Громадські слухання щодо проекту реконструкції вулиці Бандери постановили, що Львів – не місто для експериментів.
Відкинути розроблений Інститутом міста проект «Вулиця для всіх» та почати розробку нового, що передбачатиме збереження автентичної бруківки, чотири смуги руху та відсутність велосипедної інфраструктури на вулиці Бандери, повідомляє Твоє місто.
Такою була резолюція громадських слухань щодо проекту реконструкції вулиці, ініційованих сімома депутатами Львівської міської ради. Співтворець «Вулиці для всіх» Олег Шмід говорить, що мешканці вулиці Бандери, які «зарубали» проект, матимуть ту вулицю, на яку заслуговують. Tvoemisto.tv побувало на слуханнях, де було гаряче.
Аудиторія «Львівської політехніки» заповнена: у слуханнях беруть участь понад шістдесят львів’ян. Ініціатор зустрічі, депутат ЛМР Тарас Чолій, нарікає на те, що керівництво «Львівавтодору» та головний архітектор Львова Юліан Чаплінський не прийшли, натомість прислали «молодих людей». «Вулицю для всіх» презентує один із творців проекту, співробітник Інституту міста Максим Терлецький.
– Проект мав на меті врахувати інтереси різних зацікавлених сторін у процесі планування вулиці. Ми виявили, які проблеми у вулиці є зараз, – каже він. – Серед них – відсутність велосипедної інфраструктури, кіоски з алкоголем, мертві громадські простори, нелегальний ринок, галас, бруд, відсутність вуличної їжі, паркування на тротуарах тощо.
Проте головним каменем спотикання залишилось покриття проїжджої частини. «Твоє місто» вже не раз писало про те, як пропозиція проектантів заасфальтувати дорогу на Бандери викликає протести мешканців цієї та інших вулиць.
– Коли ми планували вулицю, хотіли зменшити негативні ефекти. Бруківка створює більше шуму, коли нею рухається транспорт. Через поганий стан дороги зараз машини рухаються зі швидкістю близько 30 кілометрів на годину. Але, якщо забрукувати дорогу і зробити її рівною, транспорт їхатиме швидше, тож зросте й рівень шуму, – пояснює логіку проектантів керівник Інституту міста Олександр Кобзарєв. Крім того, на мокрій бруківці автомобілям важче загальмувати, а в щілинах між камінням нагромаджується пил; зрештою, нею не можуть нормально їздити велосипедисти.
– Знаючи, як у нас роблять ремонти, можемо робити висновок, що покладений асфальт навесні зійде разом зі снігом, – обурюється у відповідь пан Володимир із вулиці Японської. – А бруківочка далі стоятиме! Її просто треба правильно поставити.
– Львів зробили не ви й не я! – гукає з зали один із учасників слухань, не називаючись. – Відремонтуймо те, що є! Не будемо нічого міняти. Ви молодці, робите різні дослідження, але Львів – не місто для експериментів.
– Я не розумію, навіщо нам дискусії про бруківку, – долучається депутат ЛМР Любомир Босаневич. – Там має бути бруківка, там не буде асфальту. Ми ляжемо за це!
У залі вибухає перепалка; автори проекту закидають опонентам політичні спекуляції, а ті запитують, львів’янами в якому коліні є співтворці «Вулиці для всіх».
Знайшлися, втім, прибічники асфальтування проїжджої частини й серед учасників слухань. «Я розумію, що всі хочуть зберегти бруківку, бо вона гарно виглядає. Але я в себе вдома відкрити вікна не можу: величезний шум. У Відні бруківки на проїжджих вулицях немає. Якщо ви хочете, щоб наше місто розвивалося, ми маємо робити його кращим», – говорить пані Мар’яна з вулиці Бандери.
Тему бруківки та асфальту обговорюють близько години. Врешті дають Олександрові Кобзарєву змогу відповісти на закиди.
– Після асфальтування вулиці швидкість руху транспорту не зросте, натомість, покращиться його якість. Те, що ми робимо – не експерименти: країни Західної Європи пройшли це двадцять-тридцять років тому. В Парижі та Брюсселі бруківка зникає. Там, де її ще не прибрали, це зроблять зовсім скоро…
– Асфальту – ні, бруківці – так! Всьо! – гукають учасники слухань.
– …Ми кажемо, що Львів має стати європейським містом. Нормальне європейське місто передбачає наявність велодоріжок, а те, що ви пропонуєте, не дозволяє цього зробити. Ви керуєтесь емоціями, ми ж, натомість, маємо орієнтуватись на майбутнє. А це передбачає заміну старого простору новим.
– Асфальту – ні, бруківці – так!
Учасники громадських слухань голосують. Їхня резолюція: рекомендувати Львівській міській раді визнати проект ремонту вулиці Степана Бандери «Вулиця для всіх» незадовільним (55 голосів «за», 6 «проти», 1 «утримався»). Результати голосування зустрічають оплесками.
Крім того, голосують за те, щоб розробити новий проект. Він має передбачати збереження чотирьох смуг для транспорту на проїжджій частині, всіх дерев, які є зараз, й заборону розміщення реклами вздовж вулиці. Натомість, пропозицію Інституту міста проголосувати за облаштування велосипедної інфраструктури не підтримують – лише 21 голос «за». Пропозицію подбати про маломобільних людей вирішили на голосування не ставити.
– Усі присутні заслуговуватимуть на вулицю, за яку вони проголосували, – реагує на результати голосування директор «Інституту просторового розвитку» Олег Шмід. – Півтора року тривали консультації з мешканцями. Зараз ви зробили дуже погану послугу іміджу України, демонструючи, що наше суспільство є незрілим. Цікаво, де ви знайдете проектантів, адже ми цим займатись не будемо.
Згодом Олег Шмід висловлюється більш розлого на своїй Facebook-cторінці. «Що сказати нашим німецьким партнерам, які справді повірили в те, що Львів – це острів цивілізації в морі совка, і що в ньому можна прищепити вплив громадськості на прийняття рішень? Єдине, що залишається сказати їм – що нас поки що марно вчити, як не кидати шкірки банана на хідник», – пише він. Натомість, транспортний активіст Антон Лягушкін називає те, що відбулося, «першими справжніми громадськими слуханнями» щодо облаштування Бандери й нагадує, що урбаністика – це наука про місто, а не «всякі євро-ідейки».
Проект «Вулиця для всіх» був утілений Інститутом міста разом із мерією міста Ляйпціґ та профінансований Федеральним міністерством економічного співробітництва Німеччини. Проект був обраний з-поміж трьох ідей під час багатьох раундів урбаністичних та громадських слухань. Ремонт вулиці Бандери, за словами мера Львова Андрія Садового, повинен розпочатись 2018 року.
