Аграрії Львівщини стикнулися з дефіцитом місць для зберігання зерна — ускладнена робота українських портів та проблеми з логістикою призвели до того, що частина врожаю змушена залишатися на складах значно довше звичного терміну.
## Досвід кризи 2022 року стає актуальним знову, пише Суспільне.
Петро Лелик господарює на землі понад три десятиліття, обробляючи 350 гектарів під зернові культури. Для зберігання врожаю він використовує власний ангар, накритий тентом, розрахований приблизно на 4,5 тисячі тонн зерна.
Фермер згадує, що на початку повномасштабної війни врятувати урожай допомогли спеціальні полімерні мішки-рукави для тимчасового зберігання зерна — тоді продаж зерна практично зупинився.
За його словами, у той період близько 2000 тонн довелося зберігати в таких рукавах понад півтора року. Урожай 2021 року так і не був повністю проданий через бойові дії, а коли реалізація на експорт зрештою відновилася, вона суттєво затягнулася. У результаті новий врожай надійшов, а старий досі залишався на складі — і елеватори просто не могли його прийняти, оскільки були переповнені.
## Ціна зерна впала майже на третину
Цього року, за спостереженнями фермера, ситуація з логістикою знову загострилася, що безпосередньо позначилося на цінах. Труднощі з автомобільними та залізничними перевезеннями, а також перебої в роботі портів сповільнили темпи експорту зерна. Аграрії змушені шукати альтернативні варіанти зберігання врожаю.
Заступниця директора обласного департаменту агропромислового розвитку Світлана Долинська пояснила, що зниження цін безпосередньо пов’язане з експортними труднощами:
“Немає експорту, впала ціна, немає реалізації, немає руху зерна на внутрішньому ринку, тому ціна падає. Станом на минулий тиждень вона впала десь у межах 30–35% — приблизно на 3000-3500 гривень порівняно з початком жнив. Думаю, що опускати ціну нижче вже немає сенсу, оскільки вона не покриватиме витрат на собівартість вирощування”, — зазначила вона.
## Складські потужності регіону та ризик перевантаження
На території Львівщини функціонують 36 елеваторів, а фермерські господарства мають у своєму розпорядженні понад 300 зерноскладів. Сукупно ці об’єкти здатні одночасно вмістити до 1,9 мільйона тонн зерна.
Світлана Долинська уточнила, що елеватори області можуть одночасно прийняти близько 70% зібраного врожаю, ще приблизно 10% припадає на фермерські зерносклади — таким чином загальна ємність сховищ покриває близько 80% урожаю. Проблема полягає в тому, що якщо елеватори заповнять зерном ранніх культур, може виникнути дефіцит місць для пізніх культур.
За її словами, у разі нестачі складських потужностей знадобляться додаткові кошти на придбання тимчасових зерносховищ — модульних складів чи зернових рукавів. Долинська наголосила, що подібну підтримку варто залучати від міжнародних партнерів.
## Перевізники та економісти сподіваються на поступове покращення
Учасники ринку розраховують на можливі кроки щодо розблокування портів, адже заблоковані не тільки українські, але й російські порти — і не виключено, що з’явиться рішення, яке частково вирішить цю проблему.
Віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін зазначив: “Якщо говорити, чи готові ми возити, — готові. Чи це буде дорого — дорого, значно дорожче”.
Економіст Ростислав Слав’юк переконаний, що ситуація навколо експорту поступово стабілізуватиметься, зокрема завдяки активізації сухопутних перевезень через Молдову, Румунію та Польщу. На його думку, це сприятиме й стабілізації цінової ситуації на зерновому ринку.
“Можливо, не буде стовідсоткового розблокування, але щось послабиться. До того часу мусимо потерпіти. Почнуть пожвавлюватися перевезення суходолом — через Молдову, Румунію, знову ж таки Польщу. І думаю, це потрошки дасть стабілізувати ціну. Звичайно, вона не зросте настільки, як хотілося би аграріям, бо часу вже мало”, — прогнозує економіст.
За інформацією обласного департаменту агропромислового розвитку, зернові культури залишаються ключовим напрямком сільського господарства Львівщини — їх вирощують понад 1300 місцевих фермерів.
