Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів

2074
багатоповерхівки

Де у Львові є, будуються та проектуються найвищі будинки, що радше будують – житло чи офісні центри, хто зацікавлений у хмарочосах і які виклики вони несуть для міста.

Висота житлових будинків у Львові сягає 66 метрів. Це приблизно дорівнює висоті львівської Ратуші та менше за найвищу в місті церкву Святих Ольги та Єлизавети (85 метрів), пише Твоє місто.

Проте вже з’явились проекти будівель заввишки 20-25 поверхів, які сягнуть 90-метрової висоти. Зокрема, на Сихові біля супермаркету «Арсен» постануть два 25-поверхові хмарочоси компанії «Авалон», співвласником якої нещодавно визнав себе депутат міської ради та бізнесмен Григорій Козловський.

найвищі будівлі львова

90 метрів – не межа. У Києві, Дніпрі, Харкові, Донецьку та Одесі вже є будинки, вищі за сто метрів. Будуються хмарочоси у Броварах і Вишгороді під Києвом, а також Чорноморську під Одесою. Чи готовий до цього Львів? Tvoemisto.tv дослідило минуле, оцінило сучасність і спрогнозувало майбутнє багатоповерхового Львова. 

багатоповерхівки

Багатоповерхове минуле

Зведений у 80-ті чотирнадцятиповерховий будинок на Угорській відразу став туристичною принадою для місцевих. Старожили пригадують, що сюди приходили просто подивитись, проїхатись ліфтом – цілих 14 поверхів, – і просто піднятися сходами. Вони мали унікальну особливість: піднімаючись ними, можна було виходити назовні й оглядати місто. Діти сподівались дивитись футбольні матчі на стадіоні «Україна» просто з даху будинку.

Найвищим будинком Львова, збудованим до незалежності, став шістнадцятиповерховий будинок на Пасічній, 104 (перехрестя з вулицею Вашингтона). Львів’яни, схильні до узагальнень, теорії змов і народних назв, називали цей будинок через його специфічну форму «Ромашкою», а частіше «Зіркою» й навіть «Зіркою Давида». Тепер, коли можна побачити його форму на фотографіях GoogleMaps, народна назва більше не актуальна.

Серед 50-60 метрових житлових і офісних будівель радянської доби також:

  • Видавництво «Вільна Україна» (перехрестя Стрийської та Володимира Великого) – 13 поверхів
  • Вулиця Листопадна – 14 поверхів 
  • Управління Державної фіскальної служби (Стрийська)– 14 поверхів
  • Проспект Чорновола,99 – 16 поверхів
  • Проспект Чорновола,103 – 16 поверхів.

2007 року на Зубрівській, 32 постав перший львівський висотний будинок, зведений за незалежності. Він має 17 поверхів і 66 метрів висоти. Вже тоді прогнозували, що Львів зарясніє багатоповерхівками, одначе фінансова криза 2008 року призупинила плани забудовників. «Гонка висотності» розпочалася лише нещодавно. Якщо у 2005-2014 роках звели лише чотири будинки 15-17 поверхів, то 2015 року – дві сімнадцятиповерхівки, 2016-го – три 14-15-поверхові будівлі, а 2017 року – п’ять будинків 15-16 поверхів.

Що принесуть Львову багатоповерхівки

Поява цих будинків, як і загалом будівництво дедалі більшої кількості багатоповерхівок у Львові, означає низку викликів для міста, його мешканців та влади.

Збільшення населення.

У першу чергу мешканцями новобудов стають люди, які живуть поруч – наприклад, молоді сім’ї, які дотепер жили з батьками чи винаймали квартири в цьому районі. Частина переїжджає з інших районів, сіл і міст. Люди прагнуть мешкати у більшій, комфортнішій квартирі, переїхати ближче до центру міста чи умовного центру активності. У багатоповерхівках може жити від 300 до 1500 мешканців – це залежить не так від кількості поверхів, як від площі та кількості будинків у житловому комплексі. Зростання кількості мешканців у районі з появою новобудови відбувається не відразу, проте неминуче впливає на транспортну інфраструктуру та громадський простір.

Транспортна проблема.

Прикладом є Новий Львів, який зараз активно забудовується зокрема й 14-16-поверховими будинками. Весь громадський транспорт тут є транзитним між Сиховом, центром та іншими районами міста, тож уранці сісти у трамвай, автобус чи маршрутку проблематично – вони переповнені.

Відповідь на ці транспортні виклики зараз намагаються дати «асиметричну»: переконують забудовників будувати менше житла й більше комерційних офісів. Такий підхід мав би зменшити навантаження на транспорт, бо частина мешканців залишатиметься працювати там, де живе, а частина їхатиме до районів, які зараз уважаються «спальними», на роботу.

Громадський простір.

Що більша територія зайнята будинками, то менше простору залишається людям. Не випадково останнім часом трендом у будівництві стають будинки з садом або спортивним майданчиком на даху. Це відповідь на запит мешканців, які прагнуть розширити громадський простір. Висотні житлові будинки є свого роду способом розширення простору, адже зменшують площу забудови.

Соціальна інфраструктура.

Мешканцям нових будинків потрібні садки, школи, поліклініки та лікарні. В інтерв’ю «Твоєму місту» головний архітектор Львова Юліан Чаплінський говорив, що проектування садочків і шкіл у нових житлових кварталах стає системною політикою міської влади.

Зміна середовища.

Найпоширеніший закид до новобудов – те, що вони змінюють панораму міста та псують його впізнавану картинку. Це, втім, може бути й перевагою – за правильного планування нові будинки, власне, створюють унікальну картинку, яку на Заході називають skyline. Щоб спрогнозувати, чи станеться це, наприклад, із Сиховом та районом проспекту Чорновола, потрібно бачити всі плановані споруди. Поки що на цю тему є лише фантазії. 

Довгобуди.

Безперечним ризиком будівництва висоток є перетворення його на довгобуд у разі кризи – як загалом економічної, так і погіршення становища компанії-забудовника. Тоді інвестори та власники ще не збудованих квартир утратять свої гроші, а мешканці району отримають додаткову проблему. Довгобуди не лише займають простір, а й становлять небезпеку через можливі обвали та середовище для криміналу. Втім, цей ризик стосується будинків із будь-якою кількістю поверхів.

Житло чи офіс – ось у чім питання

Прихильники офісно-ділових центрів кажуть, що вони можуть розв’язати кілька проблем: наситити активністю райони поза центром, розвантажити громадський транспорт, зробивши його реверсним, і зробити самі будівлі цікавішими. В плані архітектури такі будівлі зазвичай цікавіші за житлові.

Проте з погляду забудовника офісні центри – більший ризик у порівнянні з житлом. Прикладом може бути будинок на розі Липинського й Замарстинівської, який після років простою був завершений як житловий. Ще більш показовий приклад – київський проект SkyTowers, який був презентований 2005 року. 41-поверховий будинок заввишки до 216 метрів. Залучивши кількох закордонних партнерів, забудовники спорудили двадцять поверхів догори і 50 метрів вглиб, але проект зупинився і стоїть досі. Тим часом у кількох сотнях метрів споруджують висотний житловий комплекс.

Сумнівно, що львівські забудовники споруджуватимуть офісні центри й готелі окремо; радше йтиметься про проекти, де перші поверхи займатимуть офіси, а верхні – житло. Вони є менш ризикованими.

Фактично єдиним у Львові «чистим» проектом офісно-ділового й навчального центру є ІТ-парк на вулиці Чмоли. Щоправда, попередньо прийнявши проект, міська рада днями не підтримала ухвалу про затвердження проекту землеустрою й оренди ділянки.

ІТ парк львів

Менше новин є про спортивний комплекс, що мав постати на території колишнього «Спартака» на вулиці Мазепи. Власники попередньо вносили зміни в проект, за якими, крім спортивно-розважального центру, на ділянці мали постати житлові будинки. За попередньою інформацією, забудовники проводили перемовини про оренду приміщень у цьому комплексі з мережею гіпермаркетів «Ашан» і клубом «Спортлайф».

«Мені, з одного боку, подобаються високі будинки, якщо це якісні одиничні проекти у правильному місці, – говорить Олександр Шутюк з Інституту просторового розвитку. – Але я побоююся, аби це не переросло в безкінечне штампування безликих дешевих житлових висоток, бо це вже зовсім не є здоровим процесом. В районах, де переважає житлова забудова, як на мене, краще вводити додаткові нові функції, які можуть оживити та урізноманітнити середовище. Зараз необхідно розробляти й реалізовувати динамічний план розвитку міста й мобільності в ньому».

Ініціаторами зведення багатоповерхівок є і забудовники, і влада, і самі львів’яни – покупці квартир. Клієнти голосують за них своїми грішми. Серед переваг такого житла – зручність, облаштування простору, престижність і перспективність районів, які мають більше шансів обрости необхідною інфраструктурою.

Якщо від проекту компанії «Авалон» на Сихові активісти вимагають знизити висотність, то з планованим будівництвом на Чорновола вийшло навпаки. Містобудівельна рада наполягла на тому, щоб підвищити висотність будівлі. Аргументом було те, що хмарочос доповнюватиме й так висотну забудову району, але збільшить вільну територію довкола будинків. Також забудовника зобов’язали перенести паркінг із окремої будівлі під землю; за словами Юліана Чаплінського, ці пропозиції зменшать площу, яку займатиме комплекс, на дві третини.

Далі буде… 

Стежте за нами!