Чи відродиться Великий Луг на місці знищеного Каховського водосховища

Через майже рік після катастрофи на Каховській ГЕС екологи кажуть про ознаки відродження природи на території, де було водосховище. А в XVI-XVII століттях тут була частина Запорозької Січі, Великий Луг, що простягався аж до острова Хортиця.

ТанкНаціональний парк “Кам’янська Січ” теж був затоплений після руйнування дамби Каховської ГЕС. Зараз він виглядає так

Одразу після катастрофи, що призвела до загибелі сотень людей та знищення природи, лунали сумні прогнози. Припускали, що тут буде або мертва земля, або болото на багато років.

Але нині є всі ознаки того, що природа Великого Лугу відновлюється швидкими темпами.

Єдиної думки про те, що робити з цією територією, немає. Енергетики хочуть відбудовувати ГЕС, натомість природоохоронці закликають відродити Великий Луг як природний заповідник і об’єкт історичної пам’яті.

Але війна – головний чинник, який робить дискусії про майбутнє теоретичними. Територія колишнього Каховського моря лишається сірою, буферною зоною між ЗСУ та російськими військами, непрохідною для військової техніки.

ВВС Україна зібрали думки та оцінки того, як може виглядати ця земля після звільнення.

Будівництво Каховської ГЕСКаховську ГЕС побудували у 1955 році

“Крутанули колесо історії назад”

У 50-х роках минулого століття керівники СРСР вважали будівництво Каховської ГЕС і створення водосховища успішним проєктом. Він суттєво поліпшив життя у південних регіонах України – забезпечив прісною водою посушливі території, а ГЕС давала більше електроенергії місцевим підприємствам.

Той факт, що водосховище площею близько двох тисяч квадратних кілометрів утворили на місці понад 90 сіл, розташованих на історичній території, мало хвилювало радянських керівників.

“У 50-х для нашого краю це була велика трагедія. Людей виселяли з хат і просто у них на очах все їхнє життя з діда-прадіда зникало під водою”, – так писала у фейсбук колишня жителька Херсонщини Аліна Семерякова.

“Символічно, що підірвавши дамбу, недолюди крутанули колесо історії назад – і виходить, випустили на волю особливе, сакральне для України місце – Великий Луг”, – писала вона.

Хортиця козаки Сучасні козаки на Хортиці – козацькій фортеці Запорозької Січі

Батько – Великий Луг, а Хортиця – мати

Великий Луг – це історична назва місцевості у Дніпровських плавнях, яка була частиною Запорозької Січі.

Як вважають історики, острів Хортиця був фортецею запорозького козацтва, а Великий Луг – господарською частиною. Тут жили сім’ї козаків, займалися землеробством, вирощували худобу. Окрім того, цю територію захищали від ворогів плавні та щільні ліси.

У підручниках історії згадується старе козацьке прислів’я: “Січ – мати, Великий Луг – батько, отам треба й помирати”. А Тарас Шевченко в одному зі своїх віршів так само “батьком” називав Великий Луг, а “матір’ю” – Хортицю.

“Хортиця у нашому розумінні це і є Січ, хоча це був також один із найважливіших елементів Великого Лугу, на щастя, не затоплений. Січ була табором, ставкою, гарнізоном. Луг – господарством та притулком. Січі не було б, якби не було Лугу”, – так описував значення Великого Лугу публіцист Віталій Портников.

Тому відродження екосистеми на місці Каховського моря вважають надважливим не лише екологи, але й історики та археологи.

Але й вистачає голосів, які твердять, що “романтики відірвалися від реальності, оскільки навіть якщо гіпотетично уявити природне відродження Великого Лугу, воно може тривати десятиліття”. Так, зокрема, писав журналіст Роман Кабачій, також виходець з Херсонщини.

дно колишнього Каховського водосховища Колишнє дно Каховського водосховища. Так виглядає рослинність у квітні

Тут можуть бути 10-метрові верби

Сьогодні, як розповідають екологи, попри сумні прогнози наслідків знищення Каховської ГЕС – а казали про перспективи або мертвої землі з пиловими бурями, або заболочення – тут швидкими темпами відроджується рослинність.

Як каже голова правління Української правоохоронної групи Олексій Василюк, як це не дивно, територія почала швидко заростати. На кінець осені 2023 року там вже були верби висотою 2,8 метра.

“Зараз ми порівнюємо супутникові знімки, зроблені після катастрофи, з аерофотозйомкою 1943 року минулого століття – тобто до будівництва ГЕС і появи водосховища. І неймовірно, що там, де колись були ліси, зараз відновлюються ліси, а там, де були луки, відновлюються луки. Природа повністю згадала, що тут має бути”, – розповідає еколог.

Науковці, попри загрозу артилерійських обстрілів з лівого берега, де перебувають російські війська, моніторять зміни на тій території. У першій у 2024 році експедиції два тижні тому брав участь завкафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук Іван Мойсієнко.

“Заростання тільки починається. Але рослинність відновлюється дуже швидко. Думаю, що через 10 років там може бути справжній вербовий ліс, з деревами висотою до 10 м”, – розповідає він ВВС Україна.

Цьому, зокрема, сприяє водопілля. За словами вченого, казати про те, що на Великий Луг повертається вода, як писали у ЗМІ, було б не зовсім коректно, оскільки зараз триває природний процес, як це відбувалося і за існування водосховища. Проте, каже професор, вода, що прибуває, відіграє важливу роль для цієї землі.

“Тоді рівень води у ньому підіймався навесні на 30-50 см і через деякий час знижувався. Зараз ситуація повторюється. Рівень води впаде у травні. Але, звичайно, водопілля важливе для нересту, для відновлення рослинності. Ґрунт був дуже сухий восени, зараз він зволожується”, – розповідає він.

“На сьогодні десь третина водосховища чи й більше нічим не заросла, тому тепер є надія на проростання рослин. Ми прогнозуємо, що вербовий ліс і далі збільшуватиме свою площу”, – каже Іван Мойсієнко.

А щодо води, зазначає науковець, то її там вже достатньо, близько 12% від усієї території, “приблизно стільки ж, як і за часів Великого Лугу”.

Екологи не мають сумнівів у тому, що відновлення природи на місці колишнього водосховища має тривати і далі, та наполягають на тому, що цю територію варто використовувати для зеленої енергетики, а регіон переводити на ресурсозберігаючі технології у аграрному секторі та металургії.

“Зараз у селах будують водогони. Люди не чекають кінця війни. І не будуть чекати, поки Укргідроенерго побудує станцію. Вона тоді вже буде не потрібна, бо вода у людей буде через рік-два”, – розповідає ВВС Україна професор Іван Мойсієнко.

Екологи також вважають, що більше шансів залучити іноземні інвестиції є в екологічні проєкти, яким і має стати проєкт відродження Великого Лугу, а не, як висловився Олексій Василюк, “у бетонну глибу”.

“Нині сучасний тренд у Європі – це руйнувати греблі. ЄС до 2030 року запланував повернути у природне русло 25 тис. кілометрів річок. (Ідеться про “Стратегію ЄС з біорозмаїття” – Ред.). Це означає, що навпаки, будуть прибирати дамби, а не будувати їх”, – каже Іван Мойсієнко.

“Це буде велика Асканія Нова”

Однак енергетики та гідрологи іншої думки. Вони вважають, що відновлення ГЕС і водосховища є життєво необхідним.

Інженер-гідротехнік, гідролог Віктор Дем’янов наголошує, що передусім ідеться про гостру потребу подачі води у посушливі регіони Півдня.

“Без зрошення там буде дуже важко вести сільське господарство. Вирощувати можна буде лише ранні зернові. Кукурудза, овочі, кавуни без зрошення рости не будуть. Тобто територія перетвориться на напівпустелю, велику Асканію Нову”, – каже Віктор Дем’янов в інтерв’ю “Суспільне. Дніпро”.

За даними мінагрополітики, Каховське водосховище було джерелом зрошення для 94% систем у Херсонській, 74% – у Запорізькій і 30% – у Дніпропетровській областях. Загалом водою із Каховського моря зрошували майже 600 тис. гектарів землі.

Окрім того, гідролог Віктор Дем’янов каже, що без водосховища води не вистачатиме підприємствам того регіону.

Кілька водопроводів для подачі води з Дніпра, які будують зараз, можуть зарадити дефіциту води жителям південних областей, але цього мало для промисловості, вважає він.

На думку Віктора Дем’янова, нове водосховище може бути меншим за обсягами. “А наповнити його можна буде за пів року – саме стільки треба, щоб набралася вода”, – запевняє він.

Свої аргументи мають також енергетики, які не сумніваються у необхідності відновлення ГЕС. У загальному обсязі Каховська станція давала близько 1% української електроенергії, проте кожна з ГЕС Дніпровського каскаду важлива для балансування всієї енергосистеми, особливо взимку, коли навантаження на неї суттєво зростає, наголошують фахівці.

Каховське водосховище Долю цих територій остаточно вирішать уже після завершення війни

Кабмін ще у липні 2023 року, тобто через місяць після катастрофи ухвалив постанову, яка передбачає розробку експериментального проєкту початку відбудови Каховської ГЕС.

Місяць тому з’явилася ще одна урядова постанова. Щоб убезпечити ці землі від нецільового використання, Кабмін дозволив під час воєнного стану і впродовж п’яти років після нього використовувати їх лише для відновлення Каховського водосховища та будівництва гідротехнічних споруд.

Однак екологи сподіваються переконати урядовців у тому, що є альтернативи.

“Можливо, частина території буде зайнята зеленою енергетикою. Можливо, держава вирішить побудувати там нове місто серед зеленого лісу”, – говорить про перспективи Олексій Василюк з Української природоохоронної групи.

Але поки триває війна і всі українські території не звільнені, можна говорити лише про природні процеси на цій землі.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.