Ветеран 46 десантно-штурмової бригади Назар Поросюк розповів про свій шлях від фронту до сімейного життя після повернення з війни. Ця історія почалася вранці 24 лютого 2022 року, коли політика оголошення війни розбудила його родину. Назар, який ніколи не був військовим, одразу ж зрозумів, що має евакуювати дружину та двох дітей, щоб забезпечити їм безпеку. Його синові на той момент було 11 років, а доньці всього два.
Він відвіз їх до кордону з Словаччиною, де їх уже чекали знайомі, а сам поїхав до Києва, не дочекуючись повістки. Своїм близьким про своє рішення вступити до армії Назар не повідомив. Лише у травні, після відведення підрозділу на навчання, він розповів дружині про те, що активно бере участь у бойових діях. Знання про це стала шокуючим відкриттям для її, але вона зі своїми дітьми повернулася до України, пише Суспільне.
Час, проведений на фронті, став справжнім випробуванням для Назара. За відсутності бойового досвіду й необхідної екіпіровки, він спочатку просто спостерігав за діями побратимів. Але потім, під час жорстоких боїв за Макарів, змушений був швидко навчитися виживати. За його словами, він отримав численні контузії, які зробили труднощі з пам’яттю про ті страшні події, що відбувалися.
Згадуючи про свій важкий шлях, Назар ділиться, як втратив свідомість під час бою за Інгулець і як потім не впізнав свою матір у шпиталі. Йому вдалося повернутися до цивільного життя, але не без допомоги дружини та дітей. Донечка, якій на момент його повернення було всього два роки, стала його опорою в процесі реабілітації. Він ділиться, як щоденні ігри та час, проведений з нею, стали для нього важливими в боротьбі з емоційними переживаннями.
Нещодавно Назар звільнився з військової служби. Він усвідомлює, що військова служба не для нього, проте спробував повернутися до справи, якою займався до мобілізації. Виготовлення м’яких меблів не принесло успіху, тому вирішив стати водієм. Назар знайшов у цій роботі нове задоволення та планує далі розвиватися у цій сфері.
Зараз він активно звертається за допомогою до фахівців, коли відчуває, що емоційний стан загострюється. Йому важливо не впадати в агресію, тому він цінує підтримку та терапію, які допомагають впоратися з проблемами. Художня терапія і спілкування з професіоналами стали частиною його нового життя. Назар вірить, що зможе впоратися з наслідками війни, і це потрібно не лише йому, а й його сім’ї.
