Чорнобиль – історія ліквідації. Фоторепортаж від 26 квітня 1986 року

Ігор Костін народився в 1936 році в Молдові.

Кореспондент Українського АПН першим опинився в епіцентрі аварії 26 квітня 1986 року. Він був єдиним фоторепортером, який підібрався впритул до зруйнованого реактору.

Фотознімки, які йому вдалося зробити, увійшли в офіційний звіт урядової комісії. Його серія “Трагедія Чорнобиля” удостоєна нагороди на “Уорлд-прес-фото” в Амстердамі.

Чорнобиль - історія ліквідації. Фото 1

Ця фотографія була зроблена в 16 годин, через 14 годин після катастрофи. Фото зроблено з вікна першого вертольота, котрий облетів епіцентр катастрофи для того, щоб заміряти рівень радіаційного випромінювання.

Вибухнувший реактор  здається злегка затуманеним через високий рівень радіації, радіацією пояснюється й те, що знімок зроблений через закрите вікно. Пізніше, дозиметристи з’ясували, що рівень радіаційного фону дорівнював 1500 р / в годину, хоча лічильники, не розраховані на такий високий рівень, показували всього 500 рентген на годину.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №2.

Кожен день, починаючи з першого, вертольоти здійснювали по п’ять вильотів для з’ясування обстановки, що панувала в зруйнованому реакторі.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №3.

Дозиметрист заміряє рівень радіаційної активності в четвертому енергоблоці. За час ліквідації аварії в жерло реактора було скинуто 5000 тонн різних дезактивующих матеріалів.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №4.

Зруйнований четвертий реактор знятий з даху третього енергоблоку.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №5.

Після евакуації населення із селища Прип’ять ліквідатори змивають радіоактивний пил з вулиць, дерев і будинків. Рідина, якою поливали всю заражену місцевість, називали “бурда”. Ця клейка субстанція прибивала радіоактивній пил до землі і склеювала її.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №6.

Кожен день вертольоти розпилювали “бурду” над територією ЧАЕС. Після того, як “бурда” підсихала, її просто скачували як килим і ховали в радіаційних могильниках. Рецепт рідини розроблений в Інституті Атомної Фізики академіком Курчатовим.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №7.

Більшість ліквідаторів були простими резервістами, призваними у ЗС для сприяння ліквідаторським роботам, або службовці військ РХБЗ. Збройні сили не були оснащені відповідним обмундируванням, призначеним для роботи в умовах високого радіоактивного зараження.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №8.

Ті, хто був призначений працювати в найбільш небезпечних зонах, були одягнені у власну форму або одяг, і єдиним захистом служили зшиті свинцеві пластини товщиною 2-4 мм і прості респіратори.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №9.

Зверху надягали гумові фартухи.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №10.

Ще одна партія ліквідаторів готується до виходу на дах реактора.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №11.

Кожну хвилину на дах виходила нова партія людей, які практично ніяк не були захищені від радіаційного впливу.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №12.

Ліквідатори в саморобних обладунках з свинцевих листів по двоє виходять на дах третього реактора для того, щоб скинути радіоактивні уламки.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №13.

Основне правило працюючих на даху енергоблоку ліквідаторів – “знайшов, підняв, доніс, скинув”.

За ті 40-60 секунд, відміряних для роботи на даху, нічого іншого зробити було не можна, та й не потрібно. Одна людина – один уламок. І так сотні людей підряд протягом довгого часу, поки весь дах атомної станції не був очищений.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №14.

Спочатку прибирати радіоактивні уламки з даху планувалося доручити німецьким, японським і російським роботам, але, у зв’язку з високим рівнем радіації, електроніка просто виходила з ладу, тоді було прийнято рішення задіяти на цих роботах людей.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №15.

Засвіти знизу на фотографії – результат високого рівня радіації. На залишках даху четвертого реактора. Люди розгрібають радіоактивні уламки і скидають їх вниз.

Кожен візит тривав не більше 60 секунд, так як знаходження на даху більш довгий час загрожувало негайною смертю. Кожні 60 секунд чувся звук завивання сирени, який свідчив про закінчення чергової зміни, після чого на дах виходили нові “біологічні роботи”.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №16.

Чергова група ліквідаторів готується до виходу на радіоактивний дах четвертого і третього реакторів. Пари, що виходили на дах четвертого реактора, називалися “Петя” і “Вася”. Основне правило роботи – “знайшов, підняв, доніс, скинув”.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №17.

Як правило, кожен з тих, хто прибирав уламки на даху, піднімався на неї тільки один раз, так як доза радіації яку він отримував, відповідала тій, яку звичайна людина отримує за все своє життя.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №18.

Через два місяці після вибуху з’явилася можливість зняти руйнування зсередини зруйнованого енергоблоку.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №19.

Генерал Микола Тараканов вручає почесні грамоти ліквідаторам, котрі працювали на даху реакторного блоку. Доктор наук Тараканов був призначений відповідальним за операцію з очищення даху від радіоактивних уламків в червні 1986 року.

Вказівки, які він отримав, говорили, що всі роботи з очищення даху повинні бути закінчені до 2 жовтня, часу, коли на станцію повинен був прибути з візитом М. Горбачов. Тараканов намагався вибити більше часу на операцію, але цього йому не вдалося. Для зниження ризику зараження ліквідаторами, він розробив захисний одяг для ліквідаторів, які працювали на даху.

За 12 днів його команда видалила більше 170 тонн радіоактивних уламків. Рівень радіації на даху варіювався від 800 до 7000 мкрентген / год.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №20.

“Дахові коти” – група ліквідаторів, на даху третього реакторного блоку перед встановленням прапора на 78-метрову трубу електростанції.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №21.

Встановлення прапора мало свідчити про закінчення очисних робіт на даху. Слідуючи вказівкам начальства і вимогам відзначити закінчення очисних робіт на дахах енергоблоків, троє ліквідаторів повинні були забратися на вершину вентиляційної труби, що стоїть над зруйнованим реактором. Їм довелося пройти 78 метрів вгору, гвинтовими сходами, постійно відчуваючи небезпеку, що виходить із зруйнованого енергоблоку, і встановити червоний прапор.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №22.

До них цю операцію двічі намагалися зробити з вертольота, але обидва рази операція була невдалою. Весь час, відведений на встановлення прапора, займав 9 хвилин, так як більш тривалий вплив радіації такої сили міг їх просто вбити. В якості нагороди, після закінчення операції, команда з трьох чоловік, котра поставили прапор на трубу, отримала по пляшці Пепсі-коли і одному вихідному дню.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №23.

Тисячі одиниць автотехніки були використані при ліквідації наслідків аварії. Після ліквідації найбільш заражену техніку, разом з тією, що належала жителям селища Прип’ять, довелося закопати в спеціальних могильниках.

Метал дуже добре абсорбує радіацію і сьогодні стало зрозуміло, що рішення закопати техніку було помилковим, оскільки радіація вимивається дощовими водами і йде в глиб землі. Після чого вона проникає в підземні води, з якими потрапляє в басейн річки Прип’ять.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №24.

Спорудження саркофага. Дах покладена на 27 сталевих брусів, кожен довжиною по 35 метрів. Спочатку бруси планувалося покласти за допомогою вертольотів. Ця задумка виявилася безуспішною. В кінцевому підсумку з цим впоралися дистанційно керовані підйомні крани.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №25.

Бульдозери згрібають радіоактивні уламки, викинуті вибухом і скинуті ліквідаторами з даху на територію, яка буде захована під саркофагом.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №26.

Тисячі захищених вантажівок були задіяні в ліквідації. Через тиждень використання їх доводилося ховати в могильниках, так як метал починав буквально “світитися” від радіації.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №27.

Третій реактор, відділений від четвертого тільки бетонною стіною, був запущений в експлуатацію 4 грудня 1987. Співробітник станції демонструє стіну, що розділяє реактори з зазначеним на ній рівнем радіації.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №28.

Третій реактор припинив свою роботу тільки коли вся станція була виведена з експлуатації 15 грудня 2000. Через 10 років після аварії Ігор Костін знову йде в глиб четвертого реактора.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №29.

Зліва видно кришку реактора, скинуту вибухом. Ліквідатори дали кришці загальне ім’я “Олена”. Праворуч у стіні просвердлені отвори, в яких знаходяться вимірювальні прилади.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №30.

У сорока метрах нижче рівня землі знаходиться епіцентр вибуху. Рівень радіації нестерпний для людини і дорівнює 2600 мікрорентген / годину. Це третій візит Ігоря Костіна в зруйнований реактор, так як фотографії зроблені в перші два візити, просто не вийшли. Плівка була засвічена радіацією.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №31.

Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №32.Чорнобиль - історія ліквідації. Зображення №33.

Ігор Костін. Фотограф.

Ігор Костін відзняв більше п’яти тисяч документальних сюжетів про трагедії Чорнобиля та її наслідки. Єдиний з репортерів світу зробив знімки епіцентру вибуху. Отримав понад п’ять гранично допустимих доз опромінення, довго лікувався в спеціальних клініках променевої патології Москви, Києва, Хіросіми.

Удостоєний вищих міжнародних журналістських нагород: “Золоте око”, “Золотий Амбур-цидо”, Головний приз національної Асоціації професійних репортерів США та інших. Газета “Вашингтон пост” назвала його “людиною-легендою”.

фото © Ігор Костін

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.