Криза середнього віку відправила канадця Жана Беліво (Jean Béliveau) в довгу подорож. За 11 років він пройшов пішки 75500 кілометрів по 64 країнам світу.
Досягнувши 45-річного віку, власник невеликого бізнесу в Монреалі Жан Беліво задумався про своє життя, про її сенс, про свою роль у цьому світі. Щоб розвіятися, він став здійснювати піші прогулянки по місту. День від дня вони ставали все тривалішими, і одного разу Жан зважився на 600-кілометровий похід до Нью-Йорка. Але якщо можливо проробити такий шлях – навіщо зупинятися? «Краще нехай мене з’їсть лев в Африці, ніж суспільство», – подумав Жан, і відправився в дорогу.
Виділивши з сімейного бюджету 4 000 канадських доларів (3000 доларів США), дружина схвалила його ідею. З собою Жан взяв триколісний візок, в який поклав трохи їжі та одягу, аптечку, маленький намет і спальний мішок. Так почалася подорож, офіційно визнана в даний час найдовшою з відомих людству. Свій похід Жан присвятив боротьбі за мир і захист дітей. Протягом 11 років він пройшов пішки 75500 кілометрів по 64 країнам світу, перетнув шість пустель, зносив 54 пари взуття і пережив безліч захоплюючих пригод.
У Гватемалі та Еквадорі його брали під «заступництво» місцеві кримінальні угруповання і на знак поваги до незвичайного вчинку навіть підтримали грошима. У Судані йому доводилося носити довгу бороду, в Африці – харчуватися комахами. У ПАР поліцейські допомогли Жану з нічлігом, помістивши його в камеру – однак пішовши додому, вони забули сказати про це колегам, і нова зміна не хотіла випускати мандрівника на свободу. За роки мандрівок Беліво доводилося ночувати в будинках місцевих жителів, в монастирях, храмах, школах парках і в безлічі інших місць.
У загальній складності Жан познайомився з 1600 сім’ями по всьому світу. В деякі країни (наприклад, Лівію) він не зміг отримати візу; інші – такі, як Індія або Ефіопія – сильно засмутили громадянина благополучної Канади своєю бідністю. Але практично всюди люди зустрічали його дружелюбно і допомагали щосили. Гроші Жану були потрібні, в основному, для тієї частини шляху, яку неможливо виконати пішки (з континенту на континент). Навіть нове взуття взамін зношеного йому жертвували люди з різних країн.
Збагатившись новими знаннями, Жан тим часом позбувся сімейного вогнища. Незважаючи на те, що дружина протягом 11 років іноді приїжджала в ті місця, де його можна було зустріти, а також підтримувала його офіційний сайт, шлюб все ж не зберігся. Пропустив Беліво і безліч подій з життя його дітей. Він залишив Монреаль, коли його дочці було 18 років, а синові – 20. Потім Жан став дідусем, але вперше зміг побачити свою онучку лише в її 5-річному віці.
Тим не менш, Беліво ні про що не шкодує. З серпня 2000 року до жовтня 2011 він побував практично у всіх точках планети; серед відвіданих країн – Бразилія, Колумбія, Південна Африка, Єгипет, Марокко, Туреччина, Азербайджан, Іран, Китай, Японія, Індонезія та Австралія. Про свої пригоди Жан розповів Daily Mail з глухих лісів Канади, де він зараз будує «будинок своєї мрії». Раніше Беліво випустив книгу «У пошуках себе», а тепер не виключає, що одного разу відправиться в нову подорож.
Джерело: National Geographic
