеймівський навчався у ліцеї «Оріана» Львова та в професійно-технічному училищі № 53. Він також проходив строкову військову службу, був учасником АТО та Операції об’єднаних сил. Після служби працював у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, а також столяром на приватних підприємствах.
Родина Ігоря описує його як щирого, турботливого і чуйного чоловіка, який завжди допомагав оточуючим. Він мав хобі — любив читати, рибалити та збирати гриби у лісі. Під час війни Ігор боровся за територіальну цілісність України, перебуваючи у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, і виконував завдання в багатьох гарячих точках, серед яких були Херсон, Луганськ, Запоріжжя, Донецьк та інші.
Нагороди, які отримав Ігор, включають орден «За мужність» ІІІ ступеня, медалі «За участь в антитерористичній операції» і «За оборону України», а також відзнаку 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
У Ігоря залишились троє братів та родина. обидва захисники залишили по собі пам’ять і шану в серцях близьких і всієї країни.
