18 березня Росія оголосила про успішне влучання гіперзвукової високоточної ракети “Кинджал” у склад боєприпасів української армії в Івано-Франківську. Потім з’явилося відео, на якому, як заявило російське міноборони, “зафіксовано точне влучення ракети у підземний ангар з озброєнням та боєприпасами”. Це відео активно обговорювали у різних проросійських групах як початок застосування Росією нового озброєння. Але у соцмережах звернули увагу на те, що відеокадри насправді могли бути зроблені на Харківщині.
Джерело: ВВС. Україна.
Очевидці, які проживають неподалік місця ймовірного удару “Кинджала”, кажуть, що не чули жодних потужних вибухів, які мали б бути після влучання ракети у склад боєприпасів.
Виникає питання: чи був “Кинджал”, а якщо так, то навіщо російська армія почала використовувати такі дорогі ракети?
“На відео є сніг, але у нас тут немає снігу”
Як заявила пресслужба міністерства оборони Росії, “18 березня авіаційним ракетним комплексом “Кинджал” з гіперзвуковими аеробалістичними ракетами знищено великий підземний склад ракет та авіаційних боєприпасів українських військ у населеному пункті Делятин Івано-Франківської області”.
Тоді ж у соцмережах з’явилися два відео – аматорське та офіційне від міноборони Росії.
“Дивись, *******!” – вигукує на першому відео голос за кадром. У небі видно вогненну кулю, що стрімко рухається, через лічені секунди вона ховається в хмарах і лунає гучний звук – можливо, від надзвукової ударної хвилі. Місце та час зйомки невідомі.
На другому відео, яке, за твердженням російського каналу НТВ, показує удар “Кинджалами”, показаний момент ракетного або бомбового удару в якусь будівлю на кшталт бараку. Кадри, судячи з усього, зняті з безпілотника. Внаслідок вибуху будівля виглядає повністю знищеною, видно, як від неї тікають люди.
Втім, саме міністерство оборони публікувало це відео, не уточнюючи назву застосованих озброєнь – у повідомленнях відомства йшлося просто про “високоточну зброю”.
“Мені одне цікаво – на відео є сніг, але у нас тут немає снігу”, – пише мешканець Івано-Франківської області.
А жителі навколишніх сіл, де розміщений арсенал, який нібито зазнав російської атаки, жодних потужних вибухів у ті дні не чули. “Ні вогню, ні диму, ні вирв у селі не видно”, повідомили виданню “Українська правда” люди із села Делятин.
АВТОР ФОТО,RUSSIAN MOD
Незрозуміло й те, як вдалося зняти відео атаки на склад, розташований за 350 кілометрів від кордону з Білоруссю, де міг би розміщуватися найближчий російський пункт управління безпілотником. Технічні характеристики навіть передових російських розробок – БПЛА “Оріон” і “Орлан-10” – не дозволяють передавати інформацію в режимі реального часу на такій відстані.
Натомість місцевість із відео міноборони упізнали мешканці Харківської області – про це вони писали у соцмережах.
Ферма або великий курник
У вівторок увечері видання The War Zone отримало супутникові знімки, зроблені американською компанією Planet Labs, які підтверджують – на відео міністерства оборони Росії показаний удар не по великому складу на заході України, а по фермі або великому курнику на південному сході Харківської області.
Знімки були зроблені 12 березня 2022 року, за тиждень до публікації відео та розповсюдження інформації про застосування “Кинджала”. На той час ферма вже була частково знищена.
“Малоймовірно, що на відео показано застосування ракети “Кинджал”. Ми не можемо відповісти на питання – чи використовували її взагалі. Можливо, десь і була інша ціль, але на відео не вона”, – пише The War Zone.
Про удари “Кинджалами” по Харківській області російське міноборони нічого не повідомляло.
“Тип ракети ще буде встановлений”
Нетиповою є і реакція українського міністерства оборони. Зазвичай під час бойових дій військові вкрай неохоче та обережно повідомляють про власні втрати, але цього разу представник командування повітряних сил України Юрій Ігнат одразу ж заявив – російська ракета влучила в ціль.
“Справді, ворог завдав удару по наших складах зберігання, які вже були вказані. Тип ракети ще буде встановлений. У нас є пошкодження, є руйнування. Є детонація боєприпасів. Постраждалі уточнюються”, – сказав Ігнат.
“Ми не знаємо, яка насправді була ракета. Поки що не можемо підтвердити”, – додав він.
Залишаються й інші питання – наприклад, чи здатна ракета “Кинджал” знищити підземний склад боєприпасів. За інформацією з відкритих джерел, арсенал у Делятині розташований у гірничих виробках на глибині від декількох десятків до сотень метрів, має протиатомний захист. За часів СРСР цей склад позначався як “Об’єкт 711” і був однією з баз зберігання ядерної зброї.
Не зовсім очевидна й військова доцільність використання досить дорогої та далекобійної (дальність польоту – понад 2 тисячі кілометрів) ракети. За одними джерелами, ціна одного “Кинджала” становить 500 тисяч доларів, за іншими – понад мільйон.
Американські та британські військові аналітики все ж припускають, що Росія могла застосувати “Кинджал”, але вважають, що вона мала не військово-тактичну, а швидше, політичну мету – показати НАТО готовність до ескалації.
“Використання такої дорогої, рідкісної та високотехнологічної системи для ураження складу боєприпасів, швидше за все, сигналізувало та демонструвало намір та здатність до ескалації, а не прагнення до досягнення конкретної воєнної мети”, – йдеться на сайті американського аналітичного центру “Інститут з вивчення війни”.
“Кинджал” – це ракета подвійного призначення, яка може нести ядерне бойове навантаження, хоча ракета, яка використовується в Україні, несла звичайний осколково-фугасний заряд. Її використання, ймовірно, сигналізувало про готовність Москви розглянути питання про використання ядерної зброї малої потужності на додаток до демонстрації можливості застосування гіперзвукової зброї”, – пишуть військові дослідники.
Коментар міністерства оборони Великої Британії:
“Росія заявила, що випустила кілька “гіперзвукових” ракет по цілях на заході України.
Якщо це правда, то, ймовірно, це були “Кинджали” – система балістичних ракет повітряного базування на базі балістичної ракети “Іскандер”, яка вже активно використовувалася російськими військами під час нападу на Україну.
Твердження Росії про використання дослідного зразка “Кинджал”, швидше за все, спрямовані на те, щоб відвернути увагу від відсутності прогресу в наземній кампанії.
Використання “Кинджала” навряд чи суттєво вплине на результати російської кампанії в Україні”.
