Звикли приймати антибіотики щоразу, коли хворієте? Зупиніться! Ви шкодите собі та ризикуєте померти від банальної хвороби. Чому і як лікуватися правильно?

Коли в першій половині ХХ століття зʼявилися антибіотики, лікарі сподівалися, вони врятують людство від багатьох важких хвороб. Проте вже за 100 років, у 2016-му, Всесвітня організація охорони здоровʼя назвала резистентність до антибіотиків  — тобто здатність бактерій опиратися цим лікам — серйозною глобальною проблемою. Головна причина — антибіотики надміру призначають по всьому світу й таким чином «тренують» бактерії не реагувати на них. Точної статистики немає, відстежувати всі лікарські помилки непросто, але в різних країнах від 30% до 70% всіх антибіотиків призначають дарма. Також нерідко люди приймають антибіотики на власний розсуд, без рекомендацій лікаря. Через резистентність все складніше або майже неможливо лікувати пневмонію, зараження крові чи гонорею. У перспективі багато інших хвороб, які раніше долали за кілька днів, можуть стати невиліковними. Із неконтрольованим вживанням антибіотиків борються в різних країнах, і в України теж — із серпня цього року їх можна придбати тільки за рецептом. Журналістка «Бабеля» Оксана Расулова попросила сімейну лікарку Тетяну Кабакову пояснити, коли антибіотики шкідливі для здоров’я, чому їх не можна приймати «про всяк випадок» та як зрозуміти, що ваш лікар «зловживає» антибіотиками.

Що взагалі таке антибіотики? Це якась окрема речовина?

Ні, антибіотики ― це група речовин, які діють на бактерії. Вони належать до протимікробних препаратів і можуть бути різними за хімічним складом і походженням. Антибіотики бувають двох видів: бактерицидні і бактеріостатичні. Перші — вбивають бактерії, другі — просто стримують їхнє розмноження, щоб організм міг сам із ними боротися.

Як зрозуміти, коли треба приймати антибіотик, а коли без нього можна обійтись?

Антибіотики треба приймати лише тоді, коли у вас бактеріальна, а не вірусна інфекція. Це можна зрозуміти за симптомами, що відрізняються для кожної хвороби, зробити тест на наявність бактерій чи аналіз крові та сечі. У випадку пневмонії — ще й рентген або комп’ютерну томографію, бо на знімках вірусна та бактеріальна пневмонія відрізняються. Іноді антибіотик можна призначити за симптомами, що характерні для конкретної хвороби, іноді інформативні лише аналізи.

Спершу здають загальний аналіз крові, щоб визначити, вірусна у вас інфекція чи бактеріальна — це можна зрозуміти за співвідношенням і кількістю лейкоцитів, адже різні їхні типи «вмикаються» для боротьби з вірусами або бактеріями. При бактеріальній інфекції зазвичай у крові підвищені нейтрофіли (вам досить просто знати це слово, деталі — для лікарів). Однак іноді вони можуть бути підвищені і в здорових людей, наприклад, у вагітних. Тому самостійно розшифровувати аналізи не варто — це робота лікаря.

При бактеріальній інфекції також роблять бактеріальний посів, щоб зрозуміти, яка саме бактерія спричинила хворобу. Цей аналіз також показує, який саме антибіотик більш ефективний у цьому конкретному випадку.

А як бути з ангіною? Дехто завжди лікує її антибіотиками. Вона буває лише бактеріальна?

Ні, буває й вірусна. Або ж наліт у горлі може бути грибком. У такому разі антибіотики точно зайві. Щоб зрозуміти, яка саме у вас ангіна, зробіть експрес-тест на стрептокок — це збудник бактеріальної інфекції в горлі. Такий тест можна придбати в аптеці, у державних поліклініках його немає.

А коли давати антибіотик дітям?

Алгоритм такий саме, як і для дорослих — спочатку слід провести обстеження, визначити симптоми, здати аналіз крові або сечі. Єдина відмінність ― у дітей хвороба може розвиватися швидше. Нормальна тривалість ГРВІ — 5 днів, після чого дитина одужує. А залишковий кашель із прозорим мокротинням може бути ще кілька тижнів, це теж нормально, треба просто спостерігати. Також дітям не можна призначати антибіотики групи резерву ― наприклад, фторхінолони.

А що таке «антибіотик групи резерву»? Які ще бувають? Як зрозуміти, який допоможе?

Антибіотики діляться на три групи, в залежності від сили дії та токсичності. Спочатку призначають антибіотики першої групи. Якщо людина приймала їх менш ніж три місяці тому, а хвороба повернулась, — другої. Повторити курс антибіотиків цієї групи можна буде не раніше ніж через пів року. Проте резистентність до антибіотиків обох груп може виробитися на все життя, і тоді призначають антибіотики групи резерву. Вони дуже токсичні, у 80—90% випадків одужати можна й без них. Якщо резистентність напрацювалася до антибіотиків групи резерву, вона проявиться і щодо слабших препаратів, що повинні впливати на ту ж бактерію.

А навіщо лікарі взагалі призначають зайві або надто сильні антибіотики?

Все залежить від фаховості конкретного лікаря. Часто антибіотики призначають, щоб перестрахуватися. Логіка така: якщо в людини вірусна інфекція, антибіотики їй нашкодять, але не вбʼють. А якщо бактеріальна — допоможуть.

Звичайно, краще мати лікаря, якому ви довіряєте. Якщо такого немає, зверніть увагу, чи уточнює лікар, як довго ви хворієте, чим лікувалися раніше, чи призначає додаткові аналізи, чи стежить за перебігом хвороби. Ви маєте знати, що при грипі чи ковіді бактеріальна інфекція виникає лише в 20% випадків. У решті 80% лікування симптоматичне, а людина одужує й без антибіотика.

Чому не можна приймати антибіотики при ГРВІ і просто вірусних хворобах?

Це не має сенсу, бо антибіотики не борються з вірусами — вони можуть впливати лише на клітини бактерій. Якщо ви будете приймати антибіотики, коли цього робити не варто, постраждають корисні бактерії, які є в організмі людини, а хвороботворні «навчаться» протидіяти лікуванню.

Правда, що антибіотики можуть погіршити роботу внутрішніх органів?

Так, іноді це трапляється. Якщо антибіотик токсичний, його складно вивести з організму, і відповідальні за це органи страждають. Наприклад, печінка. Також антибіотики можуть помилково вбивати або пригнічувати розмноження корисних бактерій кишківника, через це можуть бути проблеми з травленням.

Іноді з антибіотиками лікарі призначають якісь корисні бактерії. Їх треба пити?

Це називається «пробіотики», і вони не мають доведеного ефекту. Тому сенсу їх пити зазвичай немає. Більшість антибіотиків людина переносить нормально.

Як зрозуміти, що в мене резистентність до антибіотиків?

Це стане ясно тільки під час лікування, якщо воно не дає ефекту. Але якщо ви часто п’єте антибіотики, резистентність до них точно буде. Також резистентність може розвиватися через тваринну їжу чи контакт із тваринами.

Чому, бо тварин теж лікують антибіотиками?

Так, при цьому сам антибіотик з тіла тварини виводиться, а от резистентні до нього бактерії можуть лишатися. Людині вони передаються через недостатньо термічно оброблені продукти, немиті руки, забруднену воду.

Резистентність буває тільки до якогось конкретного антибіотика чи до всіх?

Це залежить від того, якому саме антибіотику навчилася опиратися конкретна бактерія. Бувають антибіотики широкого спектру дії, що впливають на різні бактерії ― тоді може бути, що не один вид бактерій, а відразу кілька навчаться протидіяти антибіотику з таким механізмом дії. Тому краще пити конкретний антибіотик від конкретної хвороби. Якщо антибіотик вбиває бактерію, а не просто пригнічує її, то ризик резистентності менший, адже після смерті це «знання» про антибіотик бактерія не зможе передати далі.

Як швидко може розвиватися резистентність?

Навіть після одного курсу прийому. Це дуже індивідуально, а ще сильно залежить від типу антибіотика. Що сильніший антибіотик, то сильніша резистентність.

Бактерії пристосовуються на рівні генів. Неможливо передбачити, як швидко це буде розвиватися. У США близько 2,8 мільйона людей щороку хворіють через повну або часткову резистентність до антибіотиків. А винаходити нові антибіотики все складніше та дорожче.

Якщо в мене є резистентність, із цим можна щось зробити?

Ні, тому найкраще ― не доводити до цього. Треба виважено приймати антибіотики за приписом лікаря, не вдаватися до самолікування. Також можна вакцинуватися для попередження бактеріальних ускладнень. Наприклад вакциною «Превенар 13». Це щеплення необов’язкове і доволі дороге (3 000 гривень), але захищає від пневмококових бактерій — тобто від тих, що викликають отит або пневмонію. Якщо ваша дитина часто має отит, краще просто зробити це щеплення.

Але щось я не чую, щоб хтось від цього помер. Це точно серйозна загроза?

Так. Щороку антибіотикорезистентність спричиняє смерть щонайменше одного мільйона 270 тисяч людей — це показує масштабне дослідження 2019 року, на яке й зараз спираються науковці, говорячи про резистентність до антибіотиків. Від пов’язаних із нею ускладнень гине ще близько пʼяти мільйонів. Сама тільки Escherichia coli (кишкова паличка) спричинила 200 тисяч смертей.

Від Staphylococcus aureus (золотистого стафілококу) щороку в США помирає більше людей, ніж від СНІДу, хвороби Паркінсона, емфіземи та вбивств разом. Streptococcus pneumoniae (пневмокок) ― головна причина бактеріальних пневмоній та менінгітів. Щороку в США через резистентність цієї бактерії до лікування помирає близько 7 000 людей.

Також пацієнти з антибіотикорезистентними бактеріями перебувають у лікарні в середньому вдвічі довше. Відповідно, і саме лікування коштує дорожче.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.