5 нових книг, які здивують вас несподіваним фіналом

208
книги книга

Літературний оглядач та письменник Ігор Бондар-Терещенко назвав 5 книг, які ви прочитаєте на одному подиху. Ці твори не лише принесуть задоволення, а й навчать вас звертати увагу важливі деталі.

Карколомні та романтичні пригоди, динамічний бойовик і крутий детектив – усе це в романах осені, в яких реальна історія переплітається з альтернативною вигадкою. Дивно ж насправді те, як авторам вдається утримувати напругу до самісінького кінця, бо незалежно від жанру та сюжетних обставин всі книжки читаються на одному подиху.

“Бурштин”, Василь Тибель

(Х.: Фабула, 2018)

Історія про життя копачів бурштину на Поліссі – захопливий динамічний бойовик, сюжет якого розгортається на тлі прадавньої демонології, сучасних політичних оборудок та інших наслідків на зразок сумнозвісної золотої лихоманки на Клондайку. Місцеве населення давно вже проміняло звичне життя на полювання за скарбами, всі змалечку стають “старателями”, незаконно добувають бурштин, ігноруючи будь-яку владу.

Ситуація нагадує “донецьку” проблему – з облогами, перекриттями доріг, війни з поліцією як реакцією на конфіскацію “виробничого” майна і, нарешті, створення справжніх повстанських гуртів зі скривдженого населення. З часом сюжет набуває драматичної напруги, коли в поєдинку стикаються державні сили і місцеві сили, які стоять за свою «поліську» правду, і тоді вже історія стає схожа на зовсім недавні події.

“– Завтра сюди нацгвардію, батальйон ментів наженуть, як я повідомлю, що ви, сепаратисти, проти держави повстали… – Бач, як заспівав! Україною він затуляється! А коли ти тітушок збирав проти Майдану, ти про яку країну думав? Чи, думаєш, народ геть дурний і не знає, на які заробітки ти пацанву до Києва відправляв? Ти, приятелю, краще цю тему не чіпай зараз, потім на суді розповіси – тільки не тим продажним суддям із міста, а перед односельцями. Ми тобі справжній суд організуємо, по совісті…”

“Вторгнення”, Войтек Мілошевський

(К.: Рідна мова, 2018)

Ця вражаюча книжка – сучасна альтернативна історія про війну і людей, які опинилися у незвичних, воєнних умовах. У можливість війни і вторгнення російських військ ніхто на початку історії не вірить, оскільки мова все-таки про польське суспільство, членство в НАТО, якого – як аргумент, що “у нас все інакше” – як відомо, немає.

Причому кожен з героїв переживає цю драму по-своєму – і колишній військовий, і безробітній вчитель, і богемна дівчина – але разом їх пов’язує та сама трагедія, яка сталася з ними та їхніми родинами. На контрасті з цим зображені зустрічі Путіна з лідерами європейських країн, які кепкують з України, всіляко запобігають перед російським президентом, закриваючи очі на присутність його спецслужб в Європі та на Близькому Сході.

Не менш вражає також “альтернативна” картина захоплення України – буденного, тривіально, не такого, як “пекло двох чеченських воєн”. “Російський бронетранспортер раптом захитався на горбках, і майор Биков, що сидів на даху масивної машини, міцніше вхопився за ручку, щоб не впасти на землю. Радів, що все нарешті закінчилося. Кампанія не була надто складною. Врешті, впродовж майже двадцяти років діяльності російської агентури Україна ослабла настільки, що не змогла виставити проти ворога результативної армії”.

“Сестри крові”, Юрій Винничук

(Х.: Фоліо, 2018)

За сюжетом цього пригодницького роману від головного містифікатора міста Лева, дія відбувається на українському корсарському судні, грозу іспанських галеонів. Головна героїня, яка вимандрувала з попереднього “Аптекаря” цього автора, переодягнена в хлопця, щоб потрапити на корабельну службу, а також заради помсти, адже вбито її рідну сестру.

Також розвивається паралельна “міська лінія”, в якій бернардинський монастир у Львові став сховищем для “Біблії диявола”, на яку полюють одразу кілька зацікавлених осіб – від Папи Римського до шведської королеви, і кожен будь-що-будь прагне її отримати.

Історична ж лінія в романі розвивається завдяки черговій містифікаторській ідеї автора роману, а саме – найманих козаків на службі дона Хуана, іспанського принца, а також “Сестрам святої крові”, таємничому ордену, який і вимандрував у назву та обкладинку роману. Читачів чекають карколомні пригоди, вбивства, бойовища на суші та на морі, які розгортаються в контексті маловідомої сторінки в історії Галичини 1648 року – обороні Львова від наступу війська, яким командує славний гетьман Богдан Хмельницький.

“Моцарт із Лемберга”, Богдан Коломійчук

(Л.: Видавництво Старого Лева, 2018)

Дія цього роману відбувається у першій половині XIX століття у Відні, Галичині та Баварії. Головний герой – молодший син геніального композитора Вольфганга Амадея Моцарта, Франц Ксавер. Попри успадкований талант, Франц не досяг батькової слави, але життя його було сповнене пристрасті, інтриг та пригод. А доля – тісно пов’язана зі Львовом, тодішнім Лембергом.

“Мені здається, що Франц Ксавер посміхається з небес, адже про нього нарешті знають у Львові, – зауважує автор. – Без сумніву, це один із найвидатніших львів’ян. Так, я беру на себе сміливість назвати його львів’янином. Адже як інакше назвати людину, яка прожила в культурній столиці України більшу частину свого життя, 30 років? Людина, яка зустріла тут своє кохання. Нехай нещасливе, але справжнє. Людина, яка заснувала у Львові музичне Товариство св. Цецилії. Він точно львів’янин”.

“Герої Олімпу. Зниклий герой”, Рік Ріордан

(Х.: Ранок, 2018)

Цей роман – про великого Персі Джексона – того самого сина бога, який переміг у війні з титанами, і раптово зник! Але у житті він – звичайний хлопець, тому його намагається розшукати дівчина Аннабет, але … замість свого друга вона знаходить того, хто не пам’ятає про себе нічого, крім імені. Незабаром після цього оракул прорікає нове пророцтво, і як-то кажуть, хвала Зевсу, якщо ці події між собою не пов’язані. Інакше бути новій світовій війні…

Загалом “Герої Олімпу” – цикл героїчного підліткового фентезі, довгоочікуване продовження популярної серії “Персі Джексон” від славнозвісного Ріка Ріордана. Зокрема у цій, першій книзі “Герої Олімпу. Зниклий герой”, здійснюється Велике Пророцтво: сили, страшніші за титанів, загрожують Олімпу та всьому людству, чудовиська не затримуються в Тартарі, а мертві повертаються із Підземного царства… У відповідь на це Зевс зачиняє Олімп і забороняє богам спілкуватися зі своїми дітьми-героями.

Як це схоже на типову поведінка самозакоханих і впертих і богів! А може, справа в загрозі розкриття страшної таємниці, яку олімпійці ретельно приховували протягом століть? Чи ще гірше – хтось керує їхньою свідомістю?

Джерело: Максимум

Стежте за нами!