Жінок, які народжують у більш пізньому віці, стає дедалі більше.
За даними британської Національної служби статистики, 2019 року в Англії та Уельсі народилися 2390 дітей від матерів старше 45 років. За 10 років цей показник зріс майже вдвічі.
BBC поспілкувалася з жінками, які стали матерями у більш пізньому віці.
Народити дитину в 50 – це “неймовірно”, каже Клер Меар
Чотири роки тому Клер та її чоловік втратили дитину. Їхня донька, у якої був синдром Дауна, народилася мертвою на 40-му тижні.
Щоб відірватися від гірких думок, подружжя організувало музичний фестиваль та збирало кошти для благодійних організацій з боротьби з мертвонародженням та синдромом Дауна.
Але у 49 років Клер серйозно замислилась про те, щоб спробувати ще раз.
“Коли мені виповнилося 49, все почало змінюватися. Я бачила більше мам ЕКО-малюків. І у мене з’явилася надія. Але навіть тоді багато хто не вірив у цю ідею, а лікарі казали: “Ні, це неможливо”.
“Однак мене направили в одне місце в Афінах у Греції. Нас з чоловіком перевірили й сказали: “Ми вважаємо, що ви впораєтесь”. І я наважилась”.
“Більшість друзів вже мають онуків”
Клер імплантували дві донорські яйцеклітини.
“Одну ми втратили на шостому тижні, але з маленькою Амелі все було добре”, – згадує вона.
Через свій анамнез та вік Клер спостерігалася у приватній клініці.
“Ехографія на ранніх термінах – відчуття не з приємних, – каже вона. – Але дівчинка була там, росла і штовхалася”.
На 37-му тижні частота серцебиття Амелі знизилась, тому Клер госпіталізували і зробили кесарів розтин.
“Вона народилася здоровою… 2,7 кг… красуня!”
Амелі виповнилося чотири роки, і Клер каже, що бути її мамою – це щось неймовірне.
Єдиний недолік – відсутність друзів-батьків її віку.
“У більшості моїх друзів зараз з’являються онуки, але до цього звикаєш”, – каже жінка.
“Ще шкода, що Амелі не має бабусі й дідуся, але у неї багато друзів, які її просто обожнюють”.
Клер написала книгу про свій досвід під назвою Rocker Bye Baby.
Почувалася “трохи невпевнено”
Симона Волд каже, що не хотіла, щоб її старша донька була одна
У них з чоловіком були діти від попередніх шлюбів.
Жінка розповіла BBC, що ключовим фактором у її рішенні стало те, що вона не хотіла, щоб її дочка залишилась одна.
“Оскільки першу дитину я народила у 25 років, я подумала: що буде з нею, коли я помру? – каже Симона. – Моя донька залишиться зовсім одна, і їй ні з ким буде поділитися своїм горем і радістю”.
За словами Симони, люди були шоковані їхнім із чоловіком рішенням.
“Я намагалася завагітніти, але надзусиль не робила, і все відбулося дуже швидко”, – згадує вона.
Вона вже забула, як це – доглядати за немовлям, але після перших безсонних ночей швидко згадала.
Спочатку Симона почувалася “трохи невпевнено” поруч з молодшими мамами.
“Але вони дивилися на мене як на більш мудру маму. Зверталися за порадою. Тож з цієї точки зору все не так уже й погано”.
Зараз Симоні 47, і у неї троє дітей – Скарлетт (23 роки), Джейк (7 років) і Олівія (3 роки).
Її порада – “не будьте надто суворими до себе”.
“Просто відкиньте свої очікування й пливіть за течією. Тому що кожна дитина – індивідуальна, і кожен досвід – також індивідуальний”.
