Януш Вітвіцький — митець точності, історик каменю, закоханий у Львів

Він народився тут, навчався у Львівській політехніці, досліджував історію архітектури, поєднував мистецтво з інженерією. І понад усе — мріяв показати Львів таким, яким він був у XVIII столітті. Побачивши у Парижі колекцію макетів міст, створену фортифікатором Вобаном, Януш загорівся ідеєю: відтворити Львів 1775 року в масштабі 1:200.

Макет мав охоплювати 15 метрів у діаметрі — грандіозна пластична панорама, де кожен будинок, храм, мури, вулиці — відтворені з вражаючою точністю. Щоби попередньо все спланувати, він спершу створив меншу версію в масштабі 1:500 — з фортифікаціями й культовими спорудами, без житлової забудови. Для цього досліджував архіви, карти, старовинні креслення, ходив вулицями Львова, розмовляв зі старожилами. Його майстерня — спершу в Політехніці, потім у будинку «Пір року» на Вірменській, 23 — була осердям цієї кропіткої праці.

До 1939 року Вітвіцький створив рельєф середмістя і понад 50 макетів будівель. До 1946 — вже понад 300 масштабних об’єктів, включно з монастирями, церквами, ратушею, міськими мурами. Його команда нараховувала понад 20 осіб.

Він мріяв завершити панораму, вивезти її до Польщі. Але 16 липня 1946 року Януша вбили. Його тіло знайшли на вулиці — за три дні до дозволеного виїзду. Ймовірно, за наказом НКВД. Його дружині, Ірені, все ж вдалося вивезти панораму — її ховали, берегли, реставрували. І тепер вона виставлена у Вроцлаві, нагадуючи: пам’ять неможливо вбити.