Недалеко від центру Львова колись стояла справжня нафтова вишка! Чи качала вона нафту – невідомо, але погляд привертала так точно. Поруч діяла остання приватна Львівська електростанція яку побудували ще за Польщі. Після вибуху котла електростанцію зупинили, а потім закинули. Що там зараз читаємо далі…
Джерело: Фотографії старого Львова.
Всередині машинного залу Львівської Політехніки
Турбіна на 1500 кВт
Реактивний двигун від МІГ-15
Паливний стержень від атомної електростанції (ТВЕЛ) для реактора ВВЕР-1000
Дизельний двигун 1911 року випускуНа початку 20-го століття Львівщина активно розвивала електрифікацію та нафтовидобування. Приватні електростанції росли як гриби. Парові машини замінювалися на електричні, а Борислав напічкали нафтовими вишками. Спеціалістів, для обслуговування цієї всієї машинерії, готувала Львівська Політехніка!
Нафтова вишка коло 11-го корпусу Львівської Політехніки. Тут колись готували нафтовиківЗ навчальною метою, на куті вул. Устияновача і Професорської, збудували справжню нафтову вишку! Адже тут діяв гірничо-добувний факультет. То ж випускники Політехніки мали і теоретичні і практичні навички. На початку 70-хх років факультет перенесли до Івано-Франківська, а вишку розібрали. Зараз від неї залишився лише фундамент.
Нафтова вишка на вулиці Устияновича у Львові
Фундамент на місці де колись стояла нафтова вишка у Львові. На задньому плані видно наш машинний залУявіть собі тодішній розмах: для підготовки енергетиків та тепломеханіків Львівська Політехніка збудувала власну ТЕЦ. Це котельня та електростанція, два в одному. Котельня обігрівала навчальні корпуси, а надлишок пари крутив турбіну та виробляв електрику. Так вони одним махом отримували тепло, світло та навчальну базу.
10 корпус Політехніки де вчаться тепловики та енергетики. В ньому, до речі, ще знаходяться підземні лабораторії Львівської Політехніки.
Вхід в машинний зал Львівської Політехніки. Заодно і укриття
Всередині машинного залу є три рівні: основний, підвал і балкон
В підвалі розташовані навчальні стенди і такий от старовинний компресор
До аварії тут діяла повноцінна електростанція на 1500кВт
Турбіна на 1500 кВтКрім електростанції, цю лабораторію обладнали сучасними, як на той час, дизельними та електричними двигунами, насосами, компресорами та іншим обладнанням. Тодішня техніка була настільки якісною, що вона дожила аж до нашого часу, витримавши тисячі лабораторних робіт.
Алекс для масштабу який справжній розмір двигуна
Вал для відбору потужності від двигуна
Додатковим навантаженням двигуна є такий от насос
Лейба від двигуна
Так ось чого він не заводиться! Кажуть що виною всьому холодна вода яка потрапила на розігрітий метал.
Це колись були швидкість обертання дизеляВзимку 2013 року стався нещасний випадок – пожежа знищила котельню. В авральному режимі встановили новий сучасний котел для опалення студмістечка, щоб батареї не замерзли. Але електростанція, на жаль, залишилася без пари 🙁
З іншого боку, якби це все ще досі працювало, то ми б не змогли потрапити в цю унікальну будівлю та насолодитися естетикою раритетної техніки початку 20-го століття.
Генератор який виробляв електроенергію
Машинний зал Львівської Політехніки це яскравий приклад промислової архітектури тих часів. Я й не знав що тоді таке вміли будувати! Адже це величезний open spаce з широкими панорамними вікнами з боків та скляною стелею нагорі. Тут дійсно відчуваєш себе в храмі науки!
Будівля має три рівні з автентичними гвинтовими сходами між ними. Перший рівень це вхід у головний машинний зал де стоять турбіни, генератори, двигуни та інші експонати. На мінус першому поверсі знаходяться стенди для лабораторних робіт та допоміжні пристрої і трубопроводи. Є тут, також, і своя загадка. Під будівлею знаходиться невідомий резервуар води. Які його параметри та призначення – невідомо. Адже резервуар давно вже не використовується.
Красивими гвинтовими сходами піднімаємося на балкон над машинним залом. Звідси відкривається чудова панорама на красу під нами. Такого атмосферного місця у Львові я ще не зустрічав! Як класно було б випити тут кави з виглядом на двометровий дизельний двигун 1911 року виробництва!
Як Ви вже зрозуміли, лабораторні роботи тут більше не проводять. З того часу світ пішов вперед, тож ці машини застаріли як фізично, так і морально. Лише уявіть собі кислі обличчя студентів при вигляді навчальних стендів яким сто років. «Я ж не на історичний факультет поступав!», – подумають вони. Молодь більше цікавлять сучасні технології, а не історія техніки. Частотні регулятори, а не реостати. Bluetooth давачі, а не стрілочні манометри.
Електричний двигун навантажений на два насоси
Потрібний тиск повинен бути в зоні позначеній трикутником
Зроблено в Майсені, Саксонія
Електричний двигун фірми Siemens
Французькі двигуни відрізняються певною вишуканістю
Параметри французького двигуна
Надодачу, в машинному залі можна побачити реактивний двигун від літака МІГ-15 в розрізі та паливний стержень від атомного реактора ВВЕР-1000. Аналогічні використовуються на Запоріжській АЕС. Відразу заспокою, він не радіоактивний. Заради лише цих двох експонатів сюди вже варто йти. А це ж лише початок…
Цікаво як він працює…
Розріз двигуна від МІГ-15Володимир Бевз, людина що зробила чудовий музей електрифікації Львова, взявся опікуватися цим залом. З питань провідування старої техніки контактуйте, будь ласка, з ним. 🙂
Як бачимо, Львів ще має чим нас здивувати.
І поки Львівська Політехніка думає що з цим всім робити, рекомендую завітати у крутий музей Електрифікації Львова. Там буде цікаво як дітям, так і дорослим.
Андрій РИШТУН
Використано матеріал з сайту RDZS.ORG
