Кам’яні жінки старого Львова

2266
Кам’яні жінки старого Львова

У Львові за відсутності пам’ятника жінці, є величезна кількість жіночих скульптур. Кам’яні панянки прикрашають собою будинки, площі, вулиці, оберігають ціле місто.

Богині на центральній площі

Фонтани з міфологічними постатями на площі Ринок були споруджені видатним львівським скульптором Гартманом Вітвером близько 1810-1814 рр. На той час в такій дуже суворій католицькій країні, тим паче у Львові, оголені фігури були справжнім виявом сміливості.

Богині на центральній площі
Богині на центральній площі

Діана — богиня полювання так само, як і Артеміда у греків. Спочатку Діана вважалася богинею родючості, покровителькою тварин і богиня місяця, а пізніше — ще і покровителькою жіночої цнотливості і захисницею жінок, що народжують. Богиня Діана була надзвичайною красунею, жоден смертний не міг бачити її неземну красу. Але одного разу випадково з-за кущів мисливець Актеон побачив, як вона купалась. Втратив пильність, зламав гілку, богиня його побачила і одразу ж перетворила на оленя, а його ж мисливські пси його роздерли… Так Діана помстилася смертному, який побачив її неземну вроду.

Амфітрита — богиня і цариця океану в грецькій міфології, вона ж і дружина Нептуна, яка не хотіла ставати нею, навіть втекла у гори, щоби сховатись. Але до неї приплив дельфін і таки вмовив вийти заміж за Нептуна, тому й зображений біля неї.

Храм у пам’ять про дружину

Храм у пам’ять про дружину
Храм у пам’ять про дружину

У Львові існує, символічний пам’ятник жінці у вигляді цілого собору. Це Костел Ельжбети (Храм святих Ольги та Єлизавети). Його побудували як згадку про померлу дружину австрійського імператора Франца-Йосифа Єлизавету. Вона була дуже популярною серед людей і вони лагідно називали її Сісі. Цю жінку зарізали в Швейцарії італійські анархісти в 1898 році.

Кам’яна відунка

Кам’яна відунка
Кам’яна відунка

Скульптура жінки-відунки встановлена у дворику аптеки «Під чорним орлом» – одній з найстаріших аптек у Львові. Зображення знахарці (або ж відунки) поставили у внутрішньому дворику 1985 року до 250-ї річниці аптеки. Жіноча скульптура тримає пучок зілля у лівій руці, а на її праву руку намотана змія, з якою знахарка наче розмовляє.

Вагітна «Слава»

Скульптура Слави авторства П. Війтовича, яка вінчає фронтон Львівського театру опери і балету, піднявшись у своїй довершеній величній красі над головним проспектом Львова, сьогодні символізує вже дещо більше, ніж міфологічний образ, а саме – притаманну містові амбіційність, яка завжди перебуває в пошуках винятковості й вивищеності.

Вагітна «Слава»
Вагітна «Слава»

Про це скульптурне зображення львівської Слави дійшла до нас галицька легенда. Кажуть, що професор Львівського університету Марс, який багато років викладав акушерство і гінекологію і якось, проходячи із друзями повз театр, посперечався, що «Слава» не випадково має такий округлий животик. Професор заприсягнувся своєю науковою честю, що такий живіт буває лише у жінок на четвертому місяці вагітності. Щоб підтвердити свої слова і виграти парі, Марс пішов до скульптора, який ліпив «Славу» і взяв у нього адресу натурниці, котра позувала йому при роботі. У натурниці і справді виявилася дитина. На основі дати її народження принциповий професор таки зміг підтвердити свою правоту і довів, що наша львівська «Слава» справді є вагітною.

Пані Галичина

Пані Галичина
Пані Галичина

На  будівлі колишнього сейму, а нині головного корпусу Львівського університету ім. І. Франка височіють кам’яні постаті, центральна із яких – скульптура Галичини. З двох боків від неї сидять два алегоричні персонажі – Дністер і Вісла. Галичина, розвівши руки, символічно простягається від Дністра до Вісли.

Берегиня міста

1862 року графиня Северина, дружина багатого графа Бадені, вирішила залишити після себе у Львові добру пам’ять. Вона купила у Мюнхені гарну і величну фігуру Богоматері, виготовлену з білого мармуру, і встановила її у місті. Спочатку вона стояла на місці, де зараз пам’ятник Адамові Міцкевичу. В 1904 році, коли в його встановлювали, Божу Матір посунули і поставили далі.

Берегиня міста
Берегиня міста

Після 1939 року Матір Божа муляла очі безбожній радянській владі. 1950 року фігуру зняли і перенесли спочатку до каплиці Боїмів, а тепер вона зберігається у церкві Святого Андрія. На її місці встановили добре відомий львів’яним фонтан з міфологічними морськими потворами. І нарешті 1997 Року копія скульптури Матері Божої повернулася на своє місце і продовжує надалі бути окрасою і захисницею Львова.

Алегоричні жінки готелю «Жорж»

У нішах фасаду готелю “Жорж” встановлено алегорії Європи, Азії, Америки і Африки, що символізують чотири сторони світу. Виконані скульпторами Леонардом Марконі та Антоном Попелем, відлиті ймовірно в майстерні Роберта Адольфа Гебеля. Статуя «Європа» виділяється однією деталлю: вона тримає в руках маленьке погруддя — скульптурний портрет Леонарда Марконі.

Алегоричні жінки готелю «Жорж»
Алегоричні жінки готелю «Жорж»

За радянських часів там був готель «Інтурист», його стіни повністю зафарбували одним кольором – сірим, і скульптури були непомітні, губились. Пізніше готель став приватним і фасад перефарбували, а скульптури виділили.

Львівська “Ощадність”

Відома жіноча скульптура «Ощадність». Її також називають «сидячою статує

Львівська “Ощадність”
Львівська “Ощадність”

ю Свободи». Скульптурна композиція на вершечку будівлі колишньої Центральної монопольної ощадної каси символізує саму ощадність та готовність народу Галичини досягти добробуту власними силами на своїй землі. Статую створили приблизно в той самий час, що й американську, яка на той момент ще не встигла стати символом США.

Джерело