У 2014 році Крим окупували знову, адже в історії – вже таке було. Зворушені прихильники Росії втирали сльози радості через так зване повернення півострова, проте ці люди навряд чи хоч здалека цікавилися історією. Інакше вони б знали, що аж до XVIII століття у Криму про Росію навіть не думали.
Джерело: “Історія обману” на 24 каналі
Перші етноси на півострові, відомі з пам’яток – це кімерійці і таври, останні дали назву місцевості Таврія. Проте далі хто тільки не пробігався Кримом, найпершими були античні греки.
Приблизно від VII століття до нашої ери на побережжі півострова з’явилися грецькі міста-колонії, це були переселенці здебільшого з Малої Азії. Керч – це античний Пантікапей, Севастополь – Херсонес. Але не греками єдиними, Рим та Візантія теж наслідили у Криму.
“Грецькі та візантійські колонії на південному березі Криму датуються ще давніми часами – це І тисячоліття до нашої ери. Спочатку римські походи, потім візантійські, перші факторії на чорноморському узбережжі“, – розповів історик Іван Сварник.
Якими були контакти Київської Русі з півостровом
Потім на півострів прийшли скіфи, сармати і згодом гуни, яких охрестили карою божою для усієї Європи. Вони затіяли велику мандрівку народів, через них населення Криму цілком змінилося і туди навідалися тюркські народи:
- хозари;
- печеніги;
- половці.
А ще Кримом зацікавилася Київська Русь, контакти були постійно, частіше релігійні. У Херсонесі, чи у давньоруських джерелах – Корсуні, охрестився київський князь Володимир Великий.
Частина півострова була руська, називалася Тмутороканське князівство. Його вважали заморськими володіннями Русі і розташовувалося, ймовірно, у Керчі і трохи на Тамані.
“Тмутороканське князівство було найпотужнішою державою на Кримському півострові, а всі інші колонії, міста-держави були значно слабшими, порівняно. Тому можна вважати, що Крим в часи Київської Русі до падіння Києва, був руським“, – зауважив історик Іван Сварник.
Українці та кримські татари були союзниками
У XIII столітті карту перекроїли монголи, вони підкорили собі землі і Київської Русі, і Криму. На півострові інтегрували місцевих половців у свою систему імперії, ця територія стала улусом Золотої Орди.
Приблизно в той час у Криму з’явилися ще й італійці – генуезці та венеційці. Вони заснували на півострові свої міста-держави. За словами історика Івана Сварника, найбільшою генуезькою колонією було місто Кафа, нині Феодосія – це було найпотужніше місто-держава, яке контролювало торгівлю не лише на Чорному морі, але впливало і на середземноморську торгівлю.
Проте й Золота Орда не вічна, вона ослабла у XV столітті. Тоді в Криму постала нова монархічна держава із назвою Кримське ханство на чолі із династією ханів Гіреїв, нащадків великого Чингісхана.
Кримське ханство здобуло незалежність, зокрема стало єдиним спадкоємцем Золотої Орди. Архівіст Іван Сварник розповів, що ханство отримало підтримку держави Великого Литовського князівства, у складі якого тоді перебували території України.
“Литва допомагала своїми військами відбивати напади орди. Тобто протягом півтори сотні років кримські татари і українці були союзниками і були в одному таборі боротьби проти ординських нападів“, – зазначив історик.
Коли Москва вигадала фейк про ханство
Згодом на частину півострова несподівано прийшла Османська імперія, нині Туреччина. Вона завоювала колонії Генуї і Венеції, а там, із центром в Кафі, організувала свій санджак – область.
Решта Криму залишилася за Кримським ханством. Відповідна монархія Гіреїв володіла не лише півостровом, а й територією нинішнього півдня України – від Дунаю до Кубані.
І отут московити вигадали свій фейк, мовляв, Кримське ханство майже від самих початків було у повній васальній залежності від Османської імперії. Цей факт кримськотатарські історики назвали брехнею, бо жодного такого документа нема. За їхніми даними, це був лише військовий союз.
“Не було ніякого договору і васальної залежності між Кримом і Портою. Річ у тім, що в історії був момент, коли другий кримський хан Менглі Гірей потрапив в полон до османського султана Мехмету Фатіху і тоді вони уклали взаємовигідний договір, що 2 держави будуть підтримувати один одного у військовому плані“, – повідомила історикиня Гульнара Абдулаєва.
Вона додала, що говорити про васальну залежність просто не доводиться, бо султани з династії Османів були менш родовиті, ніж Гіреї – вони були Чінгізиди.
Чи визнав кримський хан зверхність султана
Кримський хан справді визнавав зверхність османського султана, але не як сюзерена, а як халіфа, тобто духовного лідера усіх мусульман світу. Бо турки завоювали халіфат, який на той момент був у Єгипті.
“Халіфат перенесли в Стамбул. Після того султани проголошувалися в ранг не тільки султанів, а в халіфів всього мусульманського світу. Якраз тут ця духовна складова, що всі мусульмани підвладні халіфу мусульманського світу“, – сказала Гульнара Абдулаєва.
Напевно, звідти почали говорити про те, що Кримське ханство якимось боком стало васалом Османської імперії, додала Абдулаєва. Вона наголосила, що це було тільки в духовному плані, тому що кримський хан почитав не султана Османської імперії, а халіфа всього мусульманського світу.
Московське князівство було васалом
А тепер – фокус історії, насправді то Московське князівство було васалом Кримського ханства і платило йому данину аж до Петра І, тобто до початку XVIII століття.
За словами історикині, у Кримському ханстві на Москву дивилися як на один із улусів. Московський улус – його так і називали в офіційних документах, в листуванні кримських ханів і польських королів про це часто мовиться, додала вона.
Звісно, що московитам не вигідно розказувати дітям справжню історію, де вони не великі, а лиш васали Криму. Тому вони закинули фейк, начебто кримський хан цілковито підпорядковується османам.
“Московія була васалом Кримського ханства і звичайно, їй треба було казати, що Кримське ханство теж є васалом Османської імперії, а Москва така незалежна і ми абсолютно ніякого стосунку не маємо до Криму”, – повідомила Гульнара Абдулаєва.
Історикиня додала, що з одного боку, це треба було, щоб принизити статус Кримського ханства.
Що спільного було в українців і кримських татар
Натомість із українцями чи русинами у кримських татар завжди були контакти і багато спільного. Експертка Абдулаєва зауважила, що у кримських ханів була політика толерантна, тобто це не тільки мусульманське населення, а й:
- християни;
- юдеї;
- корінні народи: караїми і кримчаки, яких відносять до юдейської віри.
Козаки і українці це знали, багато з них переселялися у Кримське ханство і вони отримували права, якщо одружувалися з урумками, кримськими християнами.
Кримські татари і козаки мали багато спільних кампаній. Звісно, не бракувало і протистоянь між собою – ніхто не заперечує, що існував ясир чи козацькі набіги на Крим. Але куди частіше українці і кримці діяли спільно, укладали союзні військові та політичні угоди, робили походи, особливо рясно на Москву.
“Один із перших союзів політичних був укладений в 1621 році. Він прописував, що у випадку, якщо “охолоджувалися” стосунки козаків з Річчю Посполитою, тоді кримські хани приходили на допомогу козакам“, – сказала Абдулаєва.
Експертка додала, що коли з’являються певні конфлікти у кримських ханів, то козаки приходили їм на допомогу.
Ким насправді є кримські татари
Російська пропаганда так добре попрацювала, що ми майже не знаємо одні одних. Але навіть московитам не вдалося замалювати факт: кримські татари – беззаперечно корінний народ Криму. Їхня друга самоназва – киримли.
“В етногенезі кримських татар присутні таври – автохтони, вони ні звідки не прийшли і нікуди не поділися, вони народилися в Криму, це ті ж самі неандертальці, кроманьйонці“, – сказала Гульнара Абдулаєва. За її словами, згодом через Крим проходили такі племена як:
- таври;
- кімерійці;
- скіфи;
- сармати;
- алани;
- готи;
В кінці XIII – XIV століття було сформовано націю киримли чи кримські татари, зазначила історикиня. І якраз основою народу стали половці, по-іншому, кипчаки. Як доказ: у мові кримських татар більшість слів – половецькі.
“Ми кримські татари, належимо до кипчацької мовної групи. І перше письмове джерело Кодекс Куманікус, він був написаний в старому Криму“, – наголосила Абдулаєва.
Згідно з її інформацією, Кодекс Куманікус був розмовником, завдяки якому спілкувалися між собою люди, які населяли Крим і які приїжджали на територію півострова за товарами, тому що в старому Криму закінчувався Шовковий шлях.
Виходить, що кримські татари – це повноправні автохтони. Вони успадкували це право від усіх корінних мешканців півострова та увібрали їхні традиції.
Коли в Крим вперше прийшли росіяни
Проте з якогось дива Росія каже, що Крим – її. У XVI столітті був похід Байди Вишневецького разом з московським військом, яким керував Ржевський. Проте жодних серйозних наслідків це не мало і та ж московська нога у Криму не зачепилася.
Натомість сталося цілком навпаки – кримський хан пішов на Москву і спалив її. Історикиня Гульнара Абдулаєва повідомила, що походи були ж не просто так: кримський хан захотів піти на Москву, а насправді Іван ІV просто провинився перед своїм сюзереном.
“Він намагався вдягнути на себе корону візантійських імператорів, апелюючи до того, що його бабка була візантійська принцеса, а Москву оголосити Третім Римом, тобто оголосити Візантійську імперію. Звичайно, сюзерену це не сподобалося“, – сказала Абдулаєва.
Як похід в Крим став катастрофою для Петра I
Значно пізніше на Крим заглядався Петро I, надто ласим шматком видавався півострів, але для нього наразі не доступним. Історик Іван Сварник розповів, що Крим для Петра I був другою ідеєю виходу до Чорного моря, першою – вихід до Балтійського.
Він уявляв, що коли Росія опанує 2 моря, тоді вона стане всесвітньою державою, сказав Сварник. На цю ідею Петро скеровував чимало зусиль і грошей, та й вся державна машина працювала у тому керунку. Петро почав експансію на південь, де в підсумку добряче отримав від турків і кримського хана.
“Катастрофою для Петра став так званий Прутський похід. Сподіваючись, що його армія настільки потужна, що поконає султанську без жодних проблем, він взяв з собою замало військ і був оточений над Прутом в таборі“, – зауважив історик.
Він додав, що з огляду на можливість того, що військо вимре від голоду, бо вони були замкнуті і блоковані, Петро I був змушений підписати мирний договір, за яким відмовлявся від претензій на Крим.
Завоювання Криму Катериною II
Катерина II продовжила політику Петра І, та вже набагато успішніше. Вона таки завоювала Крим, 1774 року підписала начебто мирну угоду з османами і ця дата стала початком російської окупації півострова.
Військова присутність дозволили Катерині спочатку активно впливати на ханів, а потім і анексувати Крим. Мирна угода, на перший погляд, звільнила кримчан від залежності, а Кримське ханство від залежності від Османської імперії.
Проте увійшов в Крим корпус Андрія Долгорукого, провели переворот, поставили хана одного, потім другого – і потихеньку той Крим анексували. І тут якесь дежавю – сучасні окупанти діють просто-таки за калькою Катерини, зокрема витісняючи місцеве населення, але ще жорстокіше.
“У 1783 році кримських татар не вдалося вивезти з Криму, не вдалося заламати, бо, по-перше, їх було досить багато. В першій половині XVIII століття нараховували тільки в одному Криму понад 3 мільйони мешканців”, – сказала Гульнара Абдулаєва.
Але, на жаль, все йшло до того, що російські чиновники почали заселяти Крим і був перший вихід кримських татар, вони почали покидати Крим тимчасово, в надії туди повернутися, додала історикиня.
Підтримайте проект на Patreon
