Вівторок, 3 грудня

“Білі панни” українських замків: історії жінок-привидів

Майже кожен другий замок, що зберігся на території нинішньої України, пов’язаний не лише з історіями величних родів, військовими перемогами та архітектурними цікавинками, а й з легендами про жінок – куди ж без нас 🙂 Кажуть, що їхні привиди досі живуть у зруйнованих стінах і лякають відвідувачів – знаєте чому?..

Джерело: Українки.

Біла панна з Підгорецького замку (Львівщина)

Цей колись розкішний замок знає кожен, хто цікавився історією України чи подорожував Львівщиною. А от містичну історію його мешканки – красуні Марії – знають і, можливо, навіть бачили лише ті, хто в ньому побував на екскурсії. Вигадка чи ні, але розповідають, що в зруйнованих коридорах замку досі блукає її привид – привид Білої панни.

Чотириста років тому юна красуня через зубожіння сім’ї прийняла пропозицію вийти заміж від графа Вацлава Жевуського, старшого за неї на 40 років. Він був хворобливо ревнивий і запальний і допікав молоду дружину через кожну дрібницю.

Марія ховалася від нього у квітковому парку і одного разу там не з’явилася. За легендою, Вацлав замурував дружину живою у стіні замку і нібито її стогін досі чути вночі…

Деякі туристи запевняють, що у мороці залів бачили силует жінки, а на фото фіксують розмиті жіночі обриси

Підвали Підгорецького замку
 
Зрадниця зі Свірзького замку (Львівщина)

Унікальна пам’ятка оборонної архітектури за шість сторіч існування бачила і польську знать, і галицьке панство, і російських військових і совєтську владу. А ще – вбивство дівчини-служниці.

Кілька сторіч тому замок хотіли захопити нападники. В одного з них закохалася ця служниця і відчинила йому ворота. Разом з ним до Свіржа зайшли й решта нападників, ватажок яких наказав кинути дівчину в криницю: мовляв, зрадила своїх, зрадить і чужих.

Душа служниці, за переказами, досі не може знайти спокою і шукає прощення за свій вчинок, інколи з’являючись у стінах замку

Хоробра Беата з Дубенського замку (Рівненщина)

Колись ця фортифікаційна споруда була чи не найбагатшим помістям князя Костянтина Острозького і ласим шматком для татар. Жодного разу Дубенський замок не було захоплено і один раз, у 1577 році, – завдяки дівчині.

Її звали Беата, була вона племінницею князя і саме готувалася до весілля, коли вартові замкової вежі донесли про наближення татар. Чи то від палкого темпераменту, чи то від паніки гостей, чи то від гніву за зіпсоване весілля, але Беата випросила дозволу вийти на один з бастіонів замку. Вона звеліла вартовому націлити гармату на ворожий табір і власноруч підпалила гніт для пострілу.

На диво, ядро влучило саме в намет хана, що й змусило татар відступити. Після цього хоробра Беата начебто сказала: «А тепер можна й вінчатися». Так розповідається в легенді.

Місцеві жителі стверджують, що наречена досі пильнує вежу і навідується у замок перевірити, чи все тут добре

Експозиція замку Паланок
Кривава Софія із замку Паланок (Закарпаття)

Про історію колишньої резиденції Тренсильванського князівства можна розповідати довго і, зокрема, про протистояння двох правительок замку Софії Баторі та Ілони Зріні – свекрухи і невістки.

Ілону поважали і слуги, і панство. А от про Софію розповідали справжні жахи. Начебто жінка вірила у містичну силу крові: мала окрему кімнату тортур, вбивала незайманих дівчат, купалася у ванні їхньої теплої крові, а з шкіри робила оббивку для меблів.

Її грішна душа, кажуть легенди, не прийнята навіть до пекла і блукає у Паланку в пошуках забуття

Другета з Ужгородського замку (Закарпаття)

За легендою, у XVII сторіччі один польський магнат задумав відібрати замок в угорського лицаря, якому він належав. Але замок був настільки добре укріпленим і закритим для чужинців, що жоден нападник не міг в нього проникнути. І поляк вдався до хитрощів: переодягнувся в путівника-лицаря і попросився до замку на нічліг.

Його побачила красуня-донька власника Другета, закохалася і провела «екскурсію» всіма куточками, розповідаючи про потаємні ходи, які знала лише родина володаря. Тільки-но поляк хотів тишком покинути замок і повертатися до свого війська, його схопили, викрили і стратили разом із закоханою Другетою. Про її зраду теж дізналися.

Примарою вона ходить замком вже четверте сторіччя, начебто закриваючи всім чужинцям виходи

Замок Любарта
Згвалтована Оксана із Замку Любарта (Луцьк)

Волиняни з покоління в покоління переказують давнішню легенду про красуню Оксану, яку вподобав за однією версією сам князь Любарт, за іншою – комендант замку.

Але дівчина, закохана в іншого, відмовила заможному претенденту і за це була ув’язнена до Стирової вежі. Начебто розгніваний і розбещений комендант чи князь спершу ґвалтував дівчину сам, а потім знесилену і спотворену віддав солдатам.

Аби сховати страшний гріх і наругу, він велів розрубати Оксану на шматки і викинути тіло в річку. Після того, лякають луччани гостей замку, тут з’явився привид. Душа Оксани запалює на річці вогники і заманює туди чоловіків, а ще щоночі шукає по замку свої частини тіла і перстень коханого, заради якого відмовила вельможному лиходію.

Королева Бона з Кременецького замку (Тернопілля)

Одна з найдревніших фортець на території нинішньої України розташована на горі Бона. Так само – Бона, а повністю Бона Сфорца д’Арагона – звали колишню королеву фортеці, італійку, яка отримала всю місцевість у подарунок від чоловіка короля Сигізмунда І і правила тут у XVI столітті.

Кажуть, вона була надзвичайно вродлива, розумна, смілива і боялася лише двох речей: постаріти і втратити владу. Через це, йдеться у переказах, вона зжила зі світу двох своїх невісток і уклала угоду з самим дияволом: приносила у жертву немовлят і вбивала усіх молодих красунь у своїх володіннях. Начебто щоранку скидала по одній з вежі на гострі палі і вмивалася стікаючою з них кров’ю, таким чином забираючи їхню молодість. Чи допомогло це Боні свідчень не залишилося, а от про її привид, який бачили у замку й у наші часи, розповідають і гіди, і місцеві мешканці.

А взагалі, всі ці історії краще не читати, а слухати і оглядати безпосередньо в самих замках – наче потрапляєш в історичний кінохорор 🙂


Підтримайте проект на Patreon

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.