Посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон відреагував на рішення Тернопільської міської ради, яка присвоїла місцевому стадіону ім’я Романа Шухевича – головнокомандувача Української повстанської армії в 1943–1950 роках.
«Ми рішуче засуджуємо рішення Тернопільської міської ради присвоїти міському стадіону ім’я сумнозвісного гауптмана SS Schutzmannschaft 201 Романа Шухевича і вимагаємо негайного скасування цього рішення», — зазначив Ліон у твітері.
У коментарях до повідомлення посла користувачі соціальної мережі вказали, що Шухевич ніколи не належав до структури SS, а єврейська дівчинка Ірина Райхенберґ пережила Голокост, переховуючись із вересня 1942-го до лютого 1943 року в будинку дружини Шухевича Наталії. Після арешту Наталії Шухевич в 1943 році Роману Шухевичу вдалося переправити дівчинку в сирітський притулок при жіночому греко-католицькому монастирі за 30 кілометрів від Львова, де Ірина перебувала до кінця війни.
Міська рада Тернополя перейменувала стадіон 5 березня — у день смерті Романа Шухевича. Це рішення місцеві депутати ухвалили одноголосно.
«Головнокомандувач УПА був не лише зразковим командиром, а й добрим спортсменом та лідером у багатьох видах спорту», – наголосив міський голова Тернополя Сергій Надал, мотивуючи перейменування арени.
Посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон вже не вперше засуджує українських діячів. У січні 2021 року він назвав лідера націоналістів Степана Бандеру «спільником нацистів».
У грудні 2020 року разом з послом Польщі Джоель Ліон висловив думку, що представники української влади «досі відзначають історичні події та їхні постаті, які потрібно раз і назавжди засудити». У відповідь посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко заявив, що така дискусія про внутрішні українські питання — контрпродуктивна.
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні. УПА виступала за створення самостійної соборної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
