Конгрегація Віровчення дала негативну відповідь щодо можливості уділення благословення парам, сформованим з осіб тієї самої статі: не йдеться про несправедливу дискримінацію, жодного судження щодо самих осіб.
Про це повідомляють у vaticannews — пише Діло.
Церква не має повноважень уділяти благословення союзам осіб тієї самої статі, яке, отже, «не може вважатися дозволеним». Про це заявила Конгрегація Віровчення, відповідаючи на отримане прохання про роз’яснення сумнівів щодо цієї теми. Таким чином, не дозволено, аби священики благословляли гомосексуальні пари, які просять про своєрідне релігійне визнання свого союзу. Папа був поінформований та надав свою згоду на оприлюднення відповіді та супровідної пояснюючої зауваги за підписами Префекта та Секретаря Конгрегації кардинала Луїса Ладарії та архиєпископа Джакомо Моранді.
Причиною заяви стали деякі ствердження та практики. Документ включається у рамки «щирого бажання приймати та супроводити гомосексуальних осіб, яким пропонуються шляхи зростання у вірі», відповідно до того, що визначене також і в напоумленні «Amoris laetitia», яке говорить про «необхідну допомогу», яку слід надати особам з гомосексуальною схильністю «для того, щоб зрозуміти та повністю здійснити Божу волю в своєму житті». Це вимагає також давати оцінку проектам і душпастирським пропозиціям, між якими є й ті, що стосуються благословення союзів.
У тексті заяви Конгрегації бачимо розрізнення між особами та союзами. Негативна відповідь щодо благословення союзу не включає судження щодо окремих залучених осіб, яких слід приймати «з пошаною, співчуттям та делікатністю», уникаючи «будь-якого сліду несправедливої дискримінації», як вже стверджено в документах учительського уряду Церкви.
Які ж причини лежать в основі негативної відповіді? Перша стосується істини та цінності благословень, які є сакраменталіями, тобто, літургійними діяннями Церкви, тому вимагають, аби те, що благословляється, було «об’єктивно спрямованим на отримання та вираження благодаті, відповідно до Божих задумів, вписаних у створінні».
Стосунки, також і постійні, які «передбачають сексуальні практики поза подружжям», тобто, поза «нерозривним союзом між чоловіком і жінкою», відкритим на передавання життя, не відповідають цим «Божим задумам», хоч у таких стосунках можуть існувати «позитивні елементи». Це зауваження стосується не лише одностатевих пар, але також всіх союзів, які ведуть до сексуальних практик поза подружжям. Ще одна причина негативної відповіді представлена ризиком помилкового прирівнювання благословення союзів між особами тієї самої статі до таїнства подружжя.
Конгрегація Доктрини віри уточнює, що відповідь на поставлені сумніви не виключає уділення благословення «окремим особам із гомосексуальними схильностями, які виявляють бажання жити у вірності зі задумами, об’явленими Богом», проголошуючи, водночас, незаконними «будь-які форми благословення, схильного визнавати їхні союзи».
